08 липня 2025 року Справа № 480/10355/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , при звільненні з військової служби у відставку та виключенні зі списків особового складу суми грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Міністерства оборони України та військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України підготувати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі за період проходження військової служби за контрактом з 13 березня 2019 року по 02 березня 2024 року;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 невиплачену грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби у відставку та виключенні зі списків особового складу за період проходження військової служби за контрактом з 13 березня 2019 року по 02 березня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач проходив військову службу у відповідача за контрактом. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 березня 2024 року № 64 з 02 березня 2024 року позивач був виключений зі списків особового складу військової частини та знятий з всіх видів забезпечення.
При цьому, як зазначає позивач провівши виключення зі списків особового складу та зняття з всіх видів забезпечення, військове командування залишило поза увагою, під час проведення остаточного розрахунку питання виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби.
Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною у зв'язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 05.12.2024 вищевказаний позов залишено без руху.
На підставі рішення Вищої Ради Правосуддя №3578/0/15-24 від 10 грудня 2024 року "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку" та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 №55-ОС "Про відрахування зі штату суду у зв'язку зі звільненням з посади у відставку судді ОСОБА_3 ", на підставі розпорядження керівника апарату від 12.12.2024, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №480/10355/24.
Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Глазьку С.М.
Ухвалою суду від 17.12.2024 справу № 480/10355/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії прийнято до свого провадження.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 05.12.2024 позивачем подано клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 25.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотань представників відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/10355/24.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України заперечуючи проти задоволення позову надала відзив у якому зазначається, що ОСОБА_1 із рапортом, заявою, вимогою, зверненням тощо до відповідачів не звертався, у зв'язку з чим у відповідачів обов'язку щодо підготовки довідки про вартість майна та виплати позивачу грошової компенсації не виникало.
Також відповідач зазначає, що адвокатський запит представника позивача від 08.10.2024 не є вимогою, заявою, зверненням, рапортом або іншим документом, яким може бути порушене перед суб'єктом владних повноважень питання про вжиття адекватних заходів реагування на запит, в тому числі щодо нарахування і виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Такій самій правовій кваліфікації підлягають також інформаційні запити позивача. Також, відповідач зауважує, що запити позивача та його представника до відповідача не надходили, належних доказів їх направлення позивачем суду не надано.
За таких обставин прав позивача порушено не було, а тому адміністративний позов є безпідставний та передчасний.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 заперечуючи проти задоволення позову надала відзив у якому зазначається, що ОСОБА_1 із рапортом, заявою, вимогою, зверненням тощо до відповідачів не звертався, у зв'язку з чим у відповідачів обов'язку щодо підготовки довідки про вартість майна та виплати позивачу грошової компенсації не виникало.
Також зазначає, що позивач звільнявся з військової служби зі складу Військової частини НОМЕР_1 , тому позов пред'явлено до військової частини НОМЕР_2 передчасно.
На відзив Військової частини НОМЕР_2 позивач надав відповідь у якій зазначає, що надана суду довідка розрахунок 1 «Про вартість речового майна, що належить до видачі» підписані невідомими позивачу особами старшим лейтенантом ОСОБА_4 та капітаном ОСОБА_5 та не містить жодного реквізиту офіціально сформованого документа кутовий штамп та печатка юридичної особи, підпис керівника юридичної особи, реєстраційний вихідний номер виданого документа, що в свою чергу може вказувати на формальність виготовлення такого документу.
Також зазначає, що посилання представника відповідача на не подання рапорту для отримання компенсації при звільненні не є беззаперечною умовою отримання компенсації за не отримане речове майно так як військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та з ними повинно бути проведено остаточний розрахунок під час звільнення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13 березня 2019 року позивач був призваний на військову службу за контрактом у Збройні Сили України, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13 березня 2019 року, укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу з командиром НОМЕР_3 окремої мотопіхотної бригади, який набрав чинності з 13 березня 2019 року.
Військову службу за контрактом після призначення на посаду вогнеметника у військовій частині НОМЕР_2 , проходив на посадах солдатського, сержантського складу у цій частині, а в подальшому на посадах солдатського, сержантського складу у військовій частині НОМЕР_1 , яка безпосередньо підпорядкована та входить до складу військовій частині НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 березня 2024 року № 64 позивач з 02 березня 2024 року виключений зі списків особового складу військової частини та знятий з всіх видів забезпечення, підставою до видання цього наказу став витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 15 січня 2024 року № 6-РС.
При цьому, як зазначає позивач провівши виключення зі списків особового складу та зняття з всіх видів забезпечення, військове командування залишило поза увагою, під час проведення остаточного розрахунку питання виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби, про що вказує зміст наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02 березня 2024 року № 64, який не містить посилання на проведення виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу.
Як стверджує позивач у позовні заяві, командуванням військової частини НОМЕР_1 , під час виконання заходів звільнення з військової служби в березні 2024 року, позивачу було повідомлено, що виплата грошової компенсації вартості за неотримане речове майно буде проведена протягом поточного року після надання позивачу довідки про вартість речового майна та надходження коштів.
Не отримавши жодного повідомлення в серпні 2024 року позивач звернувся до військового командування частин з інформаційними запитами з метою отримання інформації з цього питання.
Від командування військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 відповідь на момент звернення до суду не отримана.
У зв'язку з викладеним, позивач через свого представника у жовтні 2024 року звернувся до військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 з цього питання, адвокатські запити отримані військовим зазначених військових частин 18 жовтня 2024 року.
Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною у зв'язку з чим і звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок №178).
Вказаний Порядок №178 визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Так, пунктами 2, 3 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до п.1 ст.9-1 Закону №2011-XII, абзацу четвертого частини третьої статті 20 Закону України "Про Національну гвардію України" та з метою впорядкування речового забезпечення Національної гвардії України Міністерство внутрішніх справ України наказом від 07.06.2017 року №475 затверджено Інструкцію з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, яка визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, резервістів, військовослужбовців, призваних під час мобілізації, на особливий період (далі - військовослужбовці) та працівників.
Згідно п.15 розділу ІІІ Інструкції №475 військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно».
З аналізу вищенаведених норм слідує, що грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Отже у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2024 позивач звернувся до командирів ВЧ НОМЕР_2 та ВЧ НОМЕР_1 з Інформаційними запитами у яких, окрім іншого просив надіслати на його адресу:
- довідку за отримане речове майно ОСОБА_1 за період проходження служби з 13 березня 2019 року, по дату звільнення з військової служби;
- розрахунок за неотримане речове майно ОСОБА_1 за період проходження служби з 13 березня 2019 року, по дату звільнення з військової служби (а.с.23).
Доказів надання відповіді на вказані запити відповідачі суду не надали.
08.10.2024 адвокат Сергій Захаров на виконання договору про надання правничої допомоги укладеного з ОСОБА_1 надіслав на адресу командирів відповідачів адвокатські запити у яких просив:
- підготувати довідку про вартість не отриманого речового майна, що належало до видачі старшому солдату ОСОБА_6 за період проходження військової служби з 13 березня 2019 року по 02.03.2024 року;
- долучити оригінал довідки про вартість речового майна до відомості щодо виплати грошової компенсації за не отримане речове майно старшому солдату ОСОБА_6 за період проходження військової служби з 13 березня 2019 року по 02.03.2024 року;
- видати наказ командира військової частини НОМЕР_2 про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно старшому солдату ОСОБА_6 за період проходження військової служби з 13 березня 2019 року по 02.03.2024 року;
- надіслати на адресу адвоката копію довідки про вартість речового майна та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно старшому солдату ОСОБА_6 за період проходження військової служби з 13 березня 2019 року по 02.03.2024 року.
На вказаний адвокатський запит командир ВЧ НОМЕР_2 направив адвокату лист від 30.10.2024 №2/7-1750 у якому надав відповідь на питання, що не є предметом розгляду даної справи, однак відповідь щодо питання речового майна (компенсації вартості) вказаний лист не містить.
Разом з тим, вже після звернення позивача до суду, відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано Довідку-розрахунок №1 про вартість речового майна, що належить до видачі ст.солдату ОСОБА_1 №1 від 15.01.2025, яка видана на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 №64 від 02.03.2024. Вказана довідка має 68 пунктів речового майна та визначає загальну суму грошової компенсації 14191,04 грн. Зазначена довідка підписана т.в.о. начальника речової служби в/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_7 (а.с.124).
Однак, компенсація позивачу так і залишається не виплачена.
Суд зазначає, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
У цій справі позивач реалізував своє право на отримання спірної грошової компенсації через свого адвоката, який 08.10.2024 подав відповідний адвокатський запит. Проте у цій частині запит фактично залишився без розгляду з боку відповідачів.
За таких обставин суд дійшов висновку, що невиплата грошової компенсації за неотримане речове майно на підставі довідки є протиправною бездіяльністю з боку військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач проходив службу та з якої був звільнений, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Обираючи ефективний спосіб відновлення порушеного права, суд відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації вартості неотриманого речового майна при звільненні.
Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів спірної грошової компенсації вартості неотриманого речового майна є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню, оскільки відповідні суми на цей час ще не нараховані відповідачем.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов'язання відповідачів підготувати довідку про вартість речового майна, оскільки, як уже встановлено судом, відповідна довідка №1 від 15.01.2025 вже виготовлена.
Доводи позивача, викладені у відповіді на відзив щодо неналежної форми зазначеної довідки, є безпідставними, оскільки на момент її видачі відповідна форма не була затверджена. Разом із тим, позивач не має жодних аргументованих заперечень щодо наведеного в ній переліку майна та розміру грошової компенсації.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошової компенсації вартості неотриманого речового майна при звільненні.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько