про залишення касаційної скарги без руху
08 липня 2025 року
м. Київ
справа №320/48462/23
адміністративне провадження №К/990/26464/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді - доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 320/48462/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» (далі - ТОВ «ПАРНИК», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (далі - відповідач, скаржник), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просило:
визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 06.07.2023 № 15/4833 про накладення стягнення, передбаченого статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від 06.07.2023 № 15/4833.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року змінено у мотивувальній частині, в іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 залишено без змін.
19.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 повністю, скасувати мотивувальну частину постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами норм пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Водночас частиною четвертою статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень (в тому числі у справах незначної складності), зазначених у частині першій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У силу приписів частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Також згідно з положеннями статті 341 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. У той же час мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє покликання на жоден із пунктів, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, які саме підстави для касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині п'ятій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що посилання на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов'язок у відповідності до вимог частини третьої статті 334 КАС України покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу майнового характеру.
Отже, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 4294,40 грн (2684,00 грн * 200% * 0,8).
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: « *; 101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)», номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Однак, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої касаційної скарги із наведеними у ній обґрунтуваннями підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також докази сплати судового збору у розмірі 4294,40 грн.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 320/48462/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа