ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2025 р. справа № 300/3416/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів за видані предмети речового майна особистого користування, строки носіння яких не закінчилися, в розмірі 16356,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до атестату за речове майно військовослужбовця від 07.11.2025 №889 старшому солдату ОСОБА_1 Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 , видано речове майно. За результатами службового розслідування за фактом втрати речового майна встановлено відсутність майна речової служби загальною вартістю 16359,33 грн. На момент виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, за старшим солдатом ОСОБА_1 залишилася заборгованість за видані предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися у розмірі 16356,33 грн. З огляду на звільнення відповідача зі служби, вартість таких підлягає відшкодуванню.
На виконання вимог частини 6 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з запитом від 19.05.2025 сформованим засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», з Єдиного державного демографічного реєстру на адресу суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с.46).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.
Відповідачем ухвала про відкриття провадження, котра направлялася судом двічі, не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця проживання відповідача, що зазначена в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.
Судом, відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 30.05.2025 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.56).
Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.
В підсумку, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Суд, розглянувши відповідно до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.11.2024 №325 старшого солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , призначеного наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 13.11.2024 №485-ЗС на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, який прибув з військової частини НОМЕР_5 , з 13.11.2024 зараховано до списків особового складу частини (а.с. 8).
Старшому солдату ОСОБА_1 Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 видано речове майно, що підтверджується атестатом від 07.11.2024 №889 (а.с.16).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024 №1995 призначено службове розслідування за фактом втрати речового майна речової служби тилу старшим солдатом ОСОБА_1 .
В ході службового розслідування встановлено, що під час проходження обхідного листа старшим солдатом ОСОБА_1 виявлено відсутність майна речової служби, а саме бронежилета МТД та шолома HL 3А загальною вартістю 16356,33 грн. (а.с.10-13).
На підставі ч.1 ст.6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдані державі" старшого солдата ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 16356,33 грн. (а.с.20-24).
Наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 24.12.2024 №544-РС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас згідно підпункту "г" пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через сімейні обставини або інші поважні причини, якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу (перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), з 24.12.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.25-26).
На момент виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, згідно з довідкою від 09.12.2024 №4 про взаємозалік грошових коштів за речове майно, за старшим солдатом ОСОБА_1 залишилася заборгованість за видані військовослужбовцю предмети речового майна, строки носіння яких не закінчилися у розмірі 16356,33 грн. (а.с.15).
Військовою частиною НОМЕР_1 19.03.2025 на адресу відповідача направлено претензію, якою запропоновано відповідачу добровільно сплатити кошти в розмірі 16356,33 грн (а.с. 27-28).
Зважаючи на відсутність добровільного відшкодування відповідачем вказаної суми, позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XІV(далі - Статут).
Згідно статті 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та військовослужбовці одержують грошове та речове забезпечення за рахунок держави.
Як встановлено судом, відповідач проходив службу в Збройних Силах України, був забезпеченим речовим майном згідно з нормами забезпечення та інвентарним майном, що підтверджується наявним у матеріалах справи атестатом військовослужбовця №889 від 07.11.2024 (а.с.16).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
За приписами ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).
З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за № 768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.
Згідно із положеннями ст. 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що на момент звільнення відповідача зі служби в Збройних Силах України вартість речового майна, яка підлягала утриманню з відповідача складала 16356,33 грн., що підтверджується довідкою №4 від 09.04.2024 (а.с.15).
Доказів сплати вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчився, на загальну суму 16356,33 грн. до суду відповідачем не надано.
При цьому, вжиття військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо добровільної сплати відповідачем вартості предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, не призвели до фактичної сплати відповідачем спірної суми.
Згідно з частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися на суму 16356,33 грн є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) вартість предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, в сумі 16356,33 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 33 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.