Рішення від 08.07.2025 по справі 520/20797/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 р., м. Харків cправа № 520/20797/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 19.07.2024 № 963390154037 Про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно Закону України “Про судоустрій і статус суддів», яким ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Орджонікідзевського районного суду м. Харкова згідно наданих довідок, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області від 08.07.2024 року № 04-49/338 про те, що станом на 01.01.2022 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 130252,50 грн. та від 08.07.2024 року № 04- 49/337 про те, що станом на 01.01.2023 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 140910, 00 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області №04-49/338 від 08.07.2024 року про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці станом на 01 січня 2022 року, розмір якої складає 130252 грн. 50 коп. - з 01 січня 2022 року у відсотковому співвідношенні 52% до суддівської винагороди, зазначеної у цій довідці, з урахуванням фактично виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання за 2022 рік та довідкою №04-49/337 від 08.07.2024 року про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці станом на 01 січня 2023 року, розмір якої складає 140910,00 грн. - з 01 січня 2023 року у відсотковому розмірі 52% до суддівської винагороди, вказаній у довідці №04-49/337 від 08.07.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання за 2023 рік;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці Орджонікідзевського районного суду м.Харкова, перерахунок і виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки № 04-49/338 від 08 липня 2024 року, виданої Територіальним управлінням ДСА України в Харківській області, виходячи з розміру суддівської винагороди яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01 січня 2022 року у розмірі 130252,50 грн. - з 01 січня 2022 року у відсотковому співвідношенні 52% до суддівської винагороди, вказаній у довідці № 04-49/338 від 08.07.2024 року виданій ТУ ДСА У в Харківській області з урахуванням фактично виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання за 2022 рік;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, перерахунок і виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки №04-49/337 від 08 липня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області, виходячи з розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на 01 січня 2023 року у розмірі 140910.00 грн. - з 01 січня 2023 року у відсотковому співвідношенні 52 % до суддівської винагороди, зазначеної у довідці № 04-49/337 від 08 липня 2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області, з урахуванням фактично виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання за 2023 рік;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відділ обслуговування громадян № 14 (Лозівський р-н) здійснити невідкладну виплату ОСОБА_1 , як судді у відставці Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, недоотриманих сум.

Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

Згідно зі ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Ухвалою суду 30.07.2024 відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Зобов'язано відповідача подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали, зокрема, належним чином завірену копію пенсійної справи. Вказану ухвалу надіслано позивачу та відповідачам до їх електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку листа.

07.08.2024 ГУ ПФ України в Одеській області подано відзив на позовну заяву.

10.08.2024 позивачем подано відповідь на відзив ГУ ПФ України в Одеській області.

14.08.2024 ГУ ПФ України в Харківській області надіслано до суду копію електронної пенсійної справи позивача.

15.08.2024 ГУ ПФ України в Харківській області подано відзив на позовну заяву.

19.08.2024 позивачем подано відповідь на відзив ГУ ПФ України в Харківській області.

Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.

Позиція позивача

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що рішення ГУ ПФ України в Одеській області від 19.07.2024 №963390154037 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Орджонікідзевського районного суду м. Харкова згідно наданих довідок, виданих ТУ ДСА України в Харківській області №04-49/338 від 08.07.2024, №04-49/337 від 08.07.2024 є протиправним та таким, що порушує її права. Так позивачем зазначено, що щомісячне грошове утримання судді у відставці підлягає перерахунку у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до положень ст. 142 Закону №1402, у зв'язку з чим нею до відповідача була подана заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку суддівської винагороди станом на 01.01.2022, на 01.01.2023. Однак відповідачем було прийнято протиправне рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Заперечення відповідачів

ГУ ПФ України в Одеській області у відзиві заперечив позов та зазначив, що підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача відсутні, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді залишається незмінним та становить 2102 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.

ГУ ПФ України в Харківській області у відзиві заперечив позов та зазначив, що позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку з тим, що базовий розмір посадового окладу судді з 2020 року не змінився. Представником відповідача вказано, що питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Оскільки з 01.01.2020 року у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір, з якого визначаються посадові оклади не змінювався і залишився на рівні 2102 грн, підстав для проведення перерахунку пенсії позивача згідно ст.142 Закону № 1402 не має.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та є суддею у відставці Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 . (а.с. 15)

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області виготовлено довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

- №04-49/338 від 08.07.2024, про те, що станом на 01.01.2022 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 130 252,50 грн. (а.с.21);

- №04-49/337 від 08.07.2024, про те, що станом на 01.01.2023 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 140 910,00 грн. (а.с.20).

Позивач 12.07.2024 звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням ГУ ПФ України в Одеській області №963390154037 від 19.07.2024 відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідок, виданих ТУ ДСА України у Харківській області від 08.07.2024 №04-49/338 станом на 01.01.2022 та від 08.07.2024 №04-49/337 станом на 01.01.2023, оскільки щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 перераховано з 23.12.2020 згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021. (а.с.22-23)

Позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 963390154037 від 19.07.2024 про відмову позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов'язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд: Конституція та закони, висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон № 1402-VIII.

Відповідно до положень ст.4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

За приписами ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частинами 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з положеннями ст. 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

У частинах 2, 3 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Отже, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.

Водночас розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 за №966-XIV (далі Закон №966-XIV).

Положеннями ст.1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Так, за змістом абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2481,00 гривні.

Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.

Окрім цього, відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2684,00 гривень.

Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.

Отже, окремими приписами Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Про Державний бюджет України на 2023 рік», з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року, відповідно, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.

Суд зауважує, що наведені приписи Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому правові підстави для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб відсутні.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24.

Сформований у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи із 2021 року.

У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди.

За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Велика Палата Верховного Суду не погодилася з наведеними висновками з таких міркувань.

Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас законодавець, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.

Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

З огляду на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант

Попередній документ
128703125
Наступний документ
128703127
Інформація про рішення:
№ рішення: 128703126
№ справи: 520/20797/24
Дата рішення: 08.07.2025
Дата публікації: 10.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.11.2025)
Дата надходження: 07.08.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії