07 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/6569/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн від 12.05.2025 у виконавчому провадженні № 77399720.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державний виконавець безпідставно встановивши невиконання судового рішення без поважних причин, не обґрунтувавши свої доводи належним чином, протиправно виконав функції правосуддя та виніс постанову про накладення штрафу.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, зазначив, що 31.03.2025 до відділу надійшло клопотання представника стягувача в якому зазначено, що період, за який ОСОБА_1 недоплачували пенсію, становить 33 місяці, сума недоплати за один місяць - 1866,77 грн, сума, яку має виплатити боржник становить 61603,41 грн, боржником на картковий рахунок стягувача 22.03.2024 було перераховано 42215,90 грн, сума недоплати становить 19387,51 грн. Вказує, що матеріали позовної заяви не містять відомостей та належних доказів на вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області дій, спрямованих на виплату нарахованої суми заборгованості.
Третьою особою пояснення щодо позову або відзиву подано не було.
В судове засідання представники сторін та третя особа не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представники сторін просили розглянути справу без їх участі, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 620/16368/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116332345) адміністративний позов було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яка полягає у не призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки, починаючи з 07.06.2021; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки починаючи з 07.06.2021, з урахуванням раніше виплачених сум, у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
16.10.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 620/16368/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки починаючи з 07.06.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77399720 з виконання виконавчого листа № 620/16368/23.
Листом від 20.03.2025 № 2500-0306-8/19389 позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду, а також те, що розмір пенсії відповідно до рішення суду з 07.06.2021 становить 4523,51 грн. Доплата по перерахунку пенсії з 07.06.2021 по 29.02.2024 в розмірі 42215,90 грн виплачена додатковими відомостями в березні 2024 року. З 01.03.2024 пенсія виплачується відповідно до рішення сулу в розмірі 5101,98 грн.
Зважаючи на невиконання рішення суду головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.05.2025 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною четвертою статті 19 Закону встановлено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як було встановлено судом, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 у справі № 620/16368/23 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки починаючи з 07.06.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно наданого суду розрахунку пенсії, для розрахунку ОСОБА_1 пенсії з 07.06.2021 використано показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, а середномісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії складає - 10294,13 грн. Вказаний середномісячний заробіток, 10294,13 грн, і був використаний для визначення розміру пенсії позивача шляхом множення на коефіцієнт стажу позивача.
Тобто, перерахунок пенсії позивачу з 07.06.2021 було здійснено відповідно до рішення суду.
Разом з тим, державний виконавець, приймаючи постанову про накладення штрафу не вчинив жодних дій щодо перевірки виконання рішення суду, зокрема, призначення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки.
Натомість вказав на необхідності виплати пенсії в розмірі без обґрунтувань чи розрахунків.
При цьому, суд звертає увагу, зміна будь-яких інших показників, які впливають на розмір пенсії стягувача (зокрема, коефіцієнта стажу), окрім середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018-2020 роки, не є підставою для накладення штрафу, оскільки вони не були предметом розгляду у справі № 620/16368/23.
З огляду на вказані правові норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про накладення штрафу від 12.05.2025 у виконавчому провадженні № 77399720 не містить обґрунтувань щодо не виконання органом Пенсійного фонду рішення суду.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови від 12.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 77399720.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (просп. Миру, 43, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14002, код ЄДРПОУ 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 12.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні № 77399720.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його підписання.
Повне судове рішення складено 07.07.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА