про залишення апеляційної скарги без руху
07 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/29067/23 пров. № А/857/21082/25
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Мікула О. І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 380/29067/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Киришко Оксана Вікторівна, подала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення прийнято 15 квітня 2024 року, а апеляційну скаргу сформовано в системі "Електронний суд" 21 травня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що позивачу та представнику позивача не було відомо про те, що до Головного управління Казначейства до бюджету зараховано кошти в сумі 12981,85 грн, а не в сумі 12981,90 грн, оскільки в платіжній інструкції №15872 від 18 січня 2023 року позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в сумі 12981 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) гривня 90 копійок. Про ці обставини стало відомо лише після отримання відповіді ГУ ПФУ у Львівській області на адвокатський запит про причини невиконання судового рішення. Таким чином, пропуск строку на подання апеляційної скарги був спричинений обставинами, що не залежали від позивача і об'єктивно унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги.
Вирішуючи подане клопотання (заяву), суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Ч.2 ст.44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, згідно з п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
При цьому, п.2 ч.3 ст.2 КАС України передбачає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Матеріалами справи стверджується, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції прийнято 15 квітня 2024 року, а апеляційну скаргу подано лише 21 травня 2025 року.
Крім того, як вбачається матеріалів справи, відповідь ГУ ПФУ у Львівській області на адвокатський запит про причини невиконання судового рішення, на яку покликається скаржник, датована 31 травня 2024 року за №05.1-13-06/5804 (а.с.77).
Таким чином, з наведеного вище вбачається, що апелянту було відомо про прийняте рішення ще 31 травня 2024 року, а тому покликання апелянта на отримання вищевказаної відповіді є безпідставним, оскільки наведеними вище мотивами підтверджується, що апелянту було відомо про оскаржуване рішення тривалий проміжок часу.
Враховуючи наведене вище, вважаю, що вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, необхідно роз'яснити, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені у клопотанні ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 380/29067/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги особі, яка її подала, необхідно усунути в 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Мікула