01 липня 2025 року Справа № 580/6155/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
30.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати позивачу пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01 січня 2025 року без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою суду від 04.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
11.06.2025 відповідач подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до часу набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Оцінивши доводи цього клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд зазначає, що зупинення провадження можливе за наявності обставин, що перешкоджають або унеможливлюють вирішення спору з дотриманням встановлених принципів адміністративного судочинства.
Частиною 1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зобов'язаний зупинити провадження у адміністративній справі, а ч.2 - коли це є правом суду.
Так, пунктом 3 ч.1 ст.236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 12.12.2019 у справі №826/25204/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У цій постанові Верховний Суд наголосив, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду у вказаній справі, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Тож для вирішення питання про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Не існує об'єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України).
Суд встановив, що Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.01.2025 у справі №320/2229/25 відкрив провадження у справі за позовом до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Водночас суд зазначає, що у справі, яка розглядається (№580/6155/25), підставою для звернення позивача до суду слугували дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у зменшенні його розміру пенсії з 01.01.2025 внаслідок застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Отже предметом доказування у справі №580/6155/25 є, зокрема, правомірність зменшення суми пенсії позивача та наявність чи відсутність для цього правових підстав.
У позовній заяві позивач звертав увагу на обставини протиправності обмеження/зменшення розміру його пенсії з 01.01.2025 шляхом застосування відповідачем приписів постанови КМУ №1 від 03.01.2025, вважаючи їх не справедливими та такими, що порушують гарантії соціального захисту, оскільки фактично спрямовані на конфіскацію надбавок, пільг та доплат встановлених спеціальними законами тощо.
Отже, суду необхідно надати правову оцінку таким доводам позивача і у випадку підтвердження таких обставин, застосувати при вирішенні спірних правовідносин належний правовий акт.
Клопотання відповідача не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об'єктивної неможливості розгляду справи до набрання законної сили рішенням у справі №320/2229/25, так і в частині того, що зібрані у справі, що розглядається, докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України.
Аналогічні висновки викладені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №580/3673/25, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження в аналогічних правовідносинах.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 наголосив, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Згідно висновків Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Тому суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання про зупинення провадження.
Керуючись ст. ст. 2-21, 236, 238-239, 243-245, 248, 256, 294-295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вх. від 11.06.2025 №29994/25) про зупинення провадження у справі.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ