ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"08" липня 2025 р. справа № 300/3266/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Костків Наталія Степанівна, до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Костків Наталія Степанівна, звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.02.2025 позивач отримав податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківські області від 18.02.2025 №0011217-2412-0915-UA26040030000091528, №0011229-2412-0915 UA26040030000091528, № 0011228-2412-0915-UA26040030000091528, № 0011218-2412-0915-UA26040030000091528, якими йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 рік у розмірі 52164,52 грн. Вважає, що такі нарахування контролюючим органом здійснено безпідставно, оскільки ОСОБА_1 є сільськогосподарським виробником, а нежитлові приміщення, які належать йому на праві власності, відносяться до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, а в силу приписів підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування. Позивачу на праві власності належать наступні об'єкти нерухомого майна: корівник, складські приміщення на тоці, навіс «А» та два гаражі «А». Усі ці об'єкти нерухомого майна є комплексом ліквідованого Радгоспу "Богородчанський" та є будівлями і спорудами сільськогосподарського призначення. Ці об'єкти разом із сільськогосподарською технікою (трактор, причіп, навантажувач) передані у власність позивачу в рахунок належних йому майнових паїв Радгоспу "Богородчанський". Разом з тим, позивач є засновником та головою Фермерського господарства "Павликівський". Основним видом господарської діяльності господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Дані об'єкти нерухомого майна безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності (для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства). За таких обставин позивач має право на податкову пільгу.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Позовні вимоги не визнав. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем не надано жодних доказів використання вказаних об'єктів нерухомого майна в товарному сільськогосподарському виробництві. Не надано позивачем і доказів наявності у нього вирощених зернових культур, доказів їх збирання, зберігання, їх придбання, придбання обладнання для ведення сільськогосподарської діяльності. Як наслідок, позивач не довів належними доказами обставин з приводу фактичного виробництва сільськогосподарської продукції та використання вказаних будівель у такому товарному сільськогосподарському виробництві. Таким чином відсутні правові підстави для застосування позивачем пільги, передбаченої пунктом "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. Враховуючи вищезазначене, ГУ ДПС в Івано-Франківській області діяло виключно в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. Отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом правомірно, тому підстави для їх скасування відсутні (а.с.37-44).
У відповіді на відзив позивач вказав, що ФГ "Павликівський" є платником єдиного податку 4 групи, усю передбачену законодавством звітність подає у встановленому порядку. У декларації платника єдиного податку 4 групи наявна інформація про площі земельних ділянок, що використовуються в господарській діяльності. Власне з цієї площі зібрано сільськогосподарську продукцію, що зберігається в приміщеннях, за які контролюючим органом нараховано податок на нерухоме майно. Окрім цього у розпорядженні контролюючого органу наявна інформація про об'єкти оподаткування чи об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ФГ "Павликівський", оскільки господарство подало у встановленому порядку повідомлення за формою №20-ОПП (а.с.37-44).
Суд, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 на праві власності належать такі об'єкти нерухомого майна:
- гараж "А" площею 20,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.07.2009;
- гараж "А" площею 136,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.07.2009;
- складські приміщення на тоці загальною площею 1727,8 кв. м., з яких складські приміщення "А" площею 927,5 кв.м., навіс "А" площею 800,3 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.07.2009;
- корівник площею 2141,60 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 24.04.2008 (а.с.11-12).
Ці об'єкти нерухомого майна є комплексом ліквідованого Радгоспу "Богородчанський" та є будівлями і спорудами сільськогосподарського призначення. Об'єкти разом із сільськогосподарською технікою (трактор, причіп, навантажувач) передані у власність ОСОБА_1 в рахунок належних йому майнових паїв Радгоспу "Богородчанський".
Вказана інформація підтверджується довідкою Богородчанської селищної ради від 21.03.2024 № 18/02-36/1134, та рішенням Похівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області від 23.03.2008 № 240-10/2008 (а. с. 26 на звороті -27).
Разом з тим, позивач є членом та головою Фермерського господарства "Павликівський" (код ЄДРПОУ 35490755). Основним видом господарської діяльності Господарства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.15).
На підставі рішення загальних зборів членів ФГ "Павликівський" від 17.05.2019 позивач, як член та голова Фермерського господарства "Павликівський" передав у господарське відання (без права відчуження) Фермерському господарству "Павликівський" для використання в господарській діяльності наступні об'єкти нерухомого майна: приміщення корівника, загальною площею 2141,6 кв.м, гараж площую 20,1 кв.м., гараж площею 136,4 кв.м, складські приміщення на тоці, площею 927,5 кв.м., навіс площею 800,3 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_3 . Окрім цього передано трактор гусеничний, причіп та навантажувач (а.с.16-22).
У власності ОСОБА_1 також є земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 0,3218 га, КН 2620487801:01:001:0127, розташована в урочищі "Коло ГРП" с.Похівка Богородчанського району Івано-Франківської області, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 13-14).
Ці об'єкти нерухомого майна безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності (для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства).
Головним управління ДПС в Івано-Франківській області 18.02.2025 винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0011218-2412-0915-UA26040030000091528, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , площею 2141,60 кв.м., за 2023 рік в сумі 28697,44 грн.;
- №0011229-2412-0915-UA26040030000091528, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (гаражі) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 20,10 кв.м., за 2023 рік, в сумі 40,40 грн.;
- №0011228-2412-0915-UA26040030000091528, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (гаражі) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 136,40 кв.м., за 2023 рік, в сумі 274,16 грн.;
- № 0011217-2412-0915-UA26040030000091528 яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (нежитлова будівля) за адресою: АДРЕСА_3 , площею 1727,80 кв.м., за 2023 рік в сумі 23152,52 грн. (а.с.7-10).
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
За приписами статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Підпунктом "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
За приписами підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в цьому випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункти 5.2 та 5.3 статті 5 Кодексу).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" під поняттям "сільськогосподарський товаровиробник" законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Крім того, до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності (далі - КВЕД), мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис").
Поняття "сільськогосподарський товаровиробник", що міститься у Законі України "Про сільськогосподарський перепис" та у Податковому кодексу України не суперечить один одному, оскільки визначення, закріплене законодавцем у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, має чітко обмежену сферу застосування та, як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва", 1271.2 "Будівлі для птахівництва", 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна", 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні", 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства", 1271.7 "Будівлі рибного господарства", 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва", 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
З наведеного видно, що для цілей застосування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, звільняються від оподаткування цим податком споруди, які використовуються сільськогосподарським товаровиробником (особою, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією) безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа.
Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 2240/3410/18.
Як уже встановлено судом, позивач має у власності землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями витягів з Реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру. ОСОБА_1 є членом і керівником Фермерського господарства "Павликівський", предметом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції.
Відповідно до Статуту ФГ "Павликівський" для ведення господарської діяльності господарство використовує майно, що належить йому на праві власності чи користування як юридичній особі, а також за рішенням голови майно, що належить засновнику чи членам фермерського господарства на праві власності.
Як уже зазначалося судом вище, описані вище об'єкти нерухомості є комплексом майна ліквідованого колективного сільськогосподарського підприємства Радгоспу "Богородчанський" та є будівлями сільськогосподарського призначення і використовуються ФГ "Павликівський" в сільськогосподарській діяльності для ведення фермерського господарства.
Фермерське господарство "Павликівський" є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, а нежитлові будівлі, що належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником.
У відповіді на відзив позивач зазначив та підтвердив належними доказами, що ФГ "Павликівський" є платником єдиного податку 4 групи. У декларації платника єдиного податку 4 групи наявна інформація про площі земельних ділянок, що використовуються в господарській діяльності. Власне з цієї площі зібрано сільськогосподарську продукцію, що зберігається в приміщеннях, за які контролюючим органом нараховано податок на нерухоме майно(а.с.23-25,51-55).
Відповідач в свою чергу дані обставини не заперечив та не спростував.
При таких обставинах, до позивача, який займається сільськогосподарською діяльністю та використовує нежитлове майно у сільськогосподарській діяльності застосовується положення абзацу "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Доказів того, що зазначена нерухомість здається позивачем в оренду чи лізинг відповідачем суду не надано. У справі відсутні також докази, що позивач використовував належні йому на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, на виконання цих вимог відповідачем не наведено належних та допустимих доказів правомірності винесення оскаржуваних рішень та не надано доказів на підтвердження своєї позиції у справі.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтуванні позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Костків Наталія Степанівна, до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 18.02.2025 за №0011217-2412-0915-UA26040030000091528, №0011229-2412-0915 UA26040030000091528, № 0011228-2412-0915-UA26040030000091528, № 0011218-2412-0915-UA26040030000091528, якими ОСОБА_1 визначено загальну суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік - 52164,52 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській (код ЄДРПОУ 43968084, вул.Незалежності,20, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211(одна тисяча двісті одинадцять)грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.