07 липня 2025 року Київ справа №320/39880/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 року №511ад «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, та з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 100 000, 00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад «Про виплату додаткових винагород»; з урахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у відповідача:
- копію витягу з бойових наказів за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно;
- копію витягу з журналу бойових дій (вахтового журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення) за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно;
- копію витягу з Положення про бригаду у частині посадових обов'язків військовослужбовців.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність у нього права на отримання додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000, 00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, що безпідставно проігноровано відповідачем, у тому числі шляхом прийняття оскаржуваного наказу.
Відповідачем подано відзив на озовну заяву, де позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні. Вказав, що підстав для нарахування та виплати позивачу підвищеної додаткової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень в період з березня по серпень 2022 року не було, оскільки військовослужбовець не приймав безпосередньої участі у бойових діях.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно з витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2021 року №68, позивача призначено на посаду водія-прожекториста системи електротехнічного забезпечення системи електротехнічного забезпечення роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , зараховано до особового складу частини та на всі види забезпечення з 10.04.2021 року.
Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 09.04.2021 року, що підтверджується довідкою №171, виданою відповідачем 16.02.2023.
Позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 06.06.2022 №271ад «Про виплату додаткових винагород». Відповідно до п. 3 зазначеного наказу особовому складу військової частини (в тому числі військовослужбовцям строкової служби), за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) наказано виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 24 лютого по 31 квітня 2022 року, на підставі перебування військової частини та військовослужбовців у районах ведення бойових дій, визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 30 березня 2022 року №101, підтверджено щодо визначення районом бойових дій Київської області з 24 лютого до 28 лютого 2022 року та виконання бойових завдань визначених бойовими наказами командира НОМЕР_2 бригади тактичної авіації (військової частини НОМЕР_1 ) від 24 лютого 2022 року №2, від 25 лютого 2022 року №3, від 26 лютого 2022 року №64, від 27 лютого 2022 року №5, від 28 лютого 2022 року №6; наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 березня 2023 року №101 та від 01 квітня 2022 року №102, підтверджено щодо визначення районом бойових дій Київської області з 01 березня до 31 березня 2022 року та виконання бойових завдань визначених бойовими наказами командира НОМЕР_2 бригади тактичної авіації (військової частини НОМЕР_1 ) від 01 березня 2023 року №7, від 02 березня 2022 року №8, від 03 березня 2022 року №9, від 04 березня 2022 року №10, від 05 березня 2022 року №11, від 06 березня 2022 року №12, від 07 березня 2022 року №13, від 08 березня 2022 року №14, від 09 березня 2022 року №15, від 10 березня 2022 року №16, від 11 березня 2022 року №17, від 12 березня 2022 року №18, від 13 березня 2022 року №19, від 14 березня 2022 року №20, від 15 березня 2022 року №21. від 15 березня 2022 року №22. від 17 березня 2022 року №23, від 18 березня 2022 року №24, від 19 березня 2022 року №25, від 20 березня 2022 року №26. від 21 березня 2022 року №27, від 22 березня 2022 року №28, від 23 березня 2022 року №29, від 24 березня 2022 року №30, від 25 березня 2022 року №31, від 26 березня 2022 року №32, від 27 березня 2022 року №33, від 28 березня 2022 року №34, від 29 березня 2022 року №35, від 30 березня 2022 року №36, від 31 березня 2022 року №3 7; наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 3 0 квітня 2022 року №125, підтверджено щодо визначення районом бойових дій Київської області з 01 квітня до 30 квітня 2022 року та виконання бойових завдань визначених бойовими наказами командира НОМЕР_2 бригади тактичної авіації (військової частини НОМЕР_1 ) від 01 квітня 2022 року №38, від 02 квітня 2022 року №39, від 03 квітня 2022 року №40, від 04 квітня 2022 року №41, від 05 квітня 2022 року №42, від 06 квітня 2022 року №43, від 07 квітня 2022 року №44, від 08 квітня 2022 року №45, від 09 квітня 2022 року №46, від 10 квітня 2022 року №47, від 11 квітня 2022 року №48, від 12 квітня 2022 року №49, від 13 квітня 2022 року №50, від 14 квітня 2022 року №51, від 15 квітня 2022 року №52, від 16 квітня 2022 року №53, від 17 квітня 2022 року №54, від 18 квітня 2022 року №55, від 19 квітня 2022 року №56, від 20 квітня 2022 року №57, від 21 квітня 2022 року №58, від 22 квітня 2022 року №59, від 23 квітня 2022 року №60, від 24 квітня 2022 року №61, від 25 квітня 2022 року №62, від 26 квітня 2022 року №63, від 27 квітня 2022 року №64, від 28 квітня 2022 року №65, від 29 квітня 2022 року №66, від ЗО квітня 2022 року №67 згідно витягу з наказу Командувача угрупування об'єднаних сил від 23 лютого 2022 року №44/дск: довідки військової частини НОМЕР_3 від 31 травня 2022 року №313/УОС/1860; витягу Командувача об'єднаних сил від 21лютого 2022 року№42/дск; довідки військової частини НОМЕР_4 від 02 квітня 2022 року №27/132; довідок військової частини НОМЕР_5 відповідно до додатку 2 цього наказу.
У додатку 2 зазначеного наказу під порядковим номером 476 зазначений ОСОБА_1 , період участі у бойових діях (здійсненні заходів) з 25.02.2022 по 28.02.2022, з 01.03.2022 по 04.03.2022, та з 01.04.2022 по 30.04.2022, підстава - бойові накази командира 40 БрТА ком. ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Однак, із довідки про доходи від 21.02.2023 №151 вбачається, що позивачу додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тобто у збільшеному розмірі не виплачувалась, натомість нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000, 00 грн щомісячно.
Так, згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» від 07.10.2022 №511ад, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад викладається у редакції відповідно до додатку 1 цього наказу.
У додатку 1 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» від 07.10.2022 №511ад під порядковим номером 326 зазначений ОСОБА_1 (Позивач), період участі у бойових діях (здійсненні заходів) з 25.02.2022 по 28.02.2022, підстава - бойові накази командира 40 БрТА ком. ПвК « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Таким чином, Наказом №511ад від 07.10.2022 було зменшено період безпосередньої участі позивача у бойових діях (здійсненні заходів) з 25.02.2022 по 28.02.2022; з 01.03.2022 по 04.03.2022, з 01.04.2022 по 30.04.2022 року на 25.02.2022 - 28.02.2022.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232- XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018, затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до п. 2 Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
У відповідності до п. 3 Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно п. 15 Порядку № 260 грошове забезпечення не виплачується: серед іншого, за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати .
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування застосовується з 24.02.2022 року.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 року №217 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», шляхом виключення в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)». Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» постановлено внести зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно- територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка»,». Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №350 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», зокрема пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» доповнено новими абзацами, згідно з якими до числа осіб, які мають право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включено осіб, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла);». Також врегульовано питання виплати сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, шляхом доповнення пункту 2 постанови новими абзацами.
В подальшому до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» неодноразово в період з квітня 2022 року по дату звернення з цим позовом до суду, вносилися зміни, однак, звертаємо увагу суду на те, що спірні правовідносини охоплюють проміжок часу 25 лютого - 30 квітня 2022 року, з огляду на що до них підлягають застосуванню норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, які були чинними на той період та які описані вище.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) визначено, що додаткова винагорода у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, Департаментом фінансів Міністерства оборони України першому заступнику, заступниками Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генеральному штабу Збройних Сил України, командиру військової частини НОМЕР_6 , голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ за підписом Міністра оборони України направлено Телеграму №248/1298 від 25.03.2022 року, яка підлягала застосуванню в період до 01.06.2022.
Пунктом 1 вказаної Телеграми вимагається тлумачити термін «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період зазначених заходів», під якою слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини, яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних бій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Відповідно до п.5 Телеграми від 25.03.2022, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн здійснюється на підставі наказів командирів військових частин - особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).
При цьому, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 дозволяє виявити дві обов'язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі до 100000 грн: період дії воєнного стану та безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Суд зазначає, що ні Постановою №168, ні Телеграмою від 25.03.2022 не передбачено порядку та процедури скасування чи внесення змін до наказів про виплату додаткової винагороди, натомість зазначені акти містять перелік умов за яких виплачується або не виплачується додаткова винагорода.
Разом із тим підставами для видачі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» від 07.10.2022 №511ад зазначені Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29.
Водночас, суд зазначає, що окреме доручення датоване 23.06.2022, натомість спірний період охоплює проміжок часу 25 лютого - 30 квітня 2022 року, тобто до початку застосування норм окремого доручення. Таким чином, відповідачем до спірних правовідносин помилково застосовуються норми окремого доручення.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивач про те, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» від 07.10.2022 року №511ад є протиправним та таким, що підлягає скасуванню (в частині, що стосується позивача).
Суд звертає окрему увагу, що відповідачем за час розгляду справи, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не було надано обґрунтування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене, на думку суду, належним способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача, поряд із визнанням наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» від 07.10.2022 року №511ад протиправним та таким, що підлягає скасуванню (в частині, що стосується позивача) є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу належну йому додаткову винагороду згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад, з урахуванням здійснених раніше виплат.
Щодо решти позовних вимог, суд враховує таке.
Як вже зазначалось, позивач з 09.04.2021 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно наказів Головнокомандувача Збройних сил України від 13.03.2022 року №84, від 01.04.2022 року №102, від 30.04.2022 року №125, від 02.06.2022 №157, від 01.07.2022 №184, від 01.09.2022 №237 Київська область з 24.02.2022 по 10.08.2022 року перебувала у районі ведення воєнних (бойових) дій.
Враховуючи, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з 09 квітня 2021 року та не вибував з її складу, позивач перебував безпосередньо в районах бойових дій (Київська обл.) з 24.02.2022 року по 10.08.2022 року.
Суд звертає увагу, що ні норми постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, ні вже наведені вище Телеграма від 25.03.2022 Окреме доручення від 23.03.2022 не покладають на військовослужбовців обов'язку доказування їхньої безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях та заходах, більше того - чинне законодавство, яке регулює виплату додаткової грошової винагороди на період воєнного стану не вимагає від військовослужбовців вчинення активних дій задля нарахування їм такої винагороди, тобто виплата/невиплата додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 не залежить від волевиявлення самих військовослужбовців, а здійснюється виключно за приписами чинного законодавства та у порядку, передбаченому ним.
Більше того, у контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що ухвалою від 22.01.2024 було витребувано у відповідача:
- копію витягу з бойових наказів за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно;
- копію витягу з журналу бойових дій (вахтового журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення) за період з 24.02.2022 по 10.08.2022 включно;
- копію витягу з Положення про бригаду у частині посадових обов'язків військовослужбовців.
Вказані докази витребовувались саме з метою встановлення обставин безпосередньої участі у бойових (воєнних) діях та заходах у період з 24.02.2022 по 10.08.2022.
Між тим, такі докази на вимогу суду відповідачем надані не були.
Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, у контексті заявлених позовних вимог, суд визнає обставини безпосередньої участі позивача у бойових (воєнних) діях та заходах у період з 01.05.2022 по 10.08.2022, що є необхідною умовою для отримання додаткової винагороди, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Рисовський проти України» (п. 70, 71 рішення від 20.01.2012 р.) підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, позивач не може нести тягар негативних наслідків, які полягають у неотриманні додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі (100 000, 00 грн. у розрахунку на місяць) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 та які виникли внаслідок бездіяльності відповідача, яка не залежала від волевиявлення позивача. При цьому, така бездіяльність мала свій прояв і під час розгляду справи судом, у спосіб ненадання витребуваних судом доказів.
У зв'язку з наведеним, суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги, що не було заперечено відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 №511ад «Про внесення змін до наказу командира НОМЕР_1 від 06.06.2022 року №271ад» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, та з 01 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 100 000, 00 грн (сто тисяч гривень) у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2022 №271ад «Про виплату додаткових винагород», з урахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000, 00 грн (сто тисяч гривень) на місяць, пропорційно часу участі ОСОБА_1 у таких діях та заходах.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.05.2022 по 10.08.2022 в розрахунку до 100 000, 00 грн (сто тисяч гривень) на місяць, пропорційно часу участі ОСОБА_1 у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат додаткової винагороди за цей період.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.