Справа № 240/11699/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
07 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11 червня 2024 року №064250007832 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу державної служби періоди проходження служби з 02.02.2004 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування - спеціаліста 1 категорії, завідувача відділом доходів, начальника відділу доходів фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та перевести з 04 червня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком за нормами ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, а саме: довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.06.2024 №10 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь -які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) від 04.06.2024 №13.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11 червня 2024 року №064250007832 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи з 02.02.2004 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування - спеціаліста 1 категорії, завідувача відділом доходів, начальника відділу доходів фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та перевести з 04 червня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком за нормами ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідці виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.06.2024 №10 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) від 04.06.2024 №13.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, з серпня 2023 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримую пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
04 червня 2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3712-ХІІ.
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.06.2024 №064250007832 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з тих підстав, що стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців складає 11 років 6 місяців 12 днів. Станом на 01.05.2016 посаду, віднесену до категорії посад державних службовців, позивач не займала.
11 червня 2024 року, відповідач-1 листом повідомив про прийняте рішення.
Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії, остання звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України та протиправність відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов"язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до стажу державної служби позивача періоди роботи з 02.02.2004 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування - спеціаліста 1 категорії, завідувача відділом доходів, начальника відділу доходів фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та перевести з 04 червня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком за нормами ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідці виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.06.2024 №10 та довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) від 04.06.2024 №13.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульоване Законом України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII), згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ст.90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п. 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу":
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 10);
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 12).
Згідно зі ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15.12.2020 року у справі №560/2398/19.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.06.2024 №064250007832 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з тих підстав, що стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців складає 11 років 6 місяців 12 днів. Станом на 01.05.2016 посаду, віднесену до категорії посад державних службовців, позивач не займала.
В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає, що до стажу державної служби для визначення права на пенсію відповідно до Закону №889 позивачу не зараховуються період роботи в органах місцевого самоврядування, оскільки сфера дії Закону №889 не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Однак, надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає, що Статтею 46 Закону України "Про державну службу" №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
В свою чергу, пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону№889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
При цьому, 04.07.2001 набрав чинності Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III).
Зокрема, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Верховний Суд у постанові від 10.05.2018, прийнятій у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до ст. 46 закону України "Про державну службу" №889-VIII та пункту 4 Порядку №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Згідно із ст. 1 Закону №2493 (в редакції, чинній станом на 01.05.2016) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення ст. ст. 2, 3 Закону України №2493 визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч.7 ст.21 Закону №2493 пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу
Так, п. 1 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (далі - Порядок №283), який діяв на час проходження позивачкою служби в органах місцевого самоврядування, регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до п. 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889 обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До набрання чинності Законом № 889 порядок обчислення державної служби визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, якою затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №283).
Таким чином, у спірному випадку необхідно застосовувати норми Порядку №283, а саме п. 2 вказаного порядку згідно з яким до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Суд встановив що згідно із записів у трудовій книжці позивачка працювала, зокрема:
15 липня 1992 року призначена на посаду економіста 2-ої категорії Глухівського райфінвідділу, присвоєно 13 ранг державного службовця.
05 квітня 1994 року прийняла присягу державного службовця.
01 липня 1994 року переведена на посаду економіста 1-ої категорії Глухівського райфінвідділу.
05 вересня 1995 року звільнена з займаної посади за власним бажанням ( ст.38 КЗпП України)
11 вересня 1995 року призначена на посаду спеціаліста 1 категорії відділу аналізу та планування Малинського райфінвідділу на підставі конкурсного відбору ст.15 Закону України " Про державну службу".
11 вересня 1995 року присвоєно 14 ранг державного службовця.
01 червня 1996 року переведена на посаду головного спеціаліста відділу аналізу та доходів Малинського райфінвідділу, присвоєно 13 ранг державного службовця.
06 червня 2000 року на базі районного фінансового відділу утворено фінансове управління.
31 січня 2004 року звільнена з займаної посади в порядку переводу в Малинське міське фінансове управління.
02 лютого 2004 року призначена на посаду спеціаліста 1-оі категорії фінансового управління виконкому Малинської міської ради за конкурсом.
02 лютого 2004 року присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
01 березня 2004 року призначена на посаду завідувача відділом доходів фінансового управління виконкому Малинської міської ради.
01 березня 2004 року склала присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
01 березня 2006 року присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
29 червня 2006 року переведена на посаду начальника відділу доходів фінансового управління виконкому Малинської міської ради, де працюю по даний час.
01 березня 2008 року присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Крім того, відповідно до листа Фінансового управління Виконавчого комітету Малинської міської ради від 04.06.2024 №6 ОСОБА_1 призначена на посаду спеціаліста 1 категорії фінансового управління з 02.02.2004 року та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування згідно розпорядження міського голови №б-к від 02.02.2004 року.
10.03.2004 призначена на посаду завідувача відділом доходів фінансового управління та присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування згідно розпорядження міського голови №15-к від 01.03.2004 та склала присягу посадової особи місцевого самоврядування.
01.03.2006 присвоєно 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування згідно розпорядження міського голови №25-к від 22.02.2006 року.
29.06.2006 переведена на посаду начальника відділу доходів фінансового управління згідно розпорядження міського голови №106-к від 29.06.2006 та продовжує працювати на цій посаді.
01.03.2008 року присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування згідно наказу фінансового управління Малинського міськвиконкому №09-к від 29.02.2008 року.
Посада віднесена до 5-ї категорії класифікації посад органу місцевого самоврядування.
Стаж державної служби в органах місцевого самоврядування у фінансовому управлінні Малинського міськвиконкому на 01.06.2024 року становить 20 років 3 місяці 29 днів, в тому числі на 01.05.2016 - 12 років 2 місяці 29 днів.
Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких (у редакції на момент призначення на посаду завідувача відділом доходів фінансового управління):
п'ята категорія - посади міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, заступників голів районних рад, керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад
З матеріалів справи слідує, що, станом на 01.05.2016 позивач займала посаду начальника відділу доходів фінансового управління, яка віднесена до 5 категорії класифікації посад органу місцевого самоврядування, тобто займала посаду державної служби. Крім того, всі посади за період трудової діяльності позивача починаючи з 1992 віднесені до посад державної служби.
Таким чином, станом на 01 травня 2016 року ( день набрання чинності Закону України "Про державну службу" № 889 ) стаж державної служби в державних органах та на посадах в органах місцевого самоврядування становив понад 20 років .
Разом з тим, як уже зазначено вище, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723 і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Суд встановив, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у позивачки наявний необхідний вік, страховий стаж та стаж державної служби, що підтверджується записами у її трудовій книжці.
Тому періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби, а доводи відповідача про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця, є безпідставними.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11 червня 2024 року №064250007832 про відмову у переведенні з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII є протиправними.
Як наслідок, наявні підстави для зарахування до стажу державної служби періоди роботи з 02.02.2004 по 01.05.2016 на посадах в органах місцевого самоврядування - спеціаліста 1 категорії, завідувача відділом доходів, начальника відділу доходів фінансового управління виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та переведення з 04 червня 2024 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком за нормами ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
Щодо вимог про зобов"язання перевести на пенсію за віком за нормами ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, а саме: довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.06.2024 №10 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) від 04.06.2024 №13, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 5 Порядку №622 визначено, що форма довідки про заробітну плату, яка подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Таким чином, особам, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі - Постанова № 1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу".
Такими довідками є:
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Позивачкою до матеріалів справи долучено довідки виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 04.06.2024 №10 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців підряд перед зверненням за пенсією) від 04.06.2024 №13.
В свою чергу, будь-яких доказів того, що надані позивачем довідки не відповідають вимогам Постанови № 1-3, Порядку № 622 відповідачами не надано.
На переконання суду, всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.