08 липня 2025 року
м. Київ
справа №320/60468/24
адміністративне провадження №К/990/25797/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 про забезпечення позову та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №320/60468/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду 18.06.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 про забезпечення позову та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №320/60468/24.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - зупинено дію рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 4893//26-15-24-01-19-03/3035906455 від 31.10.2024 про виключення з 30.09.2024 року з реєстру платників податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/60468/24.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 про забезпечення позову залишити без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи не врахували позицію Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі №800/521/17, постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/9263/17, від 24.04.2019 у справі №826/10936/18, від 18.01.2023 у справі №3п/990/1/23.
Верховний Суд зауважує, що пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України передбачено підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, скаржником некоректно визначено підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм КАС України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Податковим органом залишено поза увагою, що судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 12.10.2023 у справі №300/5005/22 та від 21.09.2023 у справі №600/1531/23-а, від 05.12.2024 у справі №320/6142/24, від 25.10.2023 у справі № 160/11784/23.
Судом апеляційної інстанції також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 04.02.2025 у справі № 280/8758/24, від 06.03.2025 у справі №420/25688/24 та зроблено висновок, що прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку третьої групи за ставкою 5% має наслідком зміни системи оподаткування, формату розрахункового документа, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача, у зв'язку із застосуванням штрафних санкцій, до ухвалення рішення суду у даній справі. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв'язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 про забезпечення позову та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №320/60468/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду