Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 липня 2025 року № 520/24942/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20, м. Харків, 61052) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області від 16 серпня 2024 року № 12П «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора взводу реагування роти УПО в Харківській області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Харківській області від 16 серпня 2024 року № 399 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора взводу реагування роти УПО в Харківській області;
- поновити на службі в Національній поліції України старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області;
- стягнути з Управління поліції охорони в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16 серпня 2024 року по день ухвалення судового рішення включно без урахування сплати податків та інших обов'язків платежів.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що накази відповідача від 16 серпня 2024 року № 12П про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 16 серпня 2024 року № 399 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби є протиправними та такими, що порушують його права, що зумовило звернення до суду із позовом у цій справі.
Ухвалою суду від 10.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 26.12.2024 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву у справі №520/24942/24. Подальший розгляд справи №520/24942/24 здійснювався з урахуванням уточнень.
Представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності, оскільки позивачем допущено дисциплінарне правопорушення, що також підтверджується матеріалами службового розслідування, яке було проведено у відповідності до норм чинного законодавства. Відтак, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою суду від 08.07.2025 у задоволенні заяви відповідача про виклик свідка відмовлено.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив таке.
ОСОБА_1 , проходив службу в поліції на посаді молодшого інспектора взводу реагування роти Управління поліції охорони в Харківській області (далі також - УПО в Харківській області, відповідач), маючи спеціальне звання старшого сержанта поліції (жетон № 0031963) (наказ про призначення на посаду №291о/с від 15.06.2023 року.
Наказом Голови Національної поліції України від 19.07.2022 №507 про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції на керівників структурних підрозділів покладено обов'язок вжиття додаткових заходів спрямованих на зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню поліцейськими правопорушень.
Позивача ознайомлено з вищезазначеним наказом 05.04.2024.
19.06.2024 від Департаменту поліції охорони до Управління поліції охорони в Харківській області надійшов лист керівника Управління поліції охорони в Херсонській області від 18.06.2024 № 2044/63/41/4/01-2024 про необхідність направлення до цього органу поліції поліцейських охорони з інших регіонів для забезпечення публічної безпеки і порядку на об'єктах у місті Херсон.
На виконання відповідних вимог Департаменту поліції охорони про необхідність направлення поліцейських охорони до міста Херсон, керівництвом роти УПО Харківської області були подані письмові пропозиції про переведення до УПО Херсонської області шести поліцейських цього підрозділу Управління поліції охорони в Харківській області, у тому числі й позивача.
Листом Департаменту внутрішньої безпеки від 18.07.2024 № СЕД-17560-2024 Управлінню поліції охорони в Харківській області було надано згоду на переведення до Управління поліції охорони в Херсонській області 11 працівників поліції підрозділів УПО Харківської області, у тому числі й Позивача.
Відповідно до частини 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 31.07.2024 № 365о/с до Управління поліції охорони в Херсонській області було переведено вісім працівників поліції Управління поліції охорони в Харківській області, у тому числі й Позивача.
02.08.2024 в приміщенні роти УПО Харківської області у місті Харкові працівниками апарату Управління відповідним поліцейським цього підрозділу Управління було оголошено зміст наказу УПО Харківської області від 31.07.2024 № 365о/с, а також вручені витяги із зазначеного наказу та приписи про їх прибуття у розпорядження УПО Херсонської області 05.08.2024.
Як вбачається з матеріалів відеофіксації оголошення наказу від 31.07.2024 № 365о/с позивач від вручення йому відповідних витягу з наказу від 31.07.2024 № 365о/с та припису про необхідність прибуття до УПО Херсонської області 05.08.2024 відмовився.
Листом УПО Харківської області від 06.08.2024 № 1409/43/40/01-2024/еп на адресу керівництва УПО Херсонської області було направлено запит про надання інформації про факт прибуття поліцейських (у т.ч. Позивача) для подальшого проходження служби в УПО Херсонської області.
Листом УПО Херсонської області від 06.08.2024 № 2687/43/41/4/01-2024 керівництво УПО Харківської області було повідомлено про те, що Позивач до УПО Херсонської області для подальшого проходження служби не прибув.
Наказом УПО Харківської області від 06.08.2024 № 447 по факту порушення службової дисципліни Позивачем та деякими іншими працівниками поліції було затверджено склад дисциплінарної комісії УПО Харківської області та призначене проведення службового розслідування у формі письмового провадження.
Листом УПО Херсонської області від 08.08.2024 № 2716/43/41/4/01-2024 керівництво УПО Харківської області було повідомлено про те, що Позивач до УПО Херсонської області для подальшого проходження служби не прибув.
У ході проведення службового розслідування Управлінням було установлені обставини вчинення Позивачем дисциплінарного проступку і вчинення дій, які підривають авторитет Національної поліції України і свідчать про невиконання Позивачем своїх зобов'язань бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, у тому числі під час оголошеного в Державі воєнного стану.
У ході проведення службового розслідування Управлінням також було встановлено, що відповідно до інформації з Реєстру електронних листків непрацездатності Позивач перебуває на лікарняному з 05.08.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Зіньківська міська центральна лікарня» Зіньківської міської ради Полтавської області і опитати Позивача у ході службового розслідування немає можливості, оскільки останній перебуває на лікарняному у стані непрацездатності.
За підсумками службового розслідування дисциплінарною комісією Управління було складено висновок від 09.08.2024 № 2152/43/40/01-2024, пунктом 6 резолютивної частини якого було вирішено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні наказу від 31.07.2024 № 365о/с та відмові виконувати посадові інструкції, що призвело до порушення вимог пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», та на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, молодший інспектор взводу реагування роти УПО Харківської області старший сержант поліції ОСОБА_1 (0031963) заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення, але враховуючи, що останній перебуває на лікарняному, питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності вирішити після його виходу з лікарняного.
12.08.2024 до канцелярії Відповідача засобами поштового зв'язку надійшов рапорт Позивача від 06.08.2024 з проханням звільнити його зі служби в поліції на підставі п.7 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» («за власним бажанням»). Прохання про конкретну дату свого звільнення зі служби цей рапорт Позивача не містив.
З метою встановлення причин та обставин невиконання Позивачем наказу УПО Харківської області від 31.07.2024 № 365о/с та його не прибуття до УПО Херсонської області, 13.08.2024 на дві відомі Відповідачу адреси проживання Позивача ( АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ) були направлені два окремих листа УПО Харківської області від 13.08.2024 № 2187/43/40/02-2024 та № 2188/43/40/02-2024, в яких позивача було письмово проінформовано про проведення відповідачем службового розслідування за фактом невиконання цього наказу і порушення ним службової дисципліни та запропоновано Позивачу о 09:00 год. 15.08.2024 прибути до адміністративної будівлі Управління по вул. Полтавський Шлях, 20 у місті Харкові для надання своїх письмових пояснень. Також, 13.08.2024 ці листи були направлені ОСОБА_1 й засобами електронної пошти на його мобільний телефон за допомогою месенджера WhatsApp.
Як вбачається з акту від 15.08.2024 позивач до Відповідача не прибув. 16.08.2024 Відповідачем було прийнято Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області, згідно з яким було вирішено за невиконання наказу та відмову від виконання обов'язків поліцейського застосувати до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Також, у зв'язку з невиходом на службу з 13.08.2024 Позивачу було вирішено припинити нарахування та виплату грошового забезпечення.
Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 16.08.2024 № 12п за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні наказу від 31.07.2024 № 365о/с та відмові виконувати посадові інструкції, що призвело до порушення вимог пунктів 1, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 частини 1 статті 23, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0031963), молодшого інспектора взводу реагування роти УПО Харківської області застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.
Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 16.08.2024 № 399о/с Позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті Закону України «Про Національну поліцію», з 16.08.2024.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Суд, вирішуючи спірні правовідносини по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції. Так, відповідно до вказаної норми особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних», “Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно із ч.12 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі висновків службового розслідування позивача за допущення порушень службової дисципліни, що виразилось у порушенні Присяги поліцейського, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині не гідного несення високого звання поліцейського та не виконання своїх службових обов'язків; ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу керівника; пункту 1, 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині не виконання Присяги, невиконання наказу керівника; пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення обов?язку виконати наказ та не дотримання Присяги, а також підриву авторитету Національної поліції України.
Своєю чергою судом встановлено, що 19.06.2024 від Департаменту поліції охорони до Управління поліції охорони в Харківській області надійшов лист керівника Управління поліції охорони в Херсонській області від 18.06.2024 № 2044/63/41/4/01-2024 про необхідність направлення до цього органу поліції поліцейських охорони з інших регіонів для забезпечення публічної безпеки і порядку на об'єктах у місті Херсон.
Оголошення наказу фіксувалось на портативний відеореєстратор.
На відеозаписі: « 2-2-092722f0-7691-11ef-9290-8b226986f07f» зафіксовано, як 02.08.2024 шляхом зачитування, оголошено ОСОБА_1 та зібраному особовому складу, наказ начальника Управління поліції охорони в Харківській області від 31.07.2024 № 365о/с.
Після оголошення наказу визначено час та місце збору особового складу, який повинен був переведений до м. Херсон. Від підписання та отримання наказу та припису позивач відмовився.
З матеріалів службового розслідування встановлено, що позивач на місце дислокації 05.08.2024 у м. Херсоні не прибув, що підтверджується листом УПО Херсонської області вих.№2687/43/41/4/01-2024 від 06.08.2024.
Наказом Управління поліції охорони в Харківській області від 06.08.2024 №447 було призначено проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПО Харківської області, зокрема, ОСОБА_1 ..
У ході службового розслідування з інформації з Реєстру електронних листків непрацездатності встановлено, з 05.08.2024 до 12.08.2024 позивач перебуває на лікарняному, зокрема, як вбачається з виписки №511/і (а.с.17) ОСОБА_1 з 05.08.2024 до 08.08.2024 перебував на лікарняному у Комунальному некомерційному підприємстві «Зіньківська міська центральна лікарня» Зіньківської міської ради Полтавської області, про що також зазначено у висновку дисциплінарного розслідування.
З метою встановлення причин та обставин невиконання поліцейськими наказу начальника Управління поліції охорони в Харківській області від 31.07.2024 № 365о/с їм були направлені рекомендовані листи від 07.08.2024 про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення ними службової дисципліни та запропоновано прибути до адміністративної будівлі Управління для надання пояснень в рамках проведення службового розслідування. Також вищезазначені листи були направлені засобами електронної пошта на мобільні телефони поліцейських за допомогою месенджера WhatsApp.
ОСОБА_1 до Управління не прибув, про обставини, що перешкоджають йому надати пояснення не зазначив, відтак, відповідним правом не скористався.
У подальшому за висновком службового розслідування від 09.08.2024 № 2152/43/40/01-2024 в діях позивача встановлено факт вчинення дисциплінарного порушення, яке полягає у невиконанні наказу, що обумовило застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Вирішення питання щодо притягнення позивача до відповідальності відкладено до закінчення його лікарняного.
Судом також встановлено, що листом від 13.08.2024 №2187/43/40/02-2024 позивачу запропоновано повторно з'явитися до Управління 15.08.2024 для надання пояснень за фактом ймовірного порушення ним службової дисципліни в межах службового розслідування. Окрім того, позивача попереджено, що у випадку неприбуття буде вирішено питання, щодо його звільнення.
Зазначений лист направлено позивачу засобами поштового зв'язку 13.08.2024, а також направлено за допомогою месенджера WhatsApp (а.с. 116). Позивач з зазначеними повідомленнями ознайомлений (а.с.117-118).
Також, як вбачається з доповідної записки від 13.08.2024 провідного фахівця ВКЗ УПО Харківської області на мобільний телефон позивача провідним фахівцем із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Харківській області Холіним О.М. здійснено телефонний дзвінок, яким повідомлено про необхідність прибуття позивача до Управління з метою надання пояснень в рамках проведення службового розслідування. Під час бесіди ОСОБА_1 від прибуття відмовився, повідомив про рапорт про звільнення та зазначив, що подальші питання буде вирішувати через свого адвоката.
Вищезазначені обставини також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 долученими відповідачем до відзиву та наявними в матеріалах справи (а.с.61).
Відтак, про неприбуття позивача 15.08.2024 складено відповідний акт №2208/43/40/4-2024 за колегіальним підписом начальника ВКЗ УПО Харківської області майора поліції Олексія Козлова, старшого інспектора ВКЗ УПО Харківської області майора поліції Дениса Помазунова та провідного фахівця ВКЗ УПО Харківської області ОСОБА_3 .
За погодженням начальника ВКЗ УПО Харківської області майора поліції Олексія Козлова 16.08.2024 прийнято рішення №2213/43/40/02-2024 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку та застосовано стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Приписами ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту визначено, що за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Згідно із ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Враховуючи вказане вище вказане, слід дійти висновку про те, що відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану", Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 29, ст. 233 із наступними змінами), доповнено розділом V такого змісту: "Розділ V ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ" (статті 26 - 31).
Відтак, суд зазначає, що відповідно до положень статті 26 Дисциплінарного статуту, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
Відповідно до статті 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач вчинив всі необхідні від нього дії з метою інформування позивача про проведення щодо нього службового розслідування та отримання від нього відповідних пояснень. Також позивачу було доведено до відома наслідки його неприбуття до Управління.
Суд зазначає, що відповідно до наведених вище положень Дисциплінарного статуту, використання електронної комунікації для оперативного інформування особового складу, зокрема, про проведення службового розслідування та повідомлення про необхідність надання пояснень є належним сповіщенням.
Зокрема, Верховний Суд у ряді справ про поновлення на посаді поліцейських, звільнених на підставі рішень про застосування дисциплінарних стягнень, визнавав інформування за допомогою месенджера WhatsApp достатнім для того, щоб в умовах сьогодення, зокрема, стану розвитку інформаційних технологій, а також специфіки роду діяльності позивачів, стверджувати про їх поінформованість, щодо наказів керівництва направленим їм у таких спосіб (постанова від 18.10.2024 у справі №280/6535/22; постанова від 22.05.2024 у справі №520/8606/22) Також у постанові від 23.01.2025 у справі №520/12425/22 Верховний Суд направив справу на новий розгляд, оскільки суди не надали належної оцінки наявним в матеріалах справ доказам, зокрема, скріншотам переписки з месенджерів «WhatsApp», «Viber», «Telegram», актам огляду засобу електронної комунікації.
Відтак, суд не бере до уваги твердження позивача, про його неналежне сповіщення керівництвом, щодо проведення службового розслідування та необхідності подання ним відповідних пояснень.
Окрім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять доводів позивача, а також доказів, які б свідчили, що він, перебуваючи на цій посаді, слідуючи Присязі поліцейського, вчиняв активні дії щодо поінформування свого керівництва про свій стан здоров'я, причини не прибуття до м. Херсон, а також, в подальшому, з метою отримання інформації від керівництва з приводу ініційованого по відношенню до нього службового розслідування, доклав всіх можливих зусиль щоб надати пояснення поважності причин фактичного невиконання наказу керівника, та усвідомлював свою високу відповідальність за виконанням обов'язків поліцейського.
Оскільки позивач не прибув до місця його направлення, та не надав жодних пояснень щодо поважності причин неприбуття до м. Херсон 05.08.2024, враховуючи обставини справи, суд доходить висновку про те, що в рамках спірних правовідносин, позивач не виконав наказ начальника Управління поліції охорони в Харківській області від 31.07.2024 № 365о/с.
Окрім того, під час розгляду справи встановлено доводи позивача стосовно того, що відповідачем не здійснено розгляду його рапорту від 06.08.2024 року про звільнення за власним бажанням.
Позивачем, ОСОБА_1 06.08.2024 на ім'я начальника управління поліції охорони в Харківській області подано рапорт про звільнення за власним бажанням, що підтверджує факт небажання проходити подальшу службу. Відповідачем даний рапорт отримано 12.08.2024.
Отже, рапорт позивача про звільнення за власним бажанням відділом документального забезпечення відповідача був отриманий після оголошення наказу від 31.07.2024 про переведення позивача до м. Херсон.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 09.02.2021 по справі № 826/10404/16 «нормативно-правові акти, які були прийняті до утворення поліції і не суперечать законодавству про останню мають застосовуватися як спеціальні норми права до правовідносин, що виникають з приводу проходження служби поліцейськими до прийняття відповідних нормативно-правових актів» і до наявних у цій справі правовідносин слід застосовувати приписи Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення № 114).
Пункт 63 Положення № 114 передбачає звільнення особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за ініціативою особи лише такі підстави:
- підпункт «ж» за власним бажанням при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
- підпункт «и» через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року № 413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу».
У пункті 68 Положення № 114 передбачено, що особи рядового начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт. При цьому, до закінчення визначеного у пункті 68 Положення № 114 строку служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови зазначення в рапорті дати звільнення і причин неможливості продовження служби та якщо між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється.
Суд зазначає, що станом на час переведення позивача до м. Херсон відповідний наказ про його звільнення за результатами розгляду поданого ним рапорту виданий не був, а отже обставини подання позивачем рапорту про звільнення за власним бажанням зі служби в поліції не позбавляло позивача обов'язку виконати наказ начальника Управління поліції охорони в Харківській області від 31.07.2024 № 365о/с та відбути до м. Херсон для подальшого проходження служби.
Таким чином, враховуючи вказане вище суд доходить висновку про те, що доводи позивача в цій частині не можуть вважатися судом доведеними і обґрунтованими.
Стосовно доводів позивача щодо неотримання відповідачем згоди позивача на переведення до м. Херсон, суд зазначає таке.
Положеннями ч.7-8 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників. Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
При цьому, Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» частину першу статті 60 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" було викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом № 580-VIII та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2023 року у справі № 620/3663/19.
Відтак, суд зазначає, що позивач, погодившись проходити службу в поліції, добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично на даний час взяті на себе обов'язки не виконав.
Отже, наведені позивачем причини невиконання наказу наказ начальника Управління поліції охорони в Харківській області, в умовах дії воєнного стану, не можуть вважатися судом такими, що виправдовують вчинення останнім дисциплінарного проступку.
Відтак, враховуючи вказане вище та встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить висновку про те, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування, зокрема, відносно позивача здійснила повний та належний розгляд обставин та дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже під час притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності відповідачем не було допущено порушень норм діючого законодавства.
Надаючи оцінку належності та співмірності застосованого до позивача стягнення, суд виходив з такого.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Частинами першою та другою цієї статті передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За змістом статті 26 Дисциплінарного статуту в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службова дисципліна зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону № 389-VIII, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України та триває на момент розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 580-VIII, яка набула чинності 01 травня 2022 року, під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону № 389-VIII.
На основі вказаних нормативних положень можна зробити висновок, що законодавством прямо передбачено обов'язок працівників поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України, її територіальної цілісності та під час дії правового режиму воєнного стану брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану та в цілому виконувати обов'язки щодо охорони прав і свобод людини, честі держави, тощо.
З матеріалів справи та службового розслідування вбачається, що змістом дисциплінарного проступку позивача є невиконання наказу про переведення до іншого підрозділу в умовах необхідності служби, обумовленої військовою агресією російської федерації та дією воєнного стану на території України.
Питання кадрового наповнення службовцями, які перебувають з державою в спеціальних відносинах, заснованих на вірності і відданості та діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів, що набуває особливої ваги під час воєнного стану, лежить в площині реалізації державою її суверенної влади.
У цьому випадку публічний інтерес полягає у формуванні корпусу поліцейських з тих осіб, які здатні виконувати свої специфічні функціональні обов'язки в умовах, що відрізняються від мирного часу та відповідним реагуванням на випадки, які свідчать про нездатність забезпечити їх виконання.
Поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення поліцейським місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу безпосереднього керівника.
Служба в поліції передбачає необхідність у її працівників певних психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях тощо.
Отже позивач, як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов'язків, на виконання Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту, мав вживати всіх можливих заходів з метою прибуття до місця дислокації його нового підрозділу з метою продовження виконання службових повноважень необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Такі висновки суду узгоджуються з позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2025 у справі №400/3493/23.
До того ж, у постанові від 25 квітня 2024 року у справі №520/5388/22 Верховний Суд вказував на те, що сам факт того, що поліцейський не заперечує факт своєї відсутності у відповідний період у місці несення служби, нівелює хиби службового розслідування.
Позивач у період воєнного стану не виконав наказ начальника Управління поліції охорони в Харківській області від 31.07.2024 № 365о/с і не прибув до нового місця несення служби у м. Херсон, про поважність причин невиконання наказу комісії не повідомив, прибути до Управління для з'ясування обставин неприбуття до м. Херсон - відмовився. Суд за таких обставин дійшов переконання, що позивач усвідомлював як зміст своїх дій, так і їх наслідки, про які був також відповідачем належним чином повідомлений, що свідчить про наявність умислу та, відповідно, вини у діянні позивача, щодо скоєння дисциплінарного проступку.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Управління поліції охорони в Харківській області від 16 серпня 2024 року № 12П «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , молодшого інспектора взводу реагування роти УПО в Харківській області» та наказу Управління поліції охорони в Харківській області від 16 серпня 2024 року № 399 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .
Оскільки інша частина позовних вимог позивача фактично є похідною від вказаної вище позовної вимоги, то, враховуючи висновки суду у цій справі, підстави для задоволення таких у суду відсутні.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський Шлях, буд. 20, м. Харків, 61052 ЄДРПОУ 40108955) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.