08 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/32810/21
провадження № 2-іс/340/449/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинення певних дій -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 15.05.2019 №0035524202, №0035564202, №0035534202, №0035544202;
- визнати протиправною та зобов'язати Головне управління ДПС у місті Києві зняти податкову заставу з автомобіля TOYOTA RAV-4 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.06.2017 між ним та його бабусею ОСОБА_2 були укладені договори дарування житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею №77,5 кв.м. та земельної ділянки з кадастровим номером 3221085501:02:002:0022 площею 0,1713 га за цією ж адресою.
Однак у 2021 року йому стало відомо, що Головним управлінням ДФС у місті Києві проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 доходу у вигляді вартості подарованого майна відповідно до договорів дарування земельної ділянки та дарування житлового будинку від 03.06.2017 на суму 534041,00 грн, за результатами якої складено акт від 14.03.2019 №549/26-54-42-02-30/3367907336 та винесено податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0035524202, №0035564202, №0035534202, №0035544202.
Крім цього, на підставі спірних податкових повідомлень-рішень було складено акт опису майна від 18.12.2019 №819/26-15-10-03-26 - належного йому автомобіля TOYOTA RAV-4 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_1 .
Не погодившись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до Державної податкової служби України, однак рішенням від 22.10.2021 скаргу було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення.
Вважає протиправними висновки контролюючого органу про несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 26702,05 грн та з військового збору на загальну суму 8010,062 грн, оскільки об'єкти дарування подаровані членом сім'ї другого ступеня споріднення починаючи з 01.01.2017, оподатковуються за нульовою ставкою в силу вимог підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI «Податковий кодекс України» (далі - ПК України, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
З цих підстав просить позов задовольнити.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_1 в 2017 році відповідно до даних ЦБД ДРФО ДФС України отримав оподатковуваний дохід у вигляді вартості подарованого майна від фізичної особи, яка не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення у сумі 534041,00 грн, що підтверджується листом приватного нотаріуса Бородянського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Київській області Король Р.А. від 01.09.2018 №160/01-16.
За результатами документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 доходу у вигляді вартості подарованого майна встановлені порушення щодо неподання (несвоєчасного) подання ним податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік та не включення до загального річного оподаткування доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у подарунок майна від фізичної особи, яка не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на суму 26702,05 грн та з військового збору на суму 8010,62 грн.
З урахуванням наведеного вважає спірні податкові-повідомлення рішення правомірними та з цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
16.11.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху.
17.12.2021 позивачем подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи 640/32810/21 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №640/32810/21 визначено суддю Савонюка М.Я.
Ухвалою суду від 25.03.2025 адміністративну справу №640/32810/21 прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29.04.2025 адміністративну справу №640/32810/21 залишено без руху.
07.05.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 08.05.2025 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.06.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Король Р.А. Згідно вказаного договору дарувальник ОСОБА_2 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 як дарунок належний їй на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1 загальною площею 77,5 кв.м., житловою - 50,60 кв.м. Оціночна вартість визначена у договорі в розмірі 142917,00 грн (а.с. 123-124).
На підставі вказаного договору дарування приватний нотаріус Король Р.А. 03.06.2017 зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88808908 від 03.06.2017 (а.с. 125).
Також, 03.06.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Король Р.А., згідно якого ОСОБА_2 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 в якості дарунка земельну ділянку площею 0,1713 га з кадастровим номером 3221085501:02:002:0022, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Оціночна вартість визначена сторонами у договорі в сумі 391124,00 грн (а.с. 121-122).
03.06.2017 право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за позивачем приватним нотаріусом Король Р.А., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88809313 від 03.06.2017 (а.с. 126).
Відповідно до наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки від 18.02.2019 №2087 співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 .
За результатами складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 №549/26-15-42-02-30/3367907336 від 14.03.2019 (далі - Акт перевірки) (а.с. 144-150).
В ході перевірки встановлено, що позивач у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 отримав дохід у загальній сумі 534041,00 грн за ознакою доходу « 114» (дохід, отриманий платником податку у спадщину (подарований) від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого та другого ступеня споріднення). Такі відомості отримані на підставі податкового розрахунку за формою 1 ДФ за ІІ квартал 2017 року, поданого приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Король Р.А. та його ж листа від 01.09.2018 №160/01-16.
Відтак перевіркою, встановлено порушення вимог:
- пункту 179 статті 179 розділу ІV ПК України з урахуванням підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України не подано податкову податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві;
- підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України - не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
- підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 з урахуванням підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164, підпункту 174.2.2 пункту 174.2, пункту 174.6 статті 174 ПК України - не задекларовано дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна у сумі 534041,00 грн, відповідно занижено та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в загальній сумі 26702,05 грн;
- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України - занижено та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 рік в розмірі 8010,62 грн.
На підставі Акта перевірки, Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019:
- №0035524202, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 33377,56 грн, у тому числі: сума податку 26702,05 грн, штрафні санкції 6675,51 грн (а.с. 137);
- №0035564202, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 10013,28 грн, у тому числі: сума збору 8010,62 грн, штрафні санкції 2002,66 грн (а.с. 138);
- №0035534202, яким застосовано до ОСОБА_1 штраф у сумі 170,00 грн (а.с. 139);
- №0035544202, яким застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції у сумі 510,00 грн (а.с. 140).
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач 27.09.2021 оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (а.с. 132-133).
За результатами розгляду скарги, ДПС України винесло рішення від 22.10.2021 №9345/М/99-00-06-01-04-09 про залишення скарги без розгляду у зв'язку з порушенням законодавчо встановленого терміну для подання скарги (а.с. 134-136).
Також, судом встановлено, що 18.12.2019 податковим керуючим Огарь О.Л. на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві від 30.07.2019 №291927-17 про опис майна у податкову заставу складено Акт опису майна №819/26-15-10-03-26, а саме, належного ОСОБА_1 автомобіля TOYOTA RAV4 1987, (2016), білого кольору №двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_1 (а.с. 127).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначено, що платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України).
Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
Згідно із пунктом 174.3 статті 174 ПК України, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування (п. 174.4 ст. 174 ПК України).
Відповідно до підпункту "а" підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України об'єкти спадщини оподатковуються, зокрема, за нульовою ставкою вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Згідно з пунктом 174.6 статті 174 ПК України об'єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.
Пункт 174.6 статті 174 в редакції Закону №1910-VIII від 23.02.2017 - застосовується до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року платником податків у вигляді спадщини/дарунка.
Отже, за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема об'єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, яка є членом сім'ї першого та другого ступенів споріднення.
Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Відповідно до підпункту 16-1.1.1 підпункту 16-1.1 статті 16-1 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом162.1 статті162 цього Кодексу.
При цьому, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, а відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 03.06.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були укладені договори дарування нерухомого майна, згідно яких позивач набув безоплатно у власність в якості дарунків будинок АДРЕСА_1 загальною площею 77,5 кв.м., житловою - 50,60 кв.м, та земельну ділянку площею 0,1713 га з кадастровим номером 3221085501:02:002:0022 за цією ж адресою.
Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 28.05.1999, виданого Микулицькою сільською радою Городнянського району Київської області, матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 (а.с. 118).
Дошлюбне прізвище матері було « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_5 від 03.08.1991, виданим Залізничним відділом ЗАГСу міста Києва (а.с. 120).
У свою чергу матір'ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_6 від 21.06.1972 є ОСОБА_2 (а.с. 119).
Таким чином, дарувальник нерухомого майна згідно зазначених договорів від 03.06.2017, посвідчених приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області Король Р.А., є рідна бабуся позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подаровані позивачу об'єкти нерухомого майна (житловий будинок та земельна ділянка), з урахуванням того, що вони отримані від члена сім'ї другого ступеня споріднення, підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.
А відповідно у позивача не виникало обов'язку сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з вартості подарованого об'єкту нерухомого майна.
Пунктами 179.1-179.2 статті 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов'язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу, а відповідно і не мають обов'язку подавати декларацію про майновий стан і доходи, за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставне, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, нарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування до нього штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 15.05.2019 №0035524202, №0035564202 та №0035534202, що свідчить про їх невідповідність критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті частини 2 статті 2 КАС України, а отже такі є протиправними та підлягають скасуванню.
Що стосується податкового повідомлення-рішення №0035544202 від 15.05.2019, яким застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції у сумі 510,00 грн, суд зазначає наступне
Зі змісту вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що підставою для застосування до позивача вказаних штрафних санкцій стало встановлені згідно Акта перевірки №549/26-15-42-02-30/3367907336 від 14.03.2019 порушення підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України.
За приписами підпунктів 44.1 та 44.3 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
Згідно із підпунктом «а» пункту 176.1 статті 76 ПК України, платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
Зі змісту абзаців 1, 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України вбачається, що Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Проте, як вже було встановлено судом, у позивача був відсутній обов'язок з подачі податкової декларації, тому суд дійшов висновку, що у позивача був також відсутній обов'язок по веденню книги обліку доходів та витрат і обов'язок щодо надання її відповідачу при здійсненні податкового контролю. Тому податкове повідомлення-рішення №0035544202 від 15.05.2019 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про визнати протиправною та зобов'язання Головного управління ДПС у місті Києві зняти податкову заставу з автомобіля TOYOTA RAV-4 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року №586, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727, затверджено Порядок застосування податкової застави податковими органами (далі - порядок №586).
Відповідно до пункту 4 порядку №586 з метою забезпечення виконання платником податків обов'язків, визначених Кодексом, майно такого платника податків у випадках, встановлених Кодексом, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає, зокрема у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної податковим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п. 7 порядку №586).
Пунктами 1 та 2 Розділу ІІ порядку №586 передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу IV Порядку №586 контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Така реєстрація здійснюється щодо рухомого майна - відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року №830, та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року №73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за №942/9541 (із змінами).
Згідно із пунктами 1 та 2 Розділу VI Порядку №586 у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).
Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.
Згідно з підпунктом 93.1.4 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання.
За правилами підпункту 93.2 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Отже, майно платника податків з-під податкової застави звільняється податковим органом з підстав, наведених у пунктах 93.1.1-93.1.6 статті 93 ПК України.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Крім цього, під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що податковий орган, отримавши рішення суду про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, не вчинить передбачених податковим законодавством дій щодо звільнення з-під податкової застави належного позивачу майна. Отже, наразі не має підстави констатувати факт порушення податковим органом вимог закону у цій частині.
Суд також зазначає, що правомірність рішення уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві від 30.07.2019 №291927-17 про опис майна у податкову заставу не є предметом судового розгляду у цій справі. Водночас акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.
За таких обставин, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 15.05.2019 №0035524202, №0035564202, №0035534202, №0035544202, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 761,28 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 15.05.2019 №0035524202, №0035564202, №0035534202, №0035544202.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 761 (сімсот шістдесят одна) грн 28 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ; фактична адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК