08 липня 2025 року
м. Київ
справа №200/7851/24
адміністративне провадження № К/990/27986/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року та постанову Перший апеляційний адміністративний суд від 02 червня 2025 року у справі № 200/7851/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2024 року №0723636-2414-0522-UA14120210000056793, винесене Головним управлінням ДПС у Донецькій області, про визначення позивачу НОМЕР_1 - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300, на суму 9 492,60 грн за 2022 рік за будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2920,80 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 1460,40 кв.м;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2024 року №0723641-2414-0522-UA14120210000056793, винесене Головним управління ДПС у Донецькій області, про визначення позивачу НОМЕР_1 - податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 9 784,68 грн за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2920,80 кв.м, розмір частки у праві спільної власності на об'єкт 1460,40 кв.м.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Перший апеляційний адміністративний суд від 02 червня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження і які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, встановлені нормами частини четвертої статті 12 КАС України.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2024 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.
Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, загальна сума яких не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року та постанову Перший апеляційний адміністративний суд від 02 червня 2025 року у справі №200/7851/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко