про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 рокусправа № 380/13091/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідального адміністратора Управління надання адміністративних послуг та реєстрації Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області Гусак Наталії Федорівни про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до відповідального адміністратора Управління надання адміністративних послуг та реєстрації Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області Гусак Наталії Федорівни (далі - відповідач), у якому просить:
мовою оригіналу
"1. Визнати бездіяльність відповідального адміністратора ОСОБА_2 Управління надання адміністративних послуг та реєстрації Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області - протиправною.
2. Відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 400 міліардів гривень."
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення зазначених вимог ОСОБА_1 не вказав у позовній заяві усіх зазначених вище відомостей про позивача та відповідача.
Крім того, позивач до позовної заяви не долучив копії паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, що унеможливлює перевірити особу позивача.
Також у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.
Варто зауважити, що пунктами 4-9 ч. 1 ст. 160 КАС України передбачені вимоги до позовної заяви, зокрема, в ній має бути: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У порушення пунктів 4-9 ч. 1 ст. 160 КАС України позовна заява та позовні вимоги не містять виклад обставин та вказівки на те, яку саме бездіяльність допустив відповідач стосовно позивача, за захистом якої Паньків Р.Ю. звернувся до суду, а також переліку документів та інших доказів, що мають бути додані до заяви, що підтверджують вказані обставини.
З огляду на викладене вище, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За правилами п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Суддя встановила, що зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач заявляє позовну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправною бездіяльності) та позовну вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди у розмірі 400 мільярдів грн).
Як встановлено частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Таким чином, аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди.
Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима є майновою вимогою, оскільки позивач її визначає у грошовому вимірі.
Щодо заявленого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону 3674-VI, суддя зазначає таке.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону 3674-VI судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Разом із тим, у позовній заяві позивач під вказаними п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону 3674-VI, цитує зміст п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону 3674-VI, відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Так, суддя звертає увагу, що згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад: визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень).
За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий збір сплачується.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не погоджується із бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (у даному випадку органу опіки та піклування Миколаївської міської ради) щодо не прийняття рішення про встановлення опікунства над недієздатною особою.
Варто відмітити, що позовна заява не містить жодних обставин щодо бездіяльності саме відповідача - відповідального адміністратора Управління надання адміністративних послуг та реєстрації Миколаївської міської ради ОСОБА_2 .
Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин та заявлених позовних вимог позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору ані на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону 3674-VI ані на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону 3674-VI, оскільки вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Вказане свідчить про те, що позовні вимоги позивача не підпадають під дію пунктів 11, 13 частини 2 статті 3 Закону 3674-VI, а тому відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору при зверненні позивача з цим позовом до суду.
Таким чином, сума належного до сплати судового збору за заявлені позовні вимоги складає 16 351,20 грн, а саме: 1211,20 грн за вимогу немайнового характеру + 15140,00 грн за вимогу майнового характеру.
З огляду на викладене вище, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 16 351,20 грн.
Підсумовуючи наведене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву, яка відповідає вимогам ст. 160 та ст. 161 КАС України, а також копії позову для направлення відповідачу у справі із доказами сплати судового збору.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
За таких обставин позовна заява, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення її недоліків, а саме:
- надати суду позовну заяву, яка відповідає вимогам ст. 160 та ст. 161 КАС України, а також копії позову для направлення відповідачу у справі;
- надання доказів сплати судового збору у сумі 16 351,20 грн.
Згідно із наказом голови Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 № 257/к/тм, суддя Кисильова О.Й., у період з 23.06.2025 до 04.07.2025, перебувала у відпустці, а тому питання про залишення позовної заяви без руху вирішено 07.07.2025.
Керуючись ст. ст. 160, 161, ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/13091/25 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна