07 липня 2025 року справа № 160/2290/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року у справі №160/2290/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року у справі №160/2290/24 адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 03.07.2025 року відповідач подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 28.03.2025 року, яке фактично нічим не обгрунтоване.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду від 28.03.2025 року у справі №160/2290/24 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - 29.03.2025, забезпечено надання загального доступу: 31.03.2025 року, тоді як апеляційна скарга подана відповідачем лише 03.07.2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Враховуючи те, що скаржником пропущено строк на звернення з апеляційної скаргою та не обґрунтовано чому останнім не подано апеляційну скаргу з урахуванням оприлюдненням оскаржуваного рішення суду в ЄДРСР 29.03.20255 року, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних причин його пропуску.
Крім того, у пункті 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі судом апеляційної інстанції, враховуючи те, що находиться на фінансовому забезпеченні іншої військової частини, а також те, що переважна кількість коштів із бюджету країни направлена на фінансування обороноздатності Держави, станом на сьогодні вищенаведена апеляційна скарга подана без сплати судового збору. Військовою частиною НОМЕР_1 подано відповідну заявку про надання коштів для сплати судового збору. На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 та 3 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір» скаржник просить відстрочити сплату судового збору Військовою частиною НОМЕР_1 до ухвалення судового рішення у справі або до дати надання суду платіжного доручення про сплату судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Отже відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.
Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, а також несвоєчасність бюджетних надходжень, не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору.
Проаналізувавши аргументи клопотання суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Проте в порушення норм вищевказаної статті скаржником до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору в належному розмірі.
Вищевикладені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, суддя
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року у справі №160/2290/24 - залишити без руху, повідомити про це скаржника та надати строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних причин його пропуску та документу про сплату судового збору.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Білак С.В.