Рішення від 04.07.2025 по справі 580/1242/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року справа № 580/1242/25

09 годин 58 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/1242/25 за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 45642188) [представник позивача - Віталій Хоменко, діє на підставі довіреності від 22.07.2024] до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [відповідач, представники відповідача не прибули], треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради (пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 45451686) [представник третьої особи - Віктор Гуменний, діє на підставі виписки з ЄДР], Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки 26, м.Київ, 01133, ЄДРПОУ 44245840) [представник не прибув] про зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

05.02.2025 вх.№5683/25 (в підсистемі Електронний суд ЄСІТС 04.02.2025) позивач у позовній заяві, керуючись ст.376 Цивільного кодексу України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про архітектурну діяльність» просить: зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовані підвальний та перший поверхи приміщення по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.

05.02.2025 суд позовну заяву відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради залишив без руху.

20.02.2025 вх.№ 8747/25 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

Позивач у позовній заяві стверджує: 24.04.2018 відповідно до наказу №201 скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2017 за №ЧК082171533714 щодо об'єкта «реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою» АДРЕСА_2. Позивач стверджує, що встановив факт незаконного будівництва забудовником в особі ОСОБА_1

24.02.2025 вх.№9300/25 позивач надіслав до суду копії додатків на виконання ухвали.

24.02.2025 вх.№9284/25 позивач надав заяву з покликанням на практику Верховного Суду у справах №420/228/19, №822/2149/18.

25.02.2025 (а.с.44 т.2) суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії, вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання та запропонував відповідачеві до часу призначеного судового засідання, у разі не визнання адміністративного позову, надіслати: до суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують фактичні обставини; позивачу - копію відзиву з додатками. В ухвалі суд роз'яснив особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов'язки, визначені статтями 44, 45, 47, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов'язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, що закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов'язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Керуючись цієї нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем без поважних причин відзиву на позов, незважаючи на своєчасне отримання ухвали про відкриття провадження у справі, суд кваліфікував у справі № 320/40093/24 ЄДРСР 124810744 неподання відповідачем відзиву як визнання позову.

Ухвала про відкриття провадження у справі та повістка про виклик скеровані на адресу відповідача АДРЕСА_3 (ідентифікатор 0610234940930 - згідно з відстеженням 05.03.2025 «невдала спроба вручення» а.с.53 т.2).

Верховний Суд у справі № 820/1864/17: ЄДРСР 77025721 висновує: добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, що була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернутий підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду. Аналогічний правовий висновок відображений у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.

10.03.2025 вх.№11783/25 надійшов до суду (inbox@adm.ck.court.gov.ua) електронний лист від ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; вказаний тел.НОМЕР_2.....) у формі клопотання про відкладення розгляду справи: розгляд справи №580/1242/25 призначений на 10.03.2025 о 14:00; з метою захисту своїх дітей я на даний час та по 01.08.2025 буду перебувати за кордоном, прошу відкласти розгляд справи на іншу дату (підписано 07.03.2025 ОСОБА_1, про на фотокопії підпис візуально суттєво відрізніється (а.с.54 т.2) від підпису ОСОБА_1 на договорах, що надані до матеріалів справи - а.с.11, а.с.15 т.2).

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом (ч.6 ст.44 КАС України).

Відповідно до телефонограми, складеної секретарем судового засідання 10.03.2025 за вказаним у клопотанні телефоном (а.с.54-57 т.2), на дзвінок відповів чловік і повідомив, що відповідач знаходиться за межами Україні - в Ізраїлі.

10.03.2025 вх.№12037/25, вх.№12039/25 представник позивача у клопотанні просив надати додатковий час для оформлення документів, позаяк копії нечитабельні, тому просив ознайомитися з матеріалами справи, що надійшла через підсистему Електронний суд ЄСІТС.

11.03.2025 вх.№12153/25 до суду надійшов електронний лист адвоката Спірідонова Вадима Віталійовича.

13.03.2025 № 580/1242/25/4248/25 у листі-відповіді суд інформує, що у описі вкладення наданий ордер, виданий Адвокатським бюро «Вадима Спірідонова» від 22.07.2024 серії АВ №1030391 на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги для ОСОБА_1 від 31.08.2023 №1030391 у Державних органах та органах місцевого самоврядуваня України (правнича допомога) згідно ст.59 Конституції України.

18.03.2025 вх.№13545/25 Спірідонов Вадим Віталійович у додаткових поясненнях (електронний лист) вказав, що станом на 18.03.2025 адвокат не є належним представником відповідача, немає повноважень у справі № 580/1242/25.

19.03.2025 вх.№13731/25 представник позивача надав до суду клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору з доказом направлення відповідачу (ідентифікатор 2030600396769) та Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради.

19.03.2025 вх.№13795/25 представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі.

19.03.2025 суд відклав підготовче судове засідання в адміністративній справі №580/1242/25, розмістив оголошення для відповідача ОСОБА_1 з використанням інформаційного ресурсу - офіційного веб порталу СУДОВА ВЛАДА про виклик з попередженням про наслідки неявки у судове засідання, а також запропонував (супровідний лист 19.03.2025 № 580/1242/25/4736/25 з копією ухвали, повісткою) відповідачу протягом п'яти днів з дати оприлюднення ухвали та оголошення висловити позицію щодо клопотання позивача про залучення третьої особи (ЄДРПОУ 45451686).

08.04.2025 вх.№17654/25 до суду надійшла заява від Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про розгляд справи без участі.

08.04.2025 вх.№17796/25 до суду надійшов електронний лист - повідомлення №73247 про надання доступу до справи представнику відповідача-адвокату Кравченку Роману Михайловичу (ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 08.04.2025 серії СА №1118313).

08.04.2025 вх.№17883/25 до суду від Черкаської обласної прокуратури надійшов лист від 04.04.2025 №15/2-309 вих-25 про ознайомлення з матеріалами справи №580/1242/25 з метою вирішення питання про вступ.

08.04.2025 вх.№17888/25 адвокат Р.М.Кравченко надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого провадження.

08.04.2025 суд відклав підготовче судове засідання в адміністративній справі №580/1242/25, призначив підготовче судове засідання на 11.04.2025 та повторно запропонував відповідачу протягом двох днів з дати оприлюднення ухвали та оголошення висловити позицію щодо клопотання позивача про залучення третьої особи (ЄДРПОУ 45451686).

ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

11.04.2025 вх.№18544/25 представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи без участі.

11.04.2025 вх.№18651/25 представник відповідача-адвокат Кравченко Роман Михайлович клопотав про надання можливості ознайомлення із матеріалами справи на власний фотопристрій (телефон).

11.04.2025 вх.№18680/25 представник відповідача-адвокат Кравченко Роман Михайлович клопотав про залучення третіх осіб. Суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотань представника позивача і представника відповідача стосовно третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради (пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, ЄДРПОУ 45451686) та Державну інспекція архітектури та містобудування України (01133, м.Київ, Б. Лесі Українки 26, ЄДРПОУ 44245840), позаяк належить з'ясуванню, зокрема, але не виключно: наявність/відсутність повідомлення про початок підготовчих робіт; повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорта; повідомлення про початок будівельних робіт; зміст заяви на надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки; матеріали щодо видачі будівельного паспорта; застосування відповідальності до відповідача відповідно КУпАП; підстави для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; обставини і документи про скасування повідомлення про початок підготовчих або будівельних робіт, проте належить відмовити у частині необгрунтованого клопотання представника відповідача про залучення Управління ДАБІ у Черкаській області ДАБІ України (ЄДРПОУ не вказаний), а Інспекція ДАБК у Черкаській області (ЄДРПОУ 37715193) припинена в результаті ліквідації.

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

11.04.2025 вх.№18681/25 представник відповідача-адвокат Кравченко Роман Михайлович клопотав про продовження строку підготовчого провадження у справі.

11.04.2025 вх.№18690/25 представник відповідача-адвокат Кравченко Роман Михайлович заявив, що представлення інтересів забезпечується на належному рівні представником позивача. Верховний Суд у справах №922/1237/17, 906/240/18 зазначає, що прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом, підстав для представництва та доказів на підтвердження для вступу прокурора не надано.

ВС у справі № 160/3693/24 у п.40 зазначає: з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень. Позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, що передбачено й у разі звернення до суду інших суб'єктів владних повноважень (п.42). Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України). Оцінка і врахування закономірностей системи адміністративного процесу і адміністративно-правових відносини є запорукою об'єктивності, законності й обґрунтованості розгляду і вирішення адміністративної справи, судового рішення[с.195]. Смокович М. Доктрина адміністративного права і процесу у практиці Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, С.181-197 / URL: http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/256/7163/14918-1?inline=1

Між тим «управління» (у тому числі й державне) - це самостійне явище зі своїм особливим змістом. Тобто це - організуючий вплив владного суб'єкта на спільну (сумісну) діяльність людей задля досягнення загальної (спільної) мети[c.14]. Нова доктрина має ґрунтуватись на теоретичній презумпції про те, що адміністративне право має більше встановлювати обмеження для держави (точніше, для всієї публічної влади) і менше - для людей, але аж ніяк не навпаки [c.15] В.Б. Авер'янов. НОВА ДОКТРИНА УКРАЇНСЬКОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ URL: http://www.apdp.in.ua/v35/03.pdf.

Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий обсяг механізмів.

Свобода суддів від будь-якого зовнішнього втручання або тиску, яка є важливою, вимагає певних гарантій, необхідних для захисту осіб, на яких покладено завдання виносити рішення у спорі, таких як гарантії відсторонення від посади (https://court.gov.ua/press/news/1740829/).

11.04.2025 суд у судовому засіданні за участі представника відповідача залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради (пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, ЄДРПОУ 45451686) та Державну інспекція архітектури та містобудування України (01133, м.Київ, Б. Лесі Українки 26, ЄДРПОУ 44245840), запропонував Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради та Державній інспекції архітектури та містобудування України направити до суду письмові пояснення з доказами на підтвердження позиції щодо спірних правовідносин, правонаступництва, залучення інших учасників, що надати до суду до 02.05.2025.

11.04.2025 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/1242/25 за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради (ЄДРПОУ 45451686) та Державна інспекція архітектури та містобудування України (ЄДРПОУ 44245840) про зобов'язання вчинити дії на 30 днів, починаючи з 27.04.2025 (вихідний день) та зобов'язав позивача протягом пяти днів з дати отримання цієї ухвали з урахуванням заяви представника відповідача надати в підсистему ЄСІТС читабельні копії документів до адміністративного позову, призначив підготовче засідання на 06.05.2025.

11.04.2025 представник відповідача - адвокат Р.М.Кравченко ознайомився з усіма наявними матеріалами справи, засвідчив процесуальну дію, використав власний фотографуючий пристрій-телефон (а.с.123 т.2).

17.04.2025 вх.№19910/25, 18.04.2025 вх.№ 19968/25 представник позивача повідомив про виконання ухвали суду.

01.05.2025 вх. № 22347/25 до суду надані у справі пояснення Державною інспекцією архітектури та містобудування України.

05.05.2025 вх.№22841/25 до суду надійшов електронний лист - заява про припинення повноважень у цій справі від адвоката Кравченка Романа Михайловича.

05.05.2025, 06.05.2025, 12.05.2025, 26.05.2025, 30.06.2025 опубліковані (з використанням інформаційного ресурсу - офіційного веб порталу СУДОВА ВЛАДА про виклик з попередженням про наслідки неявки у судове засідання) оголошення про виклик ОСОБА_1 як особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме (поштова кореспонденція - невдала спроба вручення, за закінченням терміну зберігання, повідомлення про перебування в іншій країні).

06.05.2025 вх.№22996/25 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі.

06.05.2025 вх.№23182/25 до суду надійшов електронний лист-заява від Матієнко Інни Володимирівни (без ордеру) з копією довіреності, проте не підписаний КЕП: ОСОБА_1 06.05.2025 стало відомо, що представник - адвокат Кравченко Роман не представляє її інтереси у суді, повідомляє про необхідність надання часу для залучення іншого адвоката (а.с.207-210 т.2).

Ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, що підписаний електронним підписом. У випадку, якщо ордер доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається (висновки Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2024 року у справі №483/346/24). Заява адвоката, подана електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, підлягає поверненню без розгляду, оскільки такий спосіб звернення не передбачений процесуальним законодавством (вказав Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №944/6062/23).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Відповідач ОСОБА_1 тривалий час обізнана про провадження у цій справі, проте нехтує процесуальними обов'язками відповідно до ч.5 ст.44 КАС України (ідентифікатор Украпошти 0610254102396 - за закінченням терміну зберігання; ідентифікатор 0610256168939 - адресат відсутній за вказаною адресою; ідентифікатор 0610260104961 - за закінченням терміну зберігання).

Представник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради (заява від 23.05.2025 за вх.№26397/25) просив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

26.05.2025 за вх.№ 26597/25 Матієнко Інна Володимирівна (у повідомленні без дотримання вимог КАС України, скерованому через електронну пошту без застосування цифрового/електронного підпису зазначає, що діє на підставі доручення в інтересах ОСОБА_1 , проте належних доказів на підтвердження не надано у додатку до клопотання, що не направлене іншим учасникам - а.с.10-11 т.3) з покликанням на майбутнє вказала: 27.05.2025 укладаємо договір з адвокатом, позаяк попередній адвокат більше не представляє інтереси відповідача, проте до суду у контексті вимог ст.131 КАС України не надані контактні телефони відповідача (у декларації про початок виконання будівельних робіт тел. 093..., у позовній заяві не вказаний, у клопотанні ОСОБА_1 від 07.03.2025 НОМЕР_2..., проте слухавку відповідач не брала - відповів інший слухач).

Відповідно до ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

26.05.2025 вх.№26555/25 представник Державної інспекції архітектури та містобудування України надала заяву, просила розгляд справи здійснити без участі представника, не зперечує щодо закриття підготовчого провадження та можливості призначити розгляд справи по суті.

26.05.2025 суд підготовче провадження у адміністративній справі № 580/1242/25 закрив, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 11.06.2025; явку представника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, ОСОБА_1 та/або її уповноваженого / офіційного представника у справі № 580/1242/25 у судове засідання для розгляду справи по суті 11.06.2025 о 13 годині 30 хвилин визнав обов'язковою. Суд роз'яснив представнику Державної інспекції архітектури та містобудування України про можливість участі в режимі відеоконференції під час розгляду справи по суті 11.06.2025 з дотриманням вимог ст.195 КАС України. Суд попередив, що у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені КАС України.

28.05.2025 вх.№27317/25 до суду надійшов електронний лист - представник позивача клопотав про відкладення (перенесення) розгляду справи.

11.06.2025 вх.№29926/25 заступник керівника Черкаської обласної прокуратури просив ознайомитися з матеріалами справи (листом від 06.05.2025 № 580/1242/25/7800/25 суд письмово відповідав на попередню заяву, що відсутні підстави для надання матеріалів адміністративної справи №580/1242/25 для ознайомлення прокурором).

ВП ВС у постанові від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, вирішуючи питання про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді, висновує: суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, який мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц вказала на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

11.06.2025 суд витребував від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину державного кордону України (виїзд/в'їзд) з 01.02.2024 по день отримання ухвали суду ОСОБА_1 , що необхідно направити до Черкаського окружного адміністративного суду невідкладно (у розумний строк в умовах дії режиму воєнного стану), зважаючи на потребу офіційного з'ясування обставин справи, отримання відповідних доказів в умовах воєнного стану в Україні з урахуванням повідомлення відповідача ОСОБА_1 про перебування за кордоном до 01.08.2025 і не забезпечення участі представника відповідача у судових засіданнях, тому зупинив провадження до виконання доручення суду.

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

18.06.2025 вх.№31146/25 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України електронним листом від 17.06.25 №19/50194-25-Вих надав відомості щодо відсутності інформації про перетин кордону гр. ОСОБА_1 .

25.06.2025 вх.№32542/25 Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надав офіційний документ від 17.06.25 № 19/50194-25 щодо запитуваної офіційної інформації стосовно відповідача - ОСОБА_1 .

25.06.2025 суд поновив провадження у справі № 580/1242/25 за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради та Державна інспекція архітектури та містобудування України про зобов'язання вчинити дії, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 30.06.2025, явку учасників справи визнав обов'язковою та роз'яснив про наслідки неявки позивача у судове засідання згідно п.4 ч.1 ст.240 КАС України.

30.06.2025 вх.№33402/25 представник позивача надав документи до матеріалів справи без доказів направлення іншим учасникам, тому суд оголосив перерву до 04.07.2025.

30.06.2025 вх.№33403/25 представник Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради надав документи на підтвердження повноважень учасника справи.

04.07.2025 вх.№34242/25, вх.№34243/25, вх.№34244/25 представник позивача електронними листами надав заяви з доказами про направлення іншим учасникам документів у виконавчих провадженнях щодо адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , письмову позицію щодо вступу прокурора у справу, щодо підписання документів у становленому порядку, що надходять від інших осіб, які не підтвердили повноважень.

04.07.2025 суд розглянув справу, дослідив докази і проголосив у відкритому судовому засіданні скорочене рішення (з відправленням оригіналу вступної і резолютивної частин до ЄДРСР о 10:09), проте електронний лист від 03.07.2025 б/н в інтересах ОСОБА_1 (заява Інни Матієнко через електронну пошту без засвідчення довіреності електронним/цифровим/кваліфікованим підписом та без доказів на підтвердження заявлених доводів) зареєстрований як проєкт у базі діловодства суду 04.07.2025 вх.№34305/25 в 11 годин 06 хвилин після проголошення вступної і резолютивної частин рішення суду і переданий суду після сканування 07.07.2025, де зазначено: у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 проживає та перебуває за межами України в країні Ізраїль - з'явитися у суд не може, інших уповноважених осіб від її імені немає, просить відкласти засідання до приїзду в Україну - суд буде повідомлений.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА і ТРЕТІХ ОСІБ

В обгрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що неодноразово (19.02.2024-22.07.2024; 23.07.2024-13.08.2024) здійснений вихід на позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 у м.Умань (забудовник ОСОБА_1 ), проте Відповідач ухилявся від вручення повідомлень (за результатом недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва відповідач вчинив правопорушення, передбачені ч.2 ст.188-42 КУпАП/сплатив штрафи, що підтверджені матеріалами виконавчого провадження). В адвокатському запиті Спірідонова Вадима Віталійовича до позивача ставились запитання щодо проведення планового (позапланового) заходу з 23.07.2024 до 30.07.2024, що підтверджує обізнаність ОСОБА_1 30.01.2018 (а.с.24-27 т.1) до позивача надійшов лист ДАБІ України №1023-4-1.14/11 з рішенням про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 12.12.2017 №1891, а саме містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.01.2016 №271 щодо об'єкта по АДРЕСА_2 . Відповідач повідомлений про наказ від 25.04.2018 №201. За фактом правопорушення (п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI, п.13 постанови КМУ №466, ч.5 ст.96 КУпАП) складений протокол від 29.08.2024 №5 і застосований штраф у сумі 10200 грн - постанова не оскаржена, штраф сплачений. Відповідач не повідомив про виконання приписів (повідомлений про перевірку рекомендованою кореспонденцією 2030500022772): №1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 29.10.2024. За результатом позапланової перевірки припису №2 встановлено, що збудований підвальний та перший поверхи, документи на будівництво не отримані, ділянка не приведена до початкового стану, що є порушенням пп.а п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI із змінами (далі - Закон № 3038-VI), пп.3 п.11 постанови КМУ від № «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Постанова №553). Згідно з рішенням від 10.11.1994 №431 виконавчого комітету Уманської міської ради зареєстроване Положення про Історико-культурний центр, п.1.7 передбачено: на території центру у межах охоронних зон будь-які земляні, будівельні, шляхові роботи можуть здійснюватися лише за погодженням з державними органами охорони памяток історії та культури, а також з громадою. Згідно висновків Верховного Суду у справі №161/14920/16-а зобов'язання знесення самочинно збудованого об'єкта належить до розгляду окружними адміністративними судами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція архітектури та містобудування України у поясненнях від 01.05.2025 вх.№22347/25 (через підсистему електронний суд ЄСІТС 30.04.2025) зазначає, що містобудівні умови та обмеження від 19.01.2016 №271 за формою не відповідають додатку до Порядку №109, що втратив чинність на підставі наказу від 06.11.2017 №289. Зі змісту текстової та графічної частини виключений пунткт 2.13 «вимоги щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп» та наявні п.2.14, 2.15, 2.16, що є недотриманням вимог п.3.1, 3.6 та додатку до Порядку №100. Під час ухвалення рішення просить врахувати пояснення і справу розглядати без участі ДІАМ.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - начальник Відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради у судовому засіданні просив задовольнити обгрунтовані позовні вимоги в інтересах територіальної громади за наявних чинних нормативно-правових та індивідуальних актів у спірних правовідносинах щодо самочинно збудованого підвального та першого поверхів будівлі по АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач власної позиції щодо позовних вимог не висловив, відзив не надав.

Згідно з частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у справі № 705/1089/17 за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявкиадміністративний позов (щодо відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними та зобов'язати надати дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для встановлення сервітуту, орієнтовною площею 0,0070 га) залишив без розгляду (ЄДРСР 74286954, 105251359).

02.06.2017 за №ЧК082171533714 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт: «реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою, АДРЕСА_2 , містобудівні умови та обмеження від 19.01.2016 №271, замовник - ОСОБА_1 ».

Суд у справі не виявив доказів про оскарження Відповідачем наказу Відділу архітектури, містобудування та кадастру від 19.12.2017 №87 «Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки»:п.1 скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 19.01.2016 №271 «реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою» у АДРЕСА_2 (а.с.28 т.1) та/або рішення від 12.12.2017 №1891 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.01.2016 №271 (а.с.29-30 т.1) та/або наказу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради від 25.04.2018 №201 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» (а.с.31 т.1).

25.04.2018 наказом позивача №201 скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта: реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою, АДРЕСА_2 (скасування дії містобудівних умов та обмеження від 19.01.2016 №271).

29.08.2024 за результатом проведення заходу щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складений акт №10 (а.с.164-187 т.1 направлений рекомендованою кореспонденцією 2030100049509), де зафіксовано, що Відповідач проводить роботи з будівництва будівлі (збудований підвальний та перший поверхи) без отримання дозвільних документів в установленому порядку.

29.08.2024 Відповідачу виданий припис №1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та №2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 29.10.2024 з повідомленням Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради.

12.12.2024 згідно з наказом Міністерства розвитку громад та тариторій України від 28.11.2024 №1420 (а.с.198-200 т.1) «Про погодження здійснення позапланового державного архітектурно-будівельного контролю» здійснена перевірка (акт №15 - а.с.212-236 т.1) виконання припису від 29.08.2024 №2, що не виконаний. Під час перевірки 29.08.2024 за адресою АДРЕСА_2 земельна ділянка 7110800000:02:005:0716 встановлено, що ОСОБА_1 провела роботи по будівництву будівлі без отримання дозвільних документів, на момент перевірки збудованиц підвальний та перший поверх, складений протокол №5 про адміністративне правопорушення, виданий припис №2 про усунення порушень до 29.10.2024, що станом на 12.12.2024 не виконаний - забудовник ОСОБА_1 або її представники, які будують та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки систематично не прибували на обєкт будівництва з метою участі у проведенні перевірки, тому перевірки проводилась із залученням представників органів місцевого самоврядування відповідно до абз.4 п.9 Порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю: порушений пп а ч.3 ст.41 Закону №3038-VI, пп3 п.11 постанови КМУ №553.

У кримінальному провадженні №12023250320001443 28.08.2023 проведений слідчим ГУНП в Черкаській області обшук за адресою незаконного будівництва АДРЕСА_2 (а.с.20 т.1).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд у справі №420/228/19 ЄДРСР 92334415 висновує: залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного суду України, від 19 листопада 2014 року № 6-180цс14, від 24 червня 2015 року № 6-381цс15 та Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 20/3183/16, від 6 березня 2019 року у справі №814/2645/15, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18. З урахуванням положень статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статті 376 ЦК України та судової практики їх застосування, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом відповідальності, який може бути застосовано до особи, що його здійснила, і лише за наявності визначених законодавством підстав, а саме: у разі порушення прав інших осіб, у випадку істотного відхилення від проекту, що порушує права інших осіб або істотного порушення будівельних норм, якщо буде встановлено неможливість проведення перебудови. У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 суд на підставі аналізу положень статті 376 ЦК України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дійшов висновку, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Верховний Суд у справі №160/7812/22 ЄДРСР 114735612 у п.28 вказав: з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

Відповідно до Указу Президента України від 7 червня 1994 року №283/94 «Про створення Історико-культурного центру в місті Умані Черкаської області» рекомендовано Уманській міській Раді народних депутатів надати Центру у користування землі, віднесені її рішенням до категорії історико-культурного призначення, а також вирішити в установленому порядку питання про відселення громадян з будинку, що знаходиться на цих землях, а також постановлено Кабінету Міністрів України надати допомогу Уманській міській Раді народних депутатів у створенні Центру.

Відповідно до п.2 рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 07.02.1995 №23 «Про доповнення списку пам'яток істраї та культури області, що перебувають під охороною держави» передбачено, що Управління культури облвиконкому, виконкоми міських і районних Рад забезпечують виконання вимог чинного законодавства щодо охорони і використання нововиявлених пам'яток історії та культури; у п.11 охоронний номер пам'ятки 3940 - могила цадика Нахмана 1811 року- м.Умань, вул.Белінського біля будинку №1 (а.с.246 т.1).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 13/10/1994 №375 «Про розгляд зон розвитку історико-культурного центру м.Умані» погоджено охоронну зону забудови історико-культурного центру у межах будинковолодінь, зокрема: вул.Пушкіна 62 та доручено МВВС припинити прописку громадян у будинки, що визнанчені охоронною зоною; авторам проєкту генерального плану визначити зони регульованої забудови, без знесення житлових будинків; Управлінню містобудування і архітектури міста дати пропозиції міськвиконкому про резервування земельних ділянок для перенесення житлових будинків із охоронної зони (а.с.249-250 т.1).

Відповідно до Рішення 41 сесії VІІІ скликання Уманської міської ради від 14 жовтня 2022 року №10-41/8 «Про затвердження перейменування вулиць, провулків та площ Уманської міської територіальної громади» вулиця Пушкіна перейменована: нова назва АДРЕСА_4 (а.с.42 т.2).

Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (ч.1 ст.41 Закону № 3038-VI). Присвоєння адреси самочинно збудованим об'єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об'єктам, визначеним пунктом 9 розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону, здійснюється відповідно до частин четвертої, п'ятої, сьомої - десятої статті 26-5 цього Закону після прийняття в експлуатацію таких об'єктів (ч.16 ст. 26-3 Закону № 3038-VI). Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (ч.8 ст.32 Закону № 3038-VI). Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч.7 ст.34 Закону № 3038-VI). Після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.35 Закону № 3038-VI). Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, є Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Загальновідомо з ЄДРСР, що у справі № 711/1668/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/80140124) на підставі рішень Уманської міської ради, було затверджено колишнім Уманським міським головою ОСОБА_39 та скріплено печаткою міської ради державні акти на право приватної власності на землю, що були зареєстровані в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, на підставі яких у подальшому було зареєстровано право власності на осіб та реалізовано на користь іноземних громадян. У відділі архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради може зберігатися документація, що стала підставою для видачі та погодження службовими особами Уманської міської ради рішень міської ради та державних актів на право приватної власності на землю на території м. Умань, з кадастровими номерами, зокрема: №7110800000:02:005:0716, площею 0,0391 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови ВПВС від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

КГС ВС, КЦС ВС дотримуються усталеної позиції в питанні визначення належним відповідачем за позовом власника землі про знесення об'єкта самочинного будівництва не забудовника, а саме останнього набувача такого об'єкта, який зареєстрував за собою право власності на самочинне будівництво (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1590568/).

У справі № 917/375/18 спір між власником земельної ділянки (в тому числі органом місцевого самоврядування) стосовно захисту майнового права на цю земельну ділянку та особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на цій земельній ділянці.

Згідно зі ст. 375 ЦК України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно з частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України (ЦК України) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. За змістом частин 2-5 цієї ж статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. Наведеним положенням кореспондують приписи статті 38 Закону № 3038-VI відповідно до частини першої якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь закріплено у Законі України від 08.06.2000 за № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III). Згідно з частиною 3 статті 32 Закону № 1805-III передбачено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Відповідно до статті 37 Закону № 1805-III будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Відповідно до статті 30 Закону № 1805-III органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 зі змінами. Згідно з п.1.4 наказу № 548 визначений поділ земель на окремі види цільового призначення земель, що характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Оскільки позивач - суб'єкт владних повноважень відповідно до ч.4 ст.5 КАС України звернувся до суду, а відповідач ОСОБА_1 тривалий час свідомо ухиляється від виконання вимог, встановлених у приписі №2, то у спірних правовідносинах суд вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю правомірно подав позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта - підвального та першого поверху приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 за не скасованих наказів від 19.12.2017 №87, 25.04.2018 №201, тому позовна вимога є обгрунтованою (документи на будівництво не отримані, ділянка не приведена до початкового стану; право власності на самочинне будівництво в установленому порядку не зареєстроване), відповідає меті (перебудова є неможливою з огляду на цільове призначення земельної ділянки та зони розвитку історико-культурного центру м.Умані) та правилам пропорційності згідно п.8 ч.2 ст.2 КАС України з урахуванням витрат, пов'язаних з таким знесенням у контексті висновків Верховного Суду (справа №160/7812/22, №420/228/19).

Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України).

Верховний Суд у справі №620/83/19 висновує: органи місцевого самоврядування, на території яких не створено органів охорони культурної спадщини, зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці, негайно повідомивши про це відповідний орган охорони культурної спадщини місцевого органу виконавчої влади.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передання її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку (висновок у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 344/10412/16-а).

Земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716 має таке цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.40 т.1).

Види земель за кодом 02.03 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» (восьмикімнатна і більше загальною площею 905.75 - а.с.34 т.1) та 02.01 «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» відрізняються за типами забудови та навантаженням на ґрунт, що підтверджує різне цільове призначення.

Суд за встановлених обставин, перевірених доводів і оцінених доказів з урахуванням наявних доказів про обізнаність ОСОБА_1 щодо самочинного будівництва без узгодження документації з органами охорони культурної спадщини за скасованих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.01.2016 №271 «реконструкція частини житлового будинку з добудовою та надбудовою» у АДРЕСА_2 (а.с.28 т.1), доходить висновку про зобов'язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовані підвальний та перший поверхи приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716, відтак адміністративний позов Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради належить задовольнити повністю.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати не належать розподілу

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовані підвальний та перший поверхи приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0716.

Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення суду направити учасникам справи:

позивач: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради [пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 45642188];

відповідач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради [пл.Соборності 1, м.Умань, Черкаська область, 20301, ЄДРПОУ 45451686]; Державна інспекція архітектури та містобудування України [бульвар Лесі Українки 26, м.Київ, 01133, ЄДРПОУ 44245840].

Рішення суду складене 07.07.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА

Попередній документ
128703703
Наступний документ
128703705
Інформація про рішення:
№ рішення: 128703704
№ справи: 580/1242/25
Дата рішення: 04.07.2025
Дата публікації: 10.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (02.10.2025)
Дата надходження: 05.02.2025
Предмет позову: /за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради до Супруненко Каріни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державної архітектурно-будівельної інс
Розклад засідань:
10.03.2025 14:00 Черкаський окружний адміністративний суд
19.03.2025 00:00 Черкаський окружний адміністративний суд
19.03.2025 12:00 Черкаський окружний адміністративний суд
08.04.2025 11:00 Черкаський окружний адміністративний суд
06.05.2025 12:00 Черкаський окружний адміністративний суд
12.05.2025 00:00 Черкаський окружний адміністративний суд
12.05.2025 15:40 Черкаський окружний адміністративний суд
26.05.2025 11:00 Черкаський окружний адміністративний суд
11.06.2025 13:30 Черкаський окружний адміністративний суд
30.06.2025 16:00 Черкаський окружний адміністративний суд
04.07.2025 09:00 Черкаський окружний адміністративний суд
10.11.2025 15:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРОТКИХ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КОРОТКИХ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
ЛАРИСА ТРОФІМОВА
ЛАРИСА ТРОФІМОВА
3-я особа:
Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради
Державна інспекція архітектури та містобудування України
3-я особа позивача:
Відділ містобудування, архітектури та кадастру Уманської міської ради
Державна інспекція архітектури та містобудування України
відповідач (боржник):
Супруненко Каріна Миколаївна
позивач (заявник):
Відділ державного архітектурно- будівельного контролю Уманської міської ради
ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ УМАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
представник відповідача:
Іванов Анатолій Анатолійович
Кравченко Роман Михайлович
Спірідонов Вадим Віталійович
представник позивача:
ХОМЕНКО ВІТАЛІЙ РАДІСЛАВОВИЧ
суддя-учасник колегії:
СОРОЧКО ЄВГЕН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ЧАКУ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ