ф
07 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/290/25
адміністративне провадження №П/990/290/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого (судді-доповідача) Хохуляка В.В., суддів: Васильєвої І.А, Дашутіна І.В., Шишова О.О., Юрченко В.П. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
30.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 травня 2025 року № 108/зп-25 «Про перегляд рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 серпня 2024 року № 255/зп-24 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді за заявою судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 »
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести зміни до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 серпня 2024 року № 255/зп-24 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді в частині встановлення оцінки 120 балів за виконане практичне завдання судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
в якості альтернативного способу захисту, зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання практичних завдань позивачів, з дотриманням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та затверджених Комісією нормативно-правових актів, зокрема щодо наявності затвердженої методики оцінювання та формування колегії з перевірки робіт з використанням автоматизованого розподілу та за участю суддів відповідної спеціалізації.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою, суд має достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.
Перевіряючи позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У свою чергу, законодавством визначено вичерпний перелік форм захисту прав позивачем.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.
З прохальної частини позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним і скасувати рішення та зобов'язати вчинити пені дії. Поряд з цим, у частині позовних вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії позивач зазначає, а саме:
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести зміни до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 серпня 2024 року № 255/зп-24 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді в частині встановлення оцінки 120 балів за виконане практичне завдання судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
в якості альтернативного способу захисту, зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання практичних завдань позивачів, з дотриманням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та затверджених Комісією нормативно-правових актів, зокрема щодо наявності затвердженої методики оцінювання та формування колегії з перевірки робіт з використанням автоматизованого розподілу та за участю суддів відповідної спеціалізації.
Під змістом позовних вимог розуміються указані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу. Позовні вимоги мають викладатися чітко і зрозуміло, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Ураховуючи вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, чітко визначити спосіб захисту права в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом з'ясовано, що до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору або документу, що підтверджує звільнення позивача від сплати судового збору.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно надати документ, який підтверджує наявність пільг зі сплати судового збору, а у разі відсутності останнього, надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Частинами першою та другою статті 4 Закон № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень;.
Судовий збір за подання позовної до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030102
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Водночас, суд не вбачає наразі можливим здійснення розрахунку суми судового збору, який підлягає сплаті за звернення з цією позовною заявою, у зв'язку з необхідністю уточнення позивачем заявлених позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви, з якою ОСОБА_1 звернувся до суду 29.06.2025, слідує, що позивач оскаржує рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.05.2025.
Одночасно, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про пропуск строку звернення до суду та його поновлення. Указує, що оскаржуване рішення від 28.05.2025 було опубліковане на веб-сторінці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, проте дата такої публікації невідома та офіційно на адресу позивача копії рішень відповідачем не надсилались. Про факт існування та зміст даного рішення позивач дізнався випадково. За таких обставин, позивач не мав об'єктивної можливості дізнатися про прийняті рішення раніше. Пропуск місячного строку звернення до суду стався з поважних причин, що не залежать від волі позивача (позовна заява стор 7).
Поряд з цим, позивач зазначає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28.05.2025 було опубліковане на веб-сторінці Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 11.06.2025, проте офіційно на адресу позивача не направлялось. Про факт існування та зміст цього рішення позивач дізнався випадково (позовна заява стор 3).
У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Не надаючи оцінку підставам, що зазначені позивачем, суд вважає, що позивачу необхідно уточнити викладені ним обставини щодо строку звернення до суду.
Зі змісту статті 122 КАС України, за загальним правилом - строк звернення до суду встановлюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, згідно з зазначеними нормами, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії. Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:
зазначити зміст позовних вимог, чітко визначивши спосіб захисту права в частині зобов'язання вчинити певні дії.;
подати до суду докази, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору або документ про сплату судового збору.
уточнити викладені позивачем обставини щодо строку звернення до суду
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
В.В. Хохуляк
І.А. Васильєва
І.В. Дашутін
О.О. Шишов
В.П. Юрченко
Судді Верховного Суду