08 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/9394/23
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: приватне підприємство "ВК Технополь"(25014, м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Мурманська, 29Д, код ЄДРПОУ 36023441)
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне підприємство "ВК Технополь", через представника - адвоката Кіріченко Т.А., звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №00072420705 від 17.10.2023 року.
Позов мотивовано тим, що спірне рішення, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 951673,57 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняте за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВК Технополь". Позивач зазначає, що перевірка проведена незаконно, оскільки він не отримав повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, як це передбачено статтею 79 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що він не вчиняв валютних правопорушень, а його вини у порушенні встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів немає, оскільки прострочення розрахунків допустив його контрагент-нерезидент TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія). Останній відмовив йому у пропозиціях внести зміни до договору про скорочення терміну оплати за товар, мотивованих введенням воєнного стану в Україні. Стверджує, що пеня нарахована незаконно, з порушенням заборони (мораторію), установленої пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Ухвалою судді від 21.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у зв'язку з надходженням податкової інформації, що свідчила про порушення ПП "ВК Технополь" валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями, проведено його перевірку та встановлено порушення в частині несвоєчасного надходження валютних коштів по розрахункам за контрактом №TP/2019UA від 21.01.2019 року, укладеним із компанією-нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія). Позивач не отримував висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості за цим контрактом, не надав документального підтвердження невиконання умов контракту через дію форс-мажорних обставин. Тож позивачу відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" нарахована пеня у розмірі 951 673,57 грн. за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, про що прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Доводячи його правомірність, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 05.07.2024 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі №240/25642/22 у подібних правовідносинах, а ухвалою від 08.07.2025 року поновив провадження у справі.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Приватне підприємство "ВК Технополь" зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області. Основним видом його діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та устаткованням.
У квітні-травні 2023 року до ГУ ДПС в Кіровоградській області від ДПС України надійшла інформація Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів, товарів за операціями з експорту та імпорту товарів, зокрема щодо ПП "ВК Технополь".
В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України видав наказ №976-п від 26.07.2023 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "ВК Технополь" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактам №CD-А/2020UА від 12.08.2020 року та №ТР/2019UА від 21.01.2019 року.
Копія наказу №976-п від 26.07.2023 року та письмове повідомлення від 26.07.2023 року про дату початку та місце проведення перевірки 26.07.2023 року направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який він отримав 10.08.2023 року.
Посадові особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у період з 31.08.2023 року по 06.09.2023 року провели документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "ВК Технополь" та за її результатами склали акт №6372/11-28-07-05/36023441 від 13.09.2023 року.
Згідно з цим актом у ході перевірки встановлені порушення ПП "ВК Технополь" вимог частин 1, 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року, пункту 14-2 постанови НБУ №18 від 24.02.2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" - в частині недотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №ТР/2019UА від 21.01.2019 року, укладеному із компанією-нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) (дата здійснення операцій - 01.02.2022 року, 11.02.2022 року, 30.08.2022 року, 31.10.2022 року):
- на суму 17950 євро за період з 01.02.2023 року по 11.04.2023 року (70 днів),
- на суму 10400 євро за період з 01.02.2023 року по 25.04.2023 року (84 дні),
- на суму 44902 євро за період з 11.02.2023 року по 25.04.2023 року (74 дні),
- на суму 11 600 євро за період з 26.02.2023 року по 24.04.2023 року (58 днів),
- на суму 11800 євро за період з 26.02.2023 року по 25.04.2023 року (59 днів),
- на суму 12000 євро за період з 26.02.2023 року по 09.05.2023 року (73 дні),
- на суму 33 500 євро за період з 29.04.2023 року по 09.05.2023 року (11 днів).
На підставі акту перевірки та з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми "С" №00072420705 від 17.10.2023 року, яким відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України нарахувало ПП "ВК Технополь" пеню у розмірі 951 673,57 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Позивач, не погодившись цим з податковими повідомленнями-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи зокрема здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Пунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до пунктів 79.1, 79.2, 79.3 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає та встановлює Закон України "Про валюту і валютні операції", який містить такі норми:
Стаття 3. Валютне законодавство
1. Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
2. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
3. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
4. Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов'язки для суб'єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.
5. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Стаття 11. Валютний нагляд
1. Валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
2. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
3. Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
4. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Стаття 12. Заходи захисту
1. Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:
2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Стаття 13. Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
1. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
4. За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
5. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
6. У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
7. У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5), розділом ІІ якого установлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та передбачено таке:
21. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
22. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.
23. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Національний банк України прийняв постанову №18 від 24.02.2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - постанова НБУ №18).
Постановою Правління НБУ від 04.04.2022 року №68 постанову НБУ №18 було доповнено, зокрема пунктами такого змісту:
14-2. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
14-3. Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Згодом до пункту 14-2 постанови НБУ №18 вносились зміни та з 07.06.2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07.07.2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113 від 07.06.2022 року, №142 від 07.07.2022 року відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня з дня митного оформлення продукції, що експортується. До 5 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 5 квітня 2022 року по 7 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 7 червня 2022 року по 7 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 7 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені постановою НБУ №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 5 квітня 2022 року.
Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка містить такі норми:
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України “Про Національний банк України», статей 12, 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків .
2. Вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.
3. У цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
4) день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
II. Валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків
5. Банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.
6. Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
7. Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
III. Завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків
9. Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
IV. Окремі умови здійснення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків та надання інформації
16. Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару, а за операцією з імпорту товарів - окремо за кожним фактом здійснення платежу, якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів.
19. Валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію.
Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.
Суд установив, що між ПП "ВК Технополь" як продавцем та нерезидентом - компанією TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) як покупцем укладено контракт №ТР/2019UА від 21.01.2019 року про поставку товарів (сільськогосподарської техніки) на умовах EXW (м. Кропивницький, Україна). Згідно з розділом 5 контракту (з урахуванням додаткової угоди від 12.03.2019 року) оплата по контракту здійснюється покупцем протягом 365 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.
На виконання умов контракту ПП "ВК Технополь" відвантажило покупцю TECHNOPOL ROM S.R.L. товар за митними деклараціями, оформленими в режимі ЕК-10 "Експорт", зокрема 01.02.2022 року, 11.02.2022 року, 30.08.2022 року, 31.10.2022 року. Грошові кошти від покупця за отриманий товар на рахунок позивача в АТ "Укрексімбанк" надійшли 11.04.2023 року, 24.04.2023 року, 25.04.2023 року, 09.05.2023 року.
Експортні операції та розрахунки за ними тривали у такі періоди:
1) 01.02.2022 року за МД №UА901020/2022/000691 від 01.02.2022 року позивач здійснив митне оформлення товару (борони гідравлічні) вартістю 28350 євро. Граничний строк розрахунків згідно з п.21 розділу II Положення №5 (365 календарних днів) настав 31.01.2023 року. Грошові кошти в сумі 17950 євро зараховані на поточний рахунок позивача в банку 11.04.2023 року (період прострочення з 01.02.2023 року по 11.04.2023 року склав 70 днів), в сумі 10400 євро - 25.04.2023 року (період прострочення з 01.02.2023 року по 25.04.2023 року склав 84 дні).
2) 11.02.2022 року за МД №UА901020/2022/001016 від 11.02.2022 року позивач здійснив митне оформлення товару (борона роторна навісна) вартістю 44902 євро. Граничний строк розрахунків згідно з п.21 розділу II Положення №5 (365 календарних днів) настав 10.02.2023 року. Грошові кошти в сумі 44902 євро зараховані на поточний рахунок позивача в банку 25.04.2023 року (період прострочення з 11.02.2023 року по 25.04.2023 року склав 74 дні).
3) 30.08.2022 року за МД №UА901020/2022/006547 від 30.08.2022 року позивач здійснив митне оформлення товару (подрібнювач ПТ-6) вартістю 35400 євро. Граничний строк розрахунків згідно з п.14-2 постанови НБУ №18 (180 календарних днів) настав 25.02.2023 року. Грошові кошти в сумі 11600 євро зараховані на поточний рахунок позивача в банку 24.04.2023 року (період прострочення з 26.02.2023 року по 24.04.2023 року склав 58 днів), в сумі 11800 євро - 25.04.2023 року (період прострочення з 26.02.2023 року по 25.04.2023 року склав 59 днів), в сумі 12000 євро - 09.05.2023 року (період прострочення з 26.02.2023 року по 25.04.2023 року склав 73 дні).
4) 31.10.2022 року за МД №UА901020/2022/008892 від 31.10.2022 року позивач здійснив митне оформлення товару (подрібнювач ПТ-10) вартістю 33500 євро. Граничний строк розрахунків згідно з пунктом 14-2 постанови НБУ №18 (180 календарних днів) настав 28.04.2023 року. Грошові кошти в сумі 33500 євро зараховані на поточний рахунок позивача в банку 09.05.2023 (період прострочення з 29.04.2023 року по 09.05.2023 року склав 11 днів).
Отже, при виконанні експортного контракту №ТР/2019UА від 21.01.2019 року були порушені граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлені Національним банком України.
ГУ ДПС у Кіровоградській області отримало податкову інформацію - інформацію НБУ про порушення ПП "ВК Технополь" валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки за експортними операціями, що дало контролюючому органу підстави провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків, за наслідками якої йому нараховано пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Контролюючий орган дотримався порядку та процедури проведення документальної невиїзної перевірки, які унормовані статтями 78, 79 ПК України, і не допускав порушень, які могли б бути підставою для скасування її результатів.
Позивач стверджує про незаконність нарахування йому пені у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також у період запровадження воєнного стану.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків і зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглядав справи №240/25642/22, №520/2941/24 у подібних правовідносинах та у постановах від 23.07.2024 року, від 27.02.2025 року сформулював такі правові висновки:
- пеня, що передбачена частиною 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
- положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду;
- з огляду на те, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків, врегульована спеціальним Законом України "Про валюту і валютні операції", відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються і положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абзацу 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;
- саме по собі введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Суд відхиляє доводи позивача про відсутність його вини у порушенні компанією -нерезидентом строків розрахунків за операціями з експорту товарів за контрактом №ТР/2019UА від 21.01.2019 року, та зазначає, що наявність (встановлення/доведення контролюючим органам) вини резидента не є умовою нарахування йому пені відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".
У спірних правовідносинах не встановлено передбачених частинами 4, 6, 7 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" обставин для продовження строків розрахунків за цим контрактом (видачі позивачу відповідного висновку Мінекономіки) чи для зупинення перебігу цих строків (як-то: зупинення виконання договору у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, підтверджених відповідною довідкою; прийняття до розгляду судом/міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення заборгованості з нерезидента).
Товари, які експортувалися, не підпадали під винятки та особливості, установлені розпорядженням Кабінету Міністрів України №76-р від 13.02.2019 року "Про затвердження переліку товарів та (або) галузей економіки, для яких Національний банк має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження заходу захисту, передбаченого абзацом першим частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", постановою правління Національного Банку України №67 від 14.05.2019 року "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Суд, перевіряючи обґрунтованість розрахунку пені відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", встановив, що відповідач врахував тривалість періодів прострочення розрахунків за операціями з експорту товарів (надходження валютної виручки) та нарахував пеню за ці періоди за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів в іноземній валюті (євро), перерахованій у національну валюту (гривню) за курсом Національного банку України.
За правилами частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" для нарахування пені слід використовувати валютний курс Національного банку України, встановлений на день виникнення заборгованості.
Якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Ця заборгованість є поточною та стає простроченою лише після спливу договірних та/або законодавчо встановлених граничних строків поставки.
Однак, положення частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" не містить вказівки, що у понятті "день виникнення заборгованості" така заборгованість має бути простроченою. Відтак, використання для визначення дня виникнення заборгованості моменту, коли вона набуває статусу простроченої через порушення встановлених строків розрахунків, є помилковим.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 20.12.2024 року у справі №160/6138/24.
Відповідач застосував для нарахування пені курс валюти (євро), встановлений НБУ станом на день виникнення порушення - перший день після закінчення граничного строку розрахунків (складав на 01.02.2023 року - 39,5947 грн./1 євро, на 11.02.2023 року - 39,3826 грн./1 євро, на 26.02.2023 року - 38,8231 грн./1 євро, на 29.04.2023 року - 40,3461 грн./1 євро).
Суд зазначає, що день виникнення заборгованості в експортних правовідносинах не може бути ототожнений з днем виникнення порушення. Днем виникнення заборгованості в цих правовідносинах є день митного оформлення продукції, що експортується, а не перший день після спливу граничних строків розрахунків. Лише коли договірні або встановлені Національним банком України строки поставки спливають, заборгованість переходить у стан простроченої, що й зумовлює нарахування пені. Відповідно, застосування контролюючим органом курсу валюти, встановленого Національним банком України станом не перший день після закінчення граничного строку розрахунків, а не на день митного оформлення продукції, є помилковим.
Суд вважає, що у спірних правовідносинах для нарахування пені слід застосовувати офіційний курс валюти (євро), встановлений НБУ станом на день митного оформлення продукції (складав станом на 01.02.2022 року - 31,8875 грн./1 євро, на 11.02.2022 року - 31,8785 грн./1 євро, на 30.08.2022 року - 36,6584 грн./1 євро, на 31.10.2022 року - 36,2377 грн./1 євро).
Тож у даному випадку пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, описаними в акті перевірки) має становити:
1) за прострочення надходження валютної виручки за товар, митне оформлення якого здійснене заМД UА901020/2022/000691 від 01.02.2022 року:
- 120 199, 93 грн. (17950 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 70 (кількість днів прострочення з 01.02.2023 року по 11.04.2023 року) х 31,8875 (валютний курс НБУ на 01.02.2022 року) х 0,3 % (ставка пені),
- 83 570, 76 грн. (10400 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 84 (кількість днів прострочення з 01.02.2023 року по 25.04.2023 року) х 31,8875 (валютний курс НБУ на 01.02.2022 року) х 0,3 % (ставка пені).
2) за прострочення надходження валютної виручки за товар, митне оформлення якого здійснене за МД №UА901020/2022/001016 від 11.02.2022 року:
- 317 772, 67 грн. (44902 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 74 (кількість днів прострочення з 11.02.2023 року по 25.04.2023 року) х 31,8785 (валютний курс НБУ на 11.02.2022 року) х 0,3 % (ставка пені).
3) за прострочення надходження валютної виручки за товар, митне оформлення якого здійснене за МД №UА901020/2022/006547 від 30.08.2022 року:
- 73 987, 28 грн. (11600 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 58 (кількість днів прострочення з 26.02.2023 року по 24.04.2023 року) х 36,6564 (валютний курс НБУ на 30.08.2022 року) х 0,3 % (ставка пені),
- 76 560, 56 грн. (11800 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 59 (кількість днів прострочення з 26.02.2023 року по 25.04.2023 року) х 36,6564 (валютний курс НБУ на 30.08.2022 року) х 0,3 % (ставка пені),
- 96 333,10 грн. (12000 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 73 (кількість днів прострочення з 26.02.2023 року по 09.05.2023 року) х 36,6564 (валютний курс НБУ на 30.08.2022 року) х 0,3 % (ставка пені).
4) за прострочення надходження валютної виручки за товар, митне оформлення якого здійснене за МД №UА901020/2022/008892 від 31.10.2022 року:
- 40 060,78 грн. (33500 євро (сума неодержаних грошових коштів) х 11 (кількість днів прострочення з 29.04.2023 року по 09.05.2023 року) х 36,2377 (валютний курс НБУ на 31.10.2022 року) х 0,3 % (ставка пені).
Загалом розмір пені має становити 808 485, 08 грн. (120 199, 93 грн. + 83 570, 76 грн. + 317 772, 67 грн. + 73 987, 28 грн. + 76 560, 56 грн. + 96 333,10 грн. + 40 060,78 грн.), що не перевищує суми неодержаних грошових коштів за договором.
Решта пені у розмірі 143 188, 49 грн. (951 673,57 грн. - 808 485, 08 грн.) нарахована неправомірно, оскільки відповідач для розрахунку застосував неправильний курс валюти.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
При вирішенні спору щодо нарахування грошових зобов'язань суд вправі скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно. Часткове скасування податкового повідомлення-рішення, в частині сум необґрунтовано (неправомірно) визначених грошових зобов'язань (пені), при встановленому факті вчинення платником правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. (див п.15 постанови Верховного Суду від 23.07.2024 року у справі №240/25642/22).
Тож позов ПП "ВК Технополь" слід задовольнити частково та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення форми "С" №00072420705 від 17.10.2023 року в частині нарахування пені в розмірі 143 188, 49 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом майнового характеру на суму 951 673,57 грн. позивач сплатив судовий збір у розмірі 14275,12 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог на суму 143 188, 49 грн., на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2147, 83 грн.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов приватного підприємства "ВК Технополь" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00072420705 від 17.10.2023 року в частині нарахування пені в розмірі 143 188, 49 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь приватного підприємства "ВК Технополь" судові витрати на сплату судового збору в сумі 2147, 83 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ