08 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1441/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у сумі 77568 грн до місцевого бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та яка у добровільному порядку не була сплачена. У зв'язку з цим позивач просить стягнути вказаний податковий борг у судовому порядку.
Відповідач заперечував проти позову та вказав, що не отримував рішення податкового органу про сплату боргу в сумі 77568 грн, а тому відсутні підстави для стягнення податкового боргу у судовому порядку. На підставі вказаного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Рух справи у суді
Судом відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна, що підтверджується інформацією з реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За відповідачем обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 77568 грн, що підтверджено обліковою карткою, розрахунком заборгованості, податковими повідомленнями-рішеннями.
Крім того, податковим органом було прийнято та надіслано відповідачу податкову вимогу форми, в якій визначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями.
Мотивувальна частина
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. а) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Заборгованість з орендної плати утворилась на підставі податкових повідомлень - рішень від 03.04.2024 р. № 0158610-2412-2412-UА73060610000066784, №0158609-2412-2412-UA73060610000066784, №0158611- 2412-2412-UA73 060610000066784, в сумі 77568 гривень.
Відповідно до п. 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України).
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Як свідчать обставини справи, згідно ідентифікаційних даних, які містяться у матеріалах справи, адреса відповідача визначена при взятті на облік: АДРЕСА_1 . Заяви про зміну податкової адреси до податкового органу не надходило.
Отже, тому податкові повідомлення-рішення від 03.04.2024 № 0158610-2412-2412-UA73060610000066784, № 0158609-2412-2412-UA73060610000066784, № 0158611 -2412-2412-UA73060610000066784 та податкова вимога від 22.10.2024 № 0008086-1303-2413 були надіслані платнику на адресу: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно пп. 266.10.2 п. 266.10 ст. 266 ПК України у разу якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Тобто, з викладеного вище вбачається, що платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату зобов'язання а не від сплати податку, оскільки юридичні наслідки для платника податків-фізичної особи щодо сплати податку наступають після спливу 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка у добровільному порядку не була сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.
Суд звертає увагу, що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, оскільки такі не є предметом такого правового спору.
У межах цього спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Саме під час з'ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягають з'ясуванню і підстави його виникнення, зокрема наявність податкових повідомлень-рішень, чинних на час звернення з позовом про стягнення боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі №140/7432/21.
Так, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Суд наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27.06.2023 у справі №480/13804/21.
Отже, суд встановив, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла із податкового зобов'язання з орендної плати, яка у добровільному порядку не була сплачена та підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом відповідачу надсилалась податкова вимога про сплату податкового боргу, однак заборгованість у добровільному порядку сплачена не була.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
На підставі вказаного судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених по справі обставин, позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у сумі 77568 грн до місцевого бюджету.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування сторін:
позивач: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Т.М. Брезіна