Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 липня 2025 р. № 520/6331/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 971250134573 від 14.02.2025, яким відмовлено в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії державного службовця на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016, № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 за № 19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області з 19.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято протиправне рішення №971250134573 від 14.02.2025, яким відмовлено їй в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 01.04.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку статті 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву з усіма доданими до неї документами, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення № 971250134573 від 14.02.2025.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що оскаржуване в даній справі рішення є правомірним. Разом з тим, відповідач зазначив, що 31.07.2024 позивач переведена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, на підставі її заяви від 31.07.2024 та наданих до неї документів, яку отримує на теперішній час. Розрахунок пенсії здійснено із застосуванням довідок Звенигородської районної державної адміністрації: від 29.07.2024 за №20/05-20 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд), від 29.07.2024 за №21/05-20 про складові заробітної плати для державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на грудень 2023 року. Зазначає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 №19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та з 19.10.2007 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 19.07.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви позивач надала наступні документи: паспорт; трудова книжка; довідка Звенигородської районної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.07.2024 за № 20/05-20 станом на липень 2024; довідка Звенигородської районної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 19.07.2024 за № 21/05-20.
За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 26.07.2024 прийнято рішення № 971250134573 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.07.2024 № 20/05-20, видана станом на липень 2024 року, не відповідає вимогам п. 4.2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №580/8582/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, з урахуванням ухвали від 12.02.2025 про виправлення описки, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2024 про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 № 20/05-20, № 19/05-20 та № 19/05-21, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання зазначеного вище рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуло заяву від 19.07.2024 та прийняло рішення від 14.02.2025 №971250134573 про відмову позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №580/8582/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, з урахуванням ухвали від 12.02.2025 про виправлення описки, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2024 про переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 № 20/05-20, № 19/05-20 та № 19/05-21, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
На виконання зазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 14.02.2025 № 971250134573, яким відмовлено позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, зазначивши про недоцільність перерахунку пенсії без урахування довідок про заробітну плату від 19.07.2024 № 20/05-20, № 19/05-20 та № 19/05-21. При цьому, ГУ ПФУ в Харківській області також відмовлено у врахуванні спірних довідок про заробітну плату.
Разом з тим, суд зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 580/8582/24 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 вже була надана оцінка довідкам про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.07.2024 №20/05-20, №19/05-20 та №19/05-21, виданим Звенигородською районною державною адміністрацією. Так, в зазначених рішеннях суду першої та апеляційної інстанції по справі № 580/8582/24 судом було зазначено, що вказані довідки відповідали формі довідок, які затверджені Постановою №1-3 станом на 19.07.2024, всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача.
При цьому, судом у вказаних судових рішення також було зазначено, що пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3, та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.
Так, повертаючись до змісту оскаржуваного в даній справі рішення, судом встановлено, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №971250134573 від 14.02.2025, прийняте за результатами повторного розгляду заяви позивача на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №580/8582/24 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, що оскаржується позивачем у межах даної справи, фактично містить ті ж підстави для відмови позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності згідно з Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, та відмови у врахуванні спірних довідок про заробітну плату, необґрунтованість та протиправність яких уже була встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024.
Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при повторному розгляді заяви позивача про переведення її з пенсії по інвалідності згідно з Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, жодним чином не врахувало висновки, викладені в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024 по справі № 580/8582/24, та повторно прийняло рішення про відмову в переведенні позивача з пенсії по інвалідності згідно з Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII та відмову у врахуванні спірних довідок про заробітну плату, зазначивши підстави для відмови, аналогічні тим, що вже були визнані неправомірними та спростовані судом у вищевказаних рішеннях суду по справі № 580/8582/24.
Враховуючи зазначені обставини, судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 971250134573 від 14.02.2025 є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки фактично містить ті самі підстави для відмови позивачу в переведенні з одного виду пенсії на інший та відмови у врахуванні спірних довідок про заробітну плату позивача, що й рішення пенсійного фонду, яке вже було скасовано рішенням суду, що набрало законної сили.
Разом з тим, під час розгляду справи судом встановлено, що позивача було переведено на пенсію за віком згідно Закону № 889-VIII з 31.07.2024 згідно її особистої заяви від 31.07.2024.
При цьому, судом встановлено, що при розрахунку пенсії позивача спірні довідки про заробітну плату від 19.07.2024 за № 19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, видані Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області, враховані не були, що не заперечується сторонами.
Так, позивач у межах даної справи просить здійснити перерахунок її пенсії державного службовця на підставі Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016, № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 за № 19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області з 19.07.2024.
Досліджуючи питання щодо перерахунку пенсії позивача на підставі спірних довідок про заробітну плату від 19.07.2024 за № 19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, суд зазначає, що, як вже було зазначено судом, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №580/8582/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024, уже було встановлено належність таких довідок та наявність підстав для їх врахування при розрахунку пенсії позивача при повторному розгляді заяви позивача про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
Інших підстав для неврахування спірних довідок ГУ ПФУ в Харківській області в оскаржуваному рішенні не зазначено, під час розгляду справи таких підстав суду також не повідомлено.
Отже, суд вважає, що ГУ ПФУ в Харківській області при повторному розгляді заяви позивача мав врахувати висновки, викладені в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі №580/8582/24, що набрало законної сили.
У ГУ ПФУ в Харківській області при повторному розгляді заяви позивача були відсутні підстави для неврахування спірних довідок про заробітну плату при розрахунку пенсії позивача за віком відповідно до Закону № 889-VIII, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, вже була надана оцінка таким довідкам.
Окрім того, суд зазначає, що неналежне виконання рішення суду за загальним правилом не створює нових спірних правовідносин.
За викладених обставин, суд вважає, що для належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 за № 19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області з 19.07.2024 (з дати, коли позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу").
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за № 971250134573 від 14.02.2025 відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 19.07.2024 за № 19/05-20, № 20/05-20 та № 21/05-20, виданих Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області, починаючи з 19.07.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН