01 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 465/10639/24 пров. № А/857/14467/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання: Прачук І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 27 березня 2025 року у справі №465/10639/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції третя особа інспектор 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції Хвищук Ігор Віталійович про визнання неправомірними дій, скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції - Дзеньдзюра С.М., час ухвалення не вказано, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 27.03.2025),-
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Хвищук Ігоря Віталійовича про визнання неправомірними дій працівника поліції, скасування постанови та закриття провадження у справі.
Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.12.2024 серії ЕНА №3680260 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження. Вказує, що 19.11.2024 року об 11 год. 15 хв. на дорозі М06 Київ-Чоп 502 км. працівником поліції Хвищуком Ігорем Віталійовичем було зупинено транспортний засіб Skoda Fabia BC5893ЕМ ніби то під керуванням ОСОБА_1 ; причиною зупинки зазначено, що в транспортному засобі не працює лівий передній ліхтар в режимі ближнього світла. Вказує що, що перед початком руху на автомобілі він пересвідчився в тому, що він є технічно справним, в тому числі, й пересвідчився, що всі ліхтарі (лампочки) на автомобілі справні (зокрема ліхтар лівої фари в режимі ближнього світла). Можлива технічна несправність відбулась в ході руху та з невідомих йому причин, на що вплинути він фізично не міг, однак при першій можливості ним буде усунуто вказаний недолік. Наголошує, що неодноразово звертав увагу поліцейського на бажання відремонтувати ліхтар лівої фари, підтвердженням чого є фрагмент відеозапису 03:11-03:23; 03:49-04:03. Після чого працівником поліції було зазначено, що після зупинки транспортного засобу позивачем не було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію, чим позивач порушив п.9.9.б. ПДР та зазначено, що його буде притягнуто до відповідальності за вчинене порушення та застосовано до нього попередження. Після чого інспектором 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Хвищуком І. В. було оголошено про початок розгляду справи. Позивач заперечував щодо початку розгляду справи у зв'язку із тим, що до цього зазначеним інспектором було проголошено міру покарання, однак продовжив розгляд справи. У зв'язку із чим Фартушок Т.Б. заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою залучення адвоката, попросивши перенести розгляд справи якомога далі, оскільки в позивача запланований візит до лікаря та в подальшому стаціонарне лікування у медичному закладі.
В подальшому працівником поліції Хвищуком І.В. було вручено ОСОБА_1 повідомлення про запрошення до підрозділу поліції за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 19 на 25 листопада 2024 року на 09 год. 00 хв. 20 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та адвокаткою Бідак О. О. було укладено Договір про надання правової допомоги №19/11/24 від 19.11.2024 року. Того ж дня, о 16 год. 55 хв. адвокаткою Бідак О.О. скеровано на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції адвокатський запит із проханням надати безперервний відеозапис з нагрудної камери поліцейського Хвищука І. В. за 19 листопада 2024 року з моменту зупинки транспортного засобу марки Skoda, днз НОМЕР_1 до моменту вручення Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (орієнтовно з 11:10 год. по 11:40 год.); надати безперервний відеозапис з відеокамер стаціонарного поста патрульної поліції (дорожньої станції патрульної поліції), який розташований на трасі «Київ-Чоп», поворот на с. Великосілки Львівської області, за 19 листопада 2024 року з моменту зупинки транспортного засобу марки Skoda, днз НОМЕР_1 до моменту вручення Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (орієнтовно з 11:10 год. по 11:40 год.), а також у випадку, якщо з приводу та/чи за наслідками описаної у цьому адвокатському запиті події складались будь-які документи, надати належним чином завірені копії таких. 24.11.2024 року адвокатка Бідак О.О. скерувала на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.11.2024 р. о 09 год. 00 хв., додатком до якого надала копію адвокатського запиту. Крім цього, просила відповідь на адвокатський запит невідкладно надіслати на її електронну адресу та/або видати ОСОБА_1 на руки, записавши електронні матеріали на його носій.
25.11.2024 року ОСОБА_1 з'явився до підрозділу поліції за адресою: м.Львів, вул. Перфецького, 19, де йому було повідомлено про те, що поліцейський Хвищук І.В. знаходиться на лікарняному, тому розгляд справи не відбудеться. Також працівником поліції було повідомлено про те, що про наступну дату розгляду справи його буде повідомлено додатково шляхом скерування повідомлення про запрошення до підрозділу поліції.
17.12.2024 року ОСОБА_1 прибув до підрозділу поліції за адресою: м. Львів, вул. Перфецького, 19 з метою ознайомлення з безперервним відеозаписом з нагрудної камери поліцейського Хвищука І. В. за 19.11.2024 року з моменту зупинки транспортного засобу марки Skoda, днз НОМЕР_1 до моменту вручення Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (орієнтовно з 11:10 год. по 11:40 год.), а також з безперервним відеозаписом з відеокамер стаціонарного поста патрульної поліції (дорожньої станції патрульної поліції), який розташований на трасі «Київ-Чоп», поворот на с. Великосілки Львівської області, за 19 листопада 2024 року з моменту зупинки транспортного засобу марки Skoda, днз НОМЕР_1 до моменту вручення Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (орієнтовно з 11:10 год. по 11:40 год.).
Однак, працівником поліції було повідомлено про відсутність можливості ознайомлення із вказаними відеозаписами, оскільки: «Працівники, які опрацьовували Ваше клопотання або Вашу заяву знаходяться на заходах забезпечення безпеки дорожнього руху у зв'язку із приїздом до м. Львів охороняємих осіб». Відтак, зазначене вище свідчить про послідовну та добросовісну поведінку позивача, а також про бажання останнього скористатись своїм правом на ознайомлення із відеозаписами, які є частиною адміністративної справи відносно Фартушка Т.Б. та на подання пояснень по суті справи.
17.12.2024 року відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 , і останнього притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді попередження.
Вважає зазначену постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, та в такій не встановлено порушень ПДР України саме під час руху транспортного засобу, що стало підставою для зупинки авто та притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, просить визнати неправомірними дії працівника поліції інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Хвищука Ігоря Віталійовича, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3680260 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 27 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Хвищук Ігоря Віталійовича про визнання неправомірними дій працівника поліції, скасування постанови та закриття провадження у справі - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та невірним встановленням обставин у справі.
Апелянт вказує, що незважаючи на зазначення в прохальній частині позову наступні позовні вимоги: «Визнати неправомірними дії працівника поліції -інспектора 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Хвищука Ігоря Віталійовича; Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серїї ЕНА № 3680260 і закрити справу про адміністративне правопорушення», Судом фактично вирішувалось питання, яке належить органам Національної поліції та відноситься до дискреційних повноважень останніх.
Підтвердженням наведеного вище є зазначення наступного: «Позивач не погоджується із вказаною постановою, посилаючись на те, що мав бажання відремонтувати ліхтар лівої фари, підтвердженням чого є відеозапис 03:11¬03:23; 03:49-04:03 та відсутні підстав його зупинки, оскільки ПДР України не порушував»; «При цьому, суд вважає встановленим, що позивач 19 листопада 2024 року на автомобільній дорозі М06 Київ-Чоп 502км, керував транспортним засобом SKODA FAB IA з д.н.з НОМЕР_1 , і після зупинки працівником поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, що підтверджується відеозаписом №°470938 від 19.11.2024 року, 11:15:51». З урахуванням встановлених у справі обставини, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 125 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, постановою серії ЕНА №93680260 від 17.12.2024 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні».
Також апелянт зазначає, що Позивачем в судовому засіданні неодноразово наголошувалось на тому, що факт вчинення чи невчинення правопорушення не є підставою позову, однак Судом так і не було взято це до уваги, наслідком чого й стало винесення неправомірного рішення.
Крім цього, апелянт зазначає, що судом не було досліджено долучені до позовної заяви докази, а саме безперевні відеозаписи з нагрудної камери поліцейського Хвищука І.В. та з відеокамер стаціонарного поста патрульної поліції (дорожньої станції патрульної поліції); належним чином завірені копії усіх документів, які були складені та/або могли бути складені за наслідками описаної в адвокатському запиті та продубльованій в позовній заяві.
Також апелянт додає, що адвокат Бідак О.О. просила надати відповідь на електронну адресу чи поштову адресу, та/або видати ОСОБА_1 нарочно. При цьому Позивач двічі намагався ознайомитись із запитуваними відеозаписами, однак працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції такої можливості йому надано не було.
Вказане фактично позбавило адвоката Бідак О.О. можливості надати пояснення.
Відеозаписи з розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення Фартушком Т.Б. від 19.11.2024 р. є вагомим доказом недотримання та порушення Відповідачем процедури та порядку винесення рішення, який, на жаль, так і залишився поза увагою Суду; аудіозапис розмови з працівником поліції, з якого в тому числі, але не виключно, вбачається, що ним двічі розпочинався розгляд справи за одне й те саме правопорушення.
Апелянт вказує, що Позивач неодноразово звертав увагу поліцейського на бажання відремонтувати ліхтар лівої фари, підтвердженням цього є, зокрема, фрагмент відеозапису 03:11-03:23; 03:49-04:03. Після чого працівником поліції було зазначено, що після зупинки транспортного засобу Позивачем не було ввімкнено аварійну світлову сигналізацію, чим Позивач порушив п.9.9.б. ПДР та зазначено, що Позивача буде притягнуто до відповідальності за вчинене порушення та застосовано до нього попередження.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити прийняте у справі рішення. Враховуючи вищенаведене апелянт виснує, що оскільки прийняте у справі рішення зазначається вже у самій постанові, а постанова виноситься за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, то поліцейським на місці ніби то вчинення позивачем правопорушення 19.11.2024р. при оголошенні позивачу, що його буде притягнуто до адміністративної відповідальності з санкцією у вигляді письмового попередження, вже оголошено резолютивну частину постанови. Проте, така позивачу не надана.
Відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Наведене є окремою підставою до задоволення позову, оскільки оскаржуваною постановою позивача вдруге, а, можливо, й втретє притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Незважаючи на те, що Позивач заперечував щодо початку розгляду справи у зв'язку із тим, що до цього зазначеним інспектором було проголошено міру покарання ОСОБА_2 продовжив розгляд справи проігнорувавши заперечення останнього. У зв'язку із чим ОСОБА_1 заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи з метою залучення адвоката.
Також звертає увагу Суду на те, що відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Проте, 17.12.2024р. поліцейським оголошено про завершення розгляду справи без складання постанови. Після цього, на запитання позивача чи буде виноситись постанова, поліцейським почав виносити постанову. Більше того, надавши Позивачу два примірники постанови та зрозумівши зі слів Позивача, що у постанові зазначено невірні дані щодо місця ніби то вчинення правопорушення, поліцейський забрав у позивача обидва примірника постанови, заявив про те, що постанова буде коректуватись, та знову виніс вже оскаржувану постанову і після цього поліцейський вдруге оголосив про закінчення розгляду справи. Наведене вказує на порушення поліцейським процедури та порядку розгляду справи та винесення постанови.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення як один із можливих доказів по справі в порушення вимог ч.6 ст. 258 КУпАП не складався, до оскаржуваної постанови поліцейським не долучено відеозапис вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, в порушення вимог ст.251 та ст.256 КУпАП поліцейським не тільки не залучено свідка, але, незважаючи на те, що в зупиненому ним транспортному засобі перебувала інша, окрім позивача особа, не встановлено цієї особи.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Інші учасники в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання.
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України).
З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що дана категорія справ віднесена до термінових, розгляд яких здійснюється у десятиденний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3680260 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 19.11.2024 року о 11:15 год. на автомобільній дорозі М06 Київ-Чоп 502км, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом SKODA FABIA д.н.з. НОМЕР_1 , у якого у світлу пору доби не працював лівий передній ліхтар в режимі ближнього світла, та після зупинки працівником поліції не ввівмкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9.б. Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 31.4.3.в ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.12.2024 серії ЕНА №3680260 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектором притягнуто лише за порушення п.9.9.б ПДР України, а саме за те, що після зупинки працівником поліції не ввівмкнув аварійну світлову сигналізацію, за що передбачена відповідальність за ст. 125 КУпАП у виді попередження.
Суд першої інстанції в позові відмовив з тих підстав, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 125 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, постановою серії ЕНА №3680260 від 17.12.2024 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (надалі ПДР).
Згідно з пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України «Про дорожній рух».
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР).
Зі змісту п.9.9.б ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст.125 КУпАП визначено, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, суд вважає встановленим, що позивач 19 листопада 2024 року на автомобільній дорозі М06 Київ-Чоп 502км, керував транспортним засобом SKODA FABIA з д.н.з НОМЕР_1 , і після зупинки працівником поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, що підтверджується відеозаписом №470938 від 19.11.2024 року, 11:15:51.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем належним чином підтверджено порушення позивачем п.9.9 б ПДР, а відтак постанову серії ЕНА №3680260 від 17.12.2024 року винесено правомірно.
Щодо доводів апелянта про протиправність дій працівника поліції, то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими з урахуванням наведених вище висновків суду.
Апелянт зазначає про те, що йому не надана резолютивна часина постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак постанова серії ЕНА №3680260 від 17.12.2024 року долучена самим позивачем до матеріалів позовної заяви. Крім цього, у цій постанові у п.9 «копія постанови отримано, підпис особи притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови» - Позивач власноручно написав «не згоден, пояснення в клопотання надавав»
Щодо відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем до відзиву на позовну заяву долучені наступні додатки: 1. Довіреність на ЗАБРОДОЦЬКА ЯНА POMAHIBHA.pdf; 2. Виписка з ЄДР.рсД; 3. с1ір-0 подія порушення 19.ll.2024.mp4; 4. сІір-0 розгляд справи 17.12.2024.mp4; 5. сіір-і подія порушення 19.ll.2024.mp4; 6. с1ір-1 розгляд справи 17.12.2024.mp4; 7. с1ір-2 розгляд справи 17.12.2024.mp4; 8. с1ір-3 розгляд справи 17.12.2024.mp4; 9. Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_1 2995124250.pdf; 10. Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_3 3452306280.pdf. Відзив на позовну заяву поданий через систему «Електронний суд» та містить докази надіслання його та долучених додатків в електронні кабінети Позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Бідак О.О.
Щодо доводів апелянта проте, що поліцейським двічі розпочинався розгляд справи, що може свідчити про наявність декількох справ і застосованих попереджень до нього, то матеріал справи такого не місять та доказів цього позивачем не надано. У матеріалах справи наявна копія оскарженої постанови серії ЕНА №3680260 від 17.12.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП та накладено стягнення у вигляді попередження.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду міста Львова від 27 березня 2025 року у справі №465/10639/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 07.07.2025