Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 липня 2025 року справа № 520/431/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Культури, буд. 5,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ: 24983125) , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною Постанову 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 15.07.2024р. щодо відмови в затвердженні рішення Постанови позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняття рішення щодо завищеної статті 30 «а» та призначення відповідної статті 30 «б» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати скасувати Постанову 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 15.07.2024 щодо відмови в затвердженні рішення Постанови позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняття рішення щодо завищеної статті 30 «а» та призначення відповідної статті 30 «б» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати 12 Регіональну військово-лікарську комісію повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби ОСОБА_1 у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він не був ознайомлений з оскаржуваною постановою ВЛК, а відтак є "неможливим довести обставини щодо відсутності порушення процедури обстеження ступеня придатності до військової служби, тим самим це підтверджує наявність порушення моїх прав з боку 12 Регіональної ВЛК". Ухвалою суду від 30.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, а також витребувано у відповідача - 12 Регіональної військово-лікарської комісії оригінал або належним чином засвідчену копію довідки ВЛК щодо ОСОБА_1 , якою була оформлена постанова 12 Регіональної Військово-Лікарської Комісії від 15.07.2024р.
Представником 12 Регіональної військово-лікарської комісії було подано відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім того, представник відповідача зазначив, що НОМЕР_3 РВЛК видано постанову від 15.07.2024р. № 2599/15 про незатвердження свідоцтва про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовозобов'язаного ОСОБА_1 , яка за своєю юридичною природою є постановою штатної ВЛК. При цьому, цією постановою надано вказівку ВЛК, організованій при ІНФОРМАЦІЯ_3 постанову оформити довідкою ВЛК та надати на контроль до НОМЕР_3 РВЛК. Разом з тим, на контроль така довідка ВЛК до НОМЕР_3 РВЛК не надходила. Таким чином, затребувана довідка ВЛК перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що унеможливлює витребування її у НОМЕР_3 РВЛК.
Ухвалою суду від 04.03.2025р. було залучено ІНФОРМАЦІЯ_4 у якості другого відповідача до участі в цій справі, а також витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 оригінал або належним чином засвідчену копію довідки ВЛК щодо ОСОБА_1 , якою була оформлена Постанова 12 Регіональної Військово-лікарської комісії від 15.07.2024р.
ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а також про можливість надати до суду відзив на позовну заяву у визначений судом строк, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався без зазначення причин неподання відзиву. Вимоги ухвали суду від 04.03.2025р. в частині витребування доказів виконані не були без повідомлення причин.
Суд зазначає, що надання відзиву є правом відповідача. Відповідно до частини 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_4 .
Згідно копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_5 від 06.06.2016р. позивач визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за ст. 30 «а» гр.1 від 14.01.2016р.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання дозволу для виїзду за кордон.
18 квітня 2022 року позивач пройшов медичний огляд ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_5 та був взятий на військовий облік як обмежено придатний у воєнний час за ст. 30 «б» гр. II Наказу МОУ від 14 серпня 2008 року № 402, що не заперечується сторонами по справі.
З метою прийняття остаточного рішення про ступінь придатності позивача до військової служби на адресу НОМЕР_3 РВЛК надійшло свідоцтво про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.05.2024р. № 11.
У зв'язку з виникненням сумнівів щодо діагнозу ОСОБА_1 посадовими особами НОМЕР_3 РВЛК було прийнято рішення про проведення контрольного медичного огляду.
15 липня 2024 року було проведено контрольний медичний огляд позивача, за результатами проведеного медичного огляду діагноз позивача підтверджено не було, у зв'язку з чим було прийнято оскаржувану постанову від 15.07.2024р. № 2599/15, копію якої позивачем разом із надання позовної заяви надано не було, однак згідно додатку до свідоцтва про хворобу №11 (а.с.67), після проведеного контрольного медичного огляду комісією прийнято рішення, що стаття 30-а завищена, діагноз відповідає статті 30-б. Постанову оформити довідкою ВЛК та надати на контроль до 12 РВЛК.
Як вбачається з копії доповідної записки ТВО заступника начальника комісії - начальника відділення експертизи комплектування підполковника ОСОБА_2 від 11.02.2025р., що адресована Начальнику 12 Регіональної військово-лікарської комісії, постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка оформлена довідкою ВЛК на військовозобов'язаного ОСОБА_1 на адресу НОМЕР_3 Регіональної військово-лікарської комісії не надходила.
Доводи позовної заяви зводяться до того, що 12 Регіональною військово-лікарською комісією протиправно прийнято постанову у формі довідки щодо завищеної статті 30 «а» та призначення йому відповідної статті 30 «б». Крім того, позивач посилався на те, що зазначену довідку 12 Регіональної ВЛК він не отримував та з її результатами не був ознайомлений. Посилання на порушення процедури огляду позивача, наслідком якої стала оскаржувана постанова, фактично зведені до того, що позивач з нею не був ознайомлений.
В позовній заяві позивач зазначає, що 18.04.2022р. його безпідставно, як він вважає, було поновлено ІНФОРМАЦІЯ_6 на військовому обліку та взято на облік як обмежено придатного к воєнний час за ст. 30 "б" гр. ІІ.
При цьому матеріалами справами підтверджується, що оскаржувана постанова 12 РВЛК була прийнята через два роки після взяття на облік позивача в статусі військовозобов'язаного.
Правове регулювання спірних правовідносин передбачене Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону №2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Як встановлено ч. 3 ст. 1 даного Закону №2232, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Підпунктом «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану здійснюється: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Як вбачається із пункту 2.4.5 розділу І Положення №402, ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
За правилами підпункту 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Відповідно до підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 1.2 розділу ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Пунктом 3.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Як вбачається із пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
«Придатний до військової служби»;
«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Відповідно до пунктів 20.1-20.2. розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Згідно з пунктом 20.3 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: а) «Придатний» до військової служби; «Непридатний» до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»).
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав.
За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою.
Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, до позаштатних постійно діючих ВЛК належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП.
За визначенням підпункту 2.5.2 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Згідно із підпунктом 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення, до складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.
Підпунктами 2.8.1, 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу 1 Положення визначено, що ВЛК ТЦК та СП створюється у районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК. Персональний склад ВЛК районного (міського), обласного ТЦК та СП визначаються наказами відповідних керівників ТЦК та СП.
Роз'яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до підпункту 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення, на ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.
З урахуванням вищезазначених норм слідує, що для проведення медичного огляду створюються позаштатні ВЛК організовані при ТЦК та СП, які проводять медичний огляд осіб, передбачених пункті 1.1 глави І розділу І Положення.
Щодо доводів позовної заяви про порушення відповідачем процедури проведення військово-лікарської експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення, Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних визначений главою 3 розділу ІІ Положення.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Приписами пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення визначено, що під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Відповідно до пункту 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Згідно із пунктом 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до пункту 22.2 глави 22 розділу ІІ Положення, у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем.
Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
Окрім того, пунктом 22.9 глави 22 розділу ІІ Положення встановлено, що під час дії особливого періоду свідоцтво про хворобу на військовозобов'язаних складається у трьох примірниках, на військовослужбовців - згідно з вимогами пункту 22.8 розділу II цього Положення.
Разом з тим, пункт 22.10 глави 22 розділу ІІ Положення унормовує, що свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до госпітальної (гарнізонної) ВЛК, яка склала його, з викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.
Системне тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що у випадку визнання військовозобов'язаного непридатним до військової служби за станом здоров'я, ВЛК організована при ТЦК та СП видає постанову, яка оформлюється свідоцтвом про хворобу, яке направляється разом із наданими на розгляд медичними документами на затвердження до штатної ВЛК відповідно до адміністративно-територіальних зон відповідальності. А рішення про обґрунтованість постанови позаштатної ВЛК штатна комісія приймає на підставі проведеного медичного огляду. Поряд з цим, у свідоцтві про хворобу ТЦК та СП постанова про причинний зв'язок захворювань (травм, поранень, каліцтв, контузії) не виноситься, окрім випадків коли військовозобов'язані призвані на навчальні (перевірочні) збори.
При цьому, штатна ВЛК наділена правом затверджувати/не затверджувати постанови підпорядкованих позаштатних ВЛК ТЦК та СП. Тобто у випадку виявлення фактів порушення проведення огляду або невідповідності статті Розкладу хвороб відповідно до діагнозу або відсутність встановленого діагнозу, штатна комісія приймає постанову про незатвердження постанови підпорядкованої ВЛК ТЦК та СП. При цьому постанова про незатвердження оформлюється на бланку свідоцтва про хворобу, яке надіслано для розгляду.
Після прийняття постанови медичні документи разом з двома примірниками свідоцтва про хворобу повертаються за належністю до ТЦК та СП де було проведено медичний огляд особи.
Постанова штатної комісії засвідчується підписом на двох примірниках головою ВЛК та секретарем ВЛК, на третьому примірнику головою, членами та секретарем ВЛК, що скріплюється гербовою печаткою комісії із зазначенням подальших дії, які слід вжити підпорядкованій ВЛК.
При цьому обов'язку щодо зазначення постанови відповідно до пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення або видачі довідки ВЛК у штатної комісії не виникає, оскільки штатна ВЛК оскільки штатна комісія своєю постановою вказує подальші вказівки підпорядкованим ВЛК організованим при ТЦК та СП, а рішення прийнятті штатними ВЛК є обов'язковими до виконання.
Як встановлено судом, згідно листа НОМЕР_3 РВЛК від 08.07.2024р. № 1189/3081, позивачу було визначено прибути на контрольний медичний огляд 15.07.2024р., який було проведено, включаючи здійснення циклоплегії.
За наслідком проведеного огляду НОМЕР_3 РВЛК було видано постанову про незатвердження свідоцтва про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовозобов'язаного ОСОБА_1 , та надано вказівку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 постанову оформити довідкою та направити на контроль.
Згідно із сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21 стандартами доказування обставин спору: 1) покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Суд відмічає, що у силу ч.4 ст.44, ч.2 ст.78, ч.3 ст.78, п.4 ч.5 ст.160, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.4 ст.162 КАС України обов'язок повідомлення суду усіх обставин справи та підтвердження доводів про існування цих обставин відповідними доказами покладений, насамперед на учасників справи - сторони спору.
Окрім того, суд згідно з ч.4 ст.9 КАС України обтяжений законодавцем обов'язком встановити об'єктивну істину у кожному спорі за власною ініціативою безвідносно до стану виконання учасниками справи - сторонами спору згаданого вище процесуального обов'язку.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024р. у справі №400/1217/23: 1) Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.
Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви.
В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) Посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відтак, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, проте це не позбавляє позивача обов'язку довести інші обставини, за яких сталося порушення його права та, зокрема ті, що стосуються факту і обсягу такого порушення.
При цьому позовна заява в цій справі складена формально, а її доводи з приводу незаконності процедури, яка потягла прийняття оскаржуваної постанови, як зазначалося вище, зведено до припущень про порушення цієї процедури. Конкретних фактів таких порушень позовна заява не містить.
Розглядаючи спір з урахуванням наявних доказів, суд зауважує, що, як зазначалось вище, відповідно до пункту 22.2 глави 22 розділу ІІ Положення, у штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем.
У цій справі 12 РВЛК було видано постанову від 15.07.2024р. № 2599/15 про незатвердження свідоцтва про хворобу ІНФОРМАЦІЯ_2 на військовозобов'язаного ОСОБА_1 , яка за своєю юридичною природою є постановою штатної ВЛК. При цьому, цією постановою надано вказівку ВЛК організованій при ІНФОРМАЦІЯ_3 , постанову оформити довідкою ВЛК та надати на контроль до НОМЕР_3 РВЛК, що мало бути остаточним рішенням, яке має вплив на права та обов'язки позивача у відносинах з приводу визначення його придатності до військової служби.
Також з наданих пояснень судом встановлено, що на контроль така довідка ВЛК до 12 РВЛК не надходила, що підтверджується доповідною запискою тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника комісії - начальника експертизи комплектування підполковника медичної служби ОСОБА_2 від 11.02.2025р. № 1076, з огляду на що стверджувати про порушення прав позивача саме з боку НОМЕР_3 РВЛК немає підстав.
Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що порушень процедури огляду позивача на ступень його придатності до військової служби з боку відповідача - НОМЕР_3 РВЛК за наявними у справі доказами не встановлено, незгода позивача з взяттям його на військовий облік в квітні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_5 становить окремий предмет спору, з огляду на що суд не вправі вийти за межі позовних вимог в межах цієї справи та досліджувати підстави вчинення ІНФОРМАЦІЯ_5 вказаних дій.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров