Справа № 620/833/25 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
08 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи.
20.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти та науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство ''Інфоресурс'', в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10, ідентифікаційний код: 38621185) щодо невнесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо позивача в частині послідовності здобуття освіти;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України вчинити певні дії, зокрема: внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державної електронної бази з питань освіти, щодо виправлення помилки про порушення позивача послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» вказати «Так, не порушує».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що довідка про здобувача ним освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти складена з порушенням, і дані, які містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо поточного здобуття позивачем освіти, порушують послідовність здобуття ним освіти, визначену статтею 10 Закону України «Про освіту».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису «Ні, порушує» про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну з 02.09.2024; зобов'язано Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме виключити інформацію про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання у Київському національному університеті технологій та дизайну з 02.09.2024 шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Судом першої інстанції приймаючи таке рішення зроблено висновок, що відповідачем не доведено правомірність дій щодо видачі довідки про освіту позивача.
Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор ЄДЕБО - Державне підприємство ІНФОРЕСУРС мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» щодо позивача.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно з частиною 1 статті 5 Закон України «Про вищу освіту» підготовка фахівців з вищої освіти здійснюється за відповідними освітніми програмами на рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Згідно частини 2 цієї статті, після успішного виконання особою освітньої програми особі присуджується відповідну ступень вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр та доктор філософії/доктор мистецтва.
Отже, апелянт наголосив, що присудження певного ступеня вищої освіти завершується здобуттям вищої освіти за цим ступенем. Виходячи із системного тлумачення Закону, факт присудження особі ступеня вищої освіти не в повній мірі відповідає вимогам п.1 ч.3 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», якою передбачено хто підлягає призову на військову службу, в якій законодавець визначив здобуття освіти на рівні, що є вищим ніж раніше здобутий рівень (не ступень, а рівень) освіти.
Таким чином, апелянт вважає, що довідка в резолютивній частині щодо питання відповідності поточного здобуття освіти позивачем послідовності, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», є такою, що відповідає фактичним обставинам справи, отже у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Крім того, апелянт зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити дії щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, є недопустимим з огляду на те, що відповідач не є держателем вказаної електронної бази.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту і інформації про навчання особи, позивач навчався:
- в Бобровицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступені № 1, отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту НОМЕР_1 від 25.06.2008р;
- в Бобровицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступені № 1, отримав свідоцтво про повну загальну середню освіту НОМЕР_2 від 29.05.2010р;
- в Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет», з 31.08.2010 по 20.06.2014, отримав диплом бакалавра серії НОМЕР_3 від 20.06.2014;
- в Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» за освітнім рівнем магістра, проте відрахований 05.02.2015;
- в Київському національному університеті технологій та дизайну за освітнім рівнем магістра з терміном навчання з 02.09.2024 по 31.12.2025 (а.с.25).
Київським національним університетом технологій та дизайну 23.09.2024 було сформовано довідку № 364396 про здобувача освіти за даними ЄДЕБО щодо позивача, в якій зазначені вищенаведена інформація, та щодо поточного здобуття освіти вказано, що позивачем порушується послідовність, визначена частиною другою статті 10 Закону України Про освіту (а.с.18).
Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою щодо порушення послідовності здобуття освіти (а.с.21-22), на яку листом від 30.12.2024 № 3/10752-24 позивачу було повідомлено про те, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, позивач у 2012 році був переведений на курс до приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» (дата початку навчання 31.08.2010) за освітнім ступенем бакалавр, завершено навчання 20.06.2014. У 2014 році був зарахований до приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» за освітнім ступенем магістр, відраховано 30.01.2015. У 2024 році був зарахований до Київського національного університету технологій та дизайну за освітнім ступенем магістр. Саме тому у довідці на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує» (а.с.23-24).
Вказані обставини підтверджені певними доказами, і не є спірним.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Згідно з частин першою-третьої статті 3 Закону України Про освіту кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.
В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII Про освіту (далі - Закон № 2145-VIII).
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Частиною 2 статті 17 Закону №2145-VIII встановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Згідно частин 1-3 статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює Закон України від 01.07.2014 №1556-VII Про вищу освіту (далі Закон №1556-VII).
Згідно частин 1, 2, 4 та 5 статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №1556-VII атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Статтею 7 Закону №1556-VII встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Згідно статті 8 Закону №1556-VII засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Висновки суду.
Системний аналіз викладених вище правових норм дає можливість зробити наступний висновок, що законодавством передбачено, лише завершена освіта може свідчити про відповідний рівень професійних та академічних знань та навичок, оскільки це прямо випливає з формулювання «раніше здобутий рівень освіти». Незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння. Це положення закріплене в статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка чітко визначає, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий. Отже, закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила. Тобто, враховується тільки та освіта, яка дійсно була здобута.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач після навчання у Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет», у період з 31.08.2010 по 20.06.2014, отримав диплом бакалавра серії НОМЕР_3 від 20.06.2014, проте після вступу до того ж Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» за освітнім рівнем магістра, у серпні 2014 року і отримавши студентський квиток, навчання не завершив, оскільки був 05.02.2015 року відрахований з вказаного навчального закладу, тобто не пройшов навчальний курс для отримання освіти за ступенем магістра.
- в Київському національному університеті технологій та дизайну за освітнім рівнем магістра з терміном навчання з 02.09.2024 по 31.12.2025 (а.с.25).
Вказане апелянтом не спростовано.
Отже, враховуючи встановлені обставини та вищенаведені норми закону, позивач, маючи повну загальну середню освіту, здобувавши у 2014 році перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, вступивши до Київського національного університету технологій та дизайну у 2024 році почав навчання для отримання освіти за рівнем магістра, оскільки навчання у Приватному вищому навчального закладу «Європейський університет» за освітнім рівнем магістра позивач не завершив і ступень магістра не отримав.
За таких обставин, позивач здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», інформація в довідці про здобування освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 23.09.2024 № 364396 (а.с.18) про поточне здобуття позивачем освіти про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є такою, що не відповідає дійсності, а тому є протиправною.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки апелянт протилежне не довів.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того, слід наголосити, що правильним є висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, в частині, що стосується інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» стосовно позивача, а саме: внести інформацію про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» стосовно позивача.
Такий спосіб захисту порушеного права позивача є ефективним.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, судове рішення не підлягає скасуванню і в частині зобов'язання відповідача внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України, і колегія суддів погоджується з усіма висновками суду першої інстанції у цій справі.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа - Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк