Справа № 240/13161/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
07 липня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум індексації при обчисленні розміру грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум індексації.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані ним дні оплачуваних відпусток, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.02.2023 №39, солдата ОСОБА_1 , водія 3 автомобільного відділення 3 автомобільного взводу автомобільної роти підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом Командувача оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) №1-РС від 10 січня 2023 року відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за підпунктом "б" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, виключено зі списків особового складу з 07.02.2023.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2024 позивачу у грудні 2022 року було виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 6302,49 грн, одноразову грошову допомогу для оздоровлення у вересні 2022 року у розмірі 14484,06 грн та у лютому 2023 року у розмірі 21329,25 грн, компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 31993,88 грн, грошову допомогу у разі звільнення у розмірі 9384,87 грн.
При цьому, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 та індексації.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 та 3 цієї правової норми установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 4 статті 9 Закону України №2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Постанова №704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
В силу пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Тобто, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За змістом пункту 1 статті 101 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 2 статті 15 Закону України №2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік сум індексації, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону України №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 6 Закону України №1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року №1078 затвердив «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 6 Порядку №1078 встановлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.
Як закріплено у Порядку №260 розрахунок допомоги для оздоровлення проводиться із сум грошового забезпечення, які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання допомоги та компенсації.
Не зазначення у переліку складових грошового забезпечення, названих у Порядку №260, які підлягають врахуванню під час розрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, індексації, на переконання суду, не звільняє відповідача від обов'язку урахувати відповідну суму, з огляду на наведені вище положення Закону України №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Щодо нарахування грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток із включенням сум грошового забезпечення без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, слід зазначити таке.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі Постанова № 168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, ..... , виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Водночас, варто зауважити, що для врахування винагороди до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок таких допомог, винагорода має носити щомісячний та постійний характер.
Як вбачається зі змісту Постанови №168 додаткова винагорода має щомісячний характер.
Однак, аналіз положень Постанови №168 дає підстави для висновку, що передбачена такою додаткова винагорода виплачується тільки у період дії воєнного стану, тобто визначена для нарахування і виплати у певний проміжок часу.
Наведене, свідчить про те, що відповідна винагорода носить тимчасовий характер, хоч і виплачується щомісяця.
При цьому, згідно пункту 20 статті 101 Закону України №2011-ХІІ у рік звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв'язку з оголошенням демобілізації, у разі невикористання ними щорічної основної відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.
У пункті 6 розділу XXXI Порядок №260 закріплено, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Будь-яких застережень щодо врахування додаткової винагороди у складі грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки, чинні нормативно-правові акати не містять.
Отже, при розрахунку відповідної компенсації відповідач протиправно не врахував суму додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, яка була нарахована і виплачена позивачу при звільненні.
Колегія суддів у відповідності до вимог ст. 308 КАС України не переглядає рішення суду у частині, якою відмовлено у задоволенні позову, через відсутність її оскарження позивачем.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.