ф
08 липня 2025 року
м. Київ
справа №320/40631/23
адміністративне провадження № К/990/27937/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №320/40631/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 (головуючий суддя Бєлова Л.В. та суддів Безименна Н.В., Оксененко О.М.)
ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 19.09.2022:
№22278240103, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3' 959' 668,08грн.;
№22280240103, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 329972,34грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 повернуто заявнику.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі №320/40631/23 за касаційною скаргою податкового органу.
Ухвалою суду від 07.07.2025 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 08.07.2025.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі фактичних обставин справи, з'ясував наступне.
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень 19.09.2022 №22278240103; №22280240103.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у місті Києві звернулось з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві повернуто заявнику. Судове рішення мотивовано тим, що за інформацією у виписці ЄДР повноваження Артема Теслицького представляти інтереси Головного управління ДПС у місті Києві, зокрема, в частині відмови, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг - обмежені, що свідчить про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва. Апеляційний суд зауважив, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, витяг з ЄДР не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, з яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи). Крім того, судом ураховано, що у постанові від 07.09.2023 у справі №320/508/23 при вирішенні питання про достатність документів на підтвердження діяти в порядку самопредставництва Верховний Суд досліджував посадову інструкцію особи, що підписала процесуальний документ. Відтак, суд апеляційної інстанції вважав, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у місті Києві, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України підлягає поверненню, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, Головне управління у місті Києві звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій податковий орган просить скасувати ухвалу про повернення апеляційної скарги та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження податковий орган визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Заявник касаційної скарги посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.11.2022 у справі №640/14019/21. Суд вказав, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб'єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, залишає касаційну скаргу без задоволення, з огляду на наступне.
Як слідує з оскаржуваної ухвали, у справі, що розглядається, апеляційна скарга від імені Головного управління ДПС у місті Києві підписана Артемом Теслицьким (в порядку статті 55 КАС України, самопредставництво), який на підтвердження своїх повноважень, додав до матеріалів апеляційної скарги виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до виписки з ЄДР Артем Теслицький має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права: відмови, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг) - представник. Апеляційний суд констатував, що за інформацією у виписці ЄДР повноваження Артема Теслицького представляти інтереси Головного управління ДПС у місті Києві, зокрема, в частині відмови, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг - обмежені, що свідчить про право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що колегією суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23 зазначено, що у справі розв'язанню підлягає питання чи нівелює можливість діяти в порядку самопредставництва юридичної особи наявність у витягу з ЄДР даних щодо відповідної особи про обмеження повноважень (в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).
КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів об'єднаної палати дійшла висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).
Верховний Суд зазначив, що наявність певних обмежень щодо обсягу дій під час самопредставництва юридичної особи (наприклад, права на укладення мирової угоди, яке може бути зарезервоване виключно за керівником юридичної особи) не позбавляє можливості здійснювати самопредставництво юридичної особи належно уповноваженою особою [членом керівного органу чи працівником, якому статутом, положенням чи іншим нормативним (не разовим) документом надано постійне повноваження представляти юридичну особу у зовнішніх відносинах].
Як було зазначено, особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
Розглядаючи справу, колегія суддів об'єднаної палати зауважила, що судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені ГУ ДПС у Полтавській області підписана її представником - Шимкою М. І., який на підтвердження своїх повноважень надав до апеляційної скарги витяг з ЄДР. Відповідно до витягу з ЄДР Шимка М. І. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діяти виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).
На підставі аналізу зазначеного витягу з ЄДР суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підписант апеляційної скарги - Шимка М. І., діяв в інтересах ГУ ДПС у Полтавській області не в порядку самопредставництва, оскільки в наданій копії витягу з ЄДР його повноваження обмежені в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, право підписанта апеляційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, не підтверджено.
Колегія суддів об'єднаної палати не погодилась з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи містяться документи на підтвердження повноважень Шимки М. І., що подавалися до суду першої інстанції, а саме: сформована за допомогою системи «Електронний суд» довіреність; копії: витягів з ЄДР, наказу ДПС України від 14.01.2021 № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19.03.2021 № 355, Положення про ГУ ДПС у Полтавській області, затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 № 6113, наказу від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій».
Відповідно до наказу ДПС України від 14.01.2021 № 107 «Про затвердження переліків осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника» із змінами внесеними наказом від 19.03.2021 № 355, Шимка М. І., головний державний ревізор-інспектор відділу супроводжування в судах податкових спорів з іншої категорії справ Управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Полтавській області, внесений до Переліку осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ДПС, територіальних органів ДПС, без окремого доручення керівника.
За змістом частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
З огляду на викладене, колегія суддів об'єднаної палати дійшла висновку, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Шимки М.І. представляти ГУ ДПС у Полтавській області в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.
Поряд з цим, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції з'ясував, що підписантом апеляційної скарги на підтвердження повноважень Артема Теслицького до апеляційної скарги додано виписку з ЄДР. Інших документів на підтвердження повноважень у додатках апеляційної скарги не зазначено.
Повертаючись до висновків, викладених у постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23, касаційний суд ураховує, що об'єднана палата вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у справах, у яких Суд дійшов висновків, що за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи, та виснувала, що обмеження повноважень в ЄДР (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб'єкта владних повноважень).
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги та передати справу для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Разом з тим, у цій справі, відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження.
Справу переглянуто в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, оскаржувана ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 340, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №320/40631/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду