08 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30589/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №160/30589/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 18 червня 2025 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду через систему “Електронний суд» з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №160/30589/24.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, та запропоновано скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції докази надсилання іншим учасника справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року скаржник отримав 24 червня 2025 року (вівторок), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему "Електронний суд".
Як було доведено до відома скаржника ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, за умовами частини 9 статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Тобто, у разі звернення до суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» скаржник зобов'язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів або, у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», докази надсилання таких документів листом з описом вкладення.
При цьому, судом було звернуто увагу на відсутність доказів того, що ОСОБА_2 є представником позивача у суді апеляційної інстанції, а тому додана до апеляційної скарги квитанція №3762243 не є доказом виконання відповідачем процесуального обов'язку щодо направлення позивачу копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладення.
Згідно з пунктам 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.
Водночас пункт 17 Правил передбачає, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
З аналізу зазначених положень убачається, що підтвердженням вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо) передбачає послуга опису вкладення до поштового відправлення при надсиланні поштового відправлення з оголошеною цінністю. При цьому, послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні саме оператором поштового зв'язку індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Натомість, список згрупованих поштових відправлень не може підміняти собою послугу опису вкладення до поштового відправлення, оскільки саме працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, що заповнюється відправником.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек є доказом направлення поштового відправлення, проте не є документом, що несе інформацію про перелік документів, що направляється за таким поштовим відправленням.
Між тим, слід зауважити, що відправник не позбавлений можливості отримати від оператора поштового зв'язку опис вкладення відносно адресата включеного до списку згрупованих відправлень, що беззаперечно свідчило б про виконання скаржником вимог пункту 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі “Смірнова проти України» зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Не застосування судом встановлених законом наслідків не усунення скаржником такого недоліку апеляційної скарги як надання до суду апеляційної інстанції доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним через підсистему “Електронний суд» апеляційної скарги з доданими до неї документами, враховуючи те, що скаржнику ухвалою суду роз'яснено необхідність усунення такого недоліку та шляхи його усунення буде свідчить про нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, колегія суддів зауважує, що такий недолік апеляційної скарги не є формальним, оскільки впливає на права та обов'язки іншого учасника справи, зважаючи на те, що не отримання позивачем апеляційної скарги, яку в рамках покладених процесуальним законодавством обов'язків має направити йому скаржник буде свідчити про порушення гарантованого позивачу права як учасника справи на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів враховує і те, що прийняття судом апеляційної скарги з таким недоліком дасть обґрунтовані сподівання скаржнику на звернення до суду з апеляційними скаргами через підсистему “Електронний суд» в майбутньому без надання доказів надсилання таких документів листом з описом вкладення, що в свою чергу при масовому прийнятті таких апеляційних скарги призведе до дисбалансування виконання вимог процесуального законодавства як судом так і самим скаржником.
Водночас, колегія суддів зазначає, що перебирання судом на себе обов'язку скаржника щодо направлення поданої апеляційної скарги іншим учасникам справи є законодавчо недопустимим і це призведе не лише до надання переваги одному із учасників справи, що як наслідок породить сумнів у безсторонності суду, а й до нецільового використання бюджетних коштів наданих суду, так як Кодекс адміністративного судочинства України зобов'язує саме осіб, що подають апеляційну скаргу, направляти учасникам справи, які не мають електронного кабінету, її копію виключно в паперовій формі.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1550688 від 06.11.2024 року ОСОБА_2 є представником позивача - Міхєєва М.М. виключно у Дніпропетровському окружному адміністративному суду, тобто Єрьоміна В.А. не є представником позивача у суді апеляційної інстанції, як наслідок направлення йому відповідачем апеляційної скарги у цій справі не свідчить про виконання вимог пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
Відповідно до частини 5 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що скасовуючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року про повернення апеляційної скарги у справі №199/1175/22 Верховний Суд у своїй постанові від 11.10.2023 року зазначив про те, що “…суд апеляційної інстанції мав би постановити ухвалу про повернення апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків…».
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 23 червня 2025 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №160/30589/24 - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 08 липня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов