07 липня 2025 року
м. Київ
справа №140/11737/24
адміністративне провадження № К/990/28366/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі № 140/11737/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2024 №0845338-2406-0318-UA07080170000013585 на суму 20368,00 грн, від 09.09.2024 №0845339-2406-0318-UA07080170000013585 на суму 2666,60 грн в частині нарахування зобов'язань в сумі 2 221,05 грн, від 09.09.2024 №0845342-2406-0318-UA07080170000013585 на суму 12368,20 грн в частині нарахування зобов'язань у сумі 10716,65 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року відкрито провадження у цій справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позов задоволено.
19 грудня 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3200,00 грн.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 3200,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).
У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у цій справі з моменту їх ухвалення стала невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі № 140/11737/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко