08 липня 2025 року о/об 15 год. 00 хв.Справа № 280/3671/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул.Фортечна, буд.65, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 38625593)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДСНС України у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2024-2025 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області; 2) зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2024-2025 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.
У позовній заяві зазначено наступне: «… ОСОБА_1 ( надалі - Позивач) проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (надалі - Відповідач). Звільнений зі служби 24.01.2025 року. 15 березня 2024 позивач отримав статус УБД, про що до матеріалів справи надано копію посвідчення. У період проходження служби у відповідача позивач додаткову пільгову відпустку учасника бойових дій не використовував, зокрема у період 2024-2025 роки та йому не була виплачена грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки за 2024 - 2025 роки пропорційно прослуженому часу, що передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закон у України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Не було вчинено відповідних дій відповідачем і під час звільнення позивача зі служби. Позивач через адвоката звернувся до відповідача з зазначеного питання та просив, серед іншого, повідомити інформацію щодо нарахування та виплати означених сум. На вказане звернення відповідач не надав жодних доказів та інформації, мотивуючи це тим, що у такий спосіб відбудеться розголошення персональних даних. Таким чином, поставлене на вирішення питання залишилось невирішеним. Отже, на час звільнення, відповідачем не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024-2025 роки пропорційно прослуженому часу. … Аналіз зазначених норм свідчить про те, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації припиняється надання інших видів відпусток, в тому числі додаткової соціальної відпуски, однак, Законом "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним служби у відповідача. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та вважає їх безпідставними, виходячи з наступних підстав. Служба цивільного захисту є особливим видом публічної служби , тому її проходження передбачає особливе регулювання праці осіб рядового і начальницького складу, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження служби цивільного захисту врегульовані спеціальним законодавством - Кодексом цивільного захисту, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 р., Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20 липня 2018 року. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. … Позивач з 15.12.1998 року по 31.07.1999 року проходив службу у підрозділах пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області пожежним 40-СДПЧ, м.Оріхів, а починаючи з 01.08.1999 року по 24.01.2025 року проходив службу у підрозділах цивільного захисту (копії витягів із наказів - додаються). 15.03.2024 року - Позивач під час проходження служби отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, та відповідно набув право на пільги передбачені ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме п. 12 зазначеної статті - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. Починаючи з 2024 по 2025 рік, Позивач не звертався із рапортом про надання додаткової відпустки за 2024-2025 роки як учаснику бойових дій (з 15 березня 2024 року по 24 січня 2025 року) у відповідності до п. 148 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 р. (далі - Положення № 593) та п.12 ст. 12 розділіу ІІІ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (копії довідок - додаються). Також звертаємо увагу Суду, в зазначені періоди проходження служби на посаді пожежного-рятувальника 20 державної пожежно-рятувальної частини 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, Позивач був особою, статус якої визначено та регулюється відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України та інших спеціальних нормативно-правових актів в сфері цивільного захисту. В позові Позивач зазначає, що має право на нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2024-2025 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу ГУ ДСНС України у Запорізькій області. … Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи звертаємо увагу Суду, що Позивач мав право скористуватися додатковим видом відпустки, який надається на підставі його волевиявлення, а саме подання відповідного рапорту на ім'я керівника. … Статтею 3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено осіб (військовослужбовців) на яких поширюється дія цього Закону. Пунктом 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. А, пунктом 14 ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Ні до одної, із категорії осіб вказаних у даній статті Закону - Позивач не належить. Оскільки в період 2024-20245 років, у який оспорюється право на виплату компенсації, Позивач не являвся військовослужбовцем. Однак, Позивач на час нібито порушення його права починаючи з 2024 - 2025 роки не належав ні до одної категорії військовослужбовців, які зазначені у вказаних статтях Закону. Із змісту вказаних статтей, зрозуміло, що на Позивача з часу його звільнення зі служби цивільного захисту (24.01.2025 року) права і компенсації визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не розповсюджується. Тому і посилання Позивача на норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про оборону України» безпідставні, через те, що не мають значення при вирішені спірних питань адміністративного позову. А, посилання Позивача на ст.10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців зі служби, та у разі невикористання ними додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей, могло мати значення для вирішення судом справи, лише при умові, якщо Позивач до 24.01.2025 року перебував би на військовій службі. Але, оскільки Позивач 24.01.2025 року був звільнений із служби цивільного захисту, а не з військової служби, та відповідно Позивач не мав статусу військовослужбовця і дані правовідносини. які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу цивільного захисту, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11.07.2013 р., Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20 липня 2018 року, Законом України «Про відпустки». … Зазначаємо, що ні однією нормою законодавства України або нормативно-правових актів не визначено обов'язку роботодавця звертатись до працівника з метою з'ясування питання про зручний для працівника час надання йому додаткової відпустки. Позивач мав право скористуватися додатковою відпусткою, яка надається на підставі волевиявлення робітника, "у зручний для них час" (як вказано п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Але, для цього працівникові - Позивачу треба було звернутись із рапортом до Відповідача. Такий порядок є загально визнаною практикою. … Вище викладеними у відзиві даними і доказами підтверджується те, що протиправності або бездіяльності Відповідач в період проходження служби цивільного захисту, а не військової служби із Позивачем не допустив. Так як, вимоги Позивача щодо виплати йому компенсації за не використані додаткові відпустки за 2024-2025 роки безпідставні, і не підтверджені жодним доказом. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Судом вивчено: відповідь позивача на відзив на позовну заяву; заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді від 12.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Трудовій книжці НОМЕР_2 зазначено, що позивач: з 15.12.1998 по 31.07.1999 - проходив службу в УДПО УМВС України в Запорізькій області; з 01.08.1999 по 24.01.2025 - проходив службу в МВС України, МНС України, ДСНС України.
Згідно з Посвідченням серії НОМЕР_3 , виданому 15.03.2024, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Судом досліджено всі документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи,
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
У ст.129 Кодексом цивільного захисту України зазначено: «1. Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на такі види відпусток: 1) щорічна основна відпустка; 2) додаткова відпустка у зв'язку з навчанням; 3) творча відпустка; 4) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 5) соціальні відпустки: а) у зв'язку з вагітністю та пологами; б) при народженні дитини; в) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; г) у зв'язку з усиновленням дитини; ґ) додаткова відпустка особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 6) відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації; 7) відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 8) відпустка без збереження грошового забезпечення в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. … 16. Особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткова відпустка у зв'язку з навчанням, творча відпустка та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші види відпусток надаються на підставах та в порядку, визначених законодавством. … 25. У рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки. …».
За ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: (…); 19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. (…).
Згідно з п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про відпустки» передбачено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. (…).
Як зазначено у ст.16-2 Закону України «Про відпустки», учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
З огляду на викладене, нормами права не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним служби цивільного захисту.
Відповідач протилежного не довів.
Водночас, у разі невикористання особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту додаткової відпуски протягом періоду служби, в якому у неї виникає право на таку відпустку, додаткова відпустка переноситься на інший період.
Тобто, особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яка може бути реалізована в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки; 2) грошова компенсація відпустки особі.
У випадку звільнення особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зі служби їй має бути виплачена компенсація за всі невикористані нею дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та п.12 ч.1 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи наведене, посилання відповідача на неможливість проведення позивачу компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за минулі періоди часу є безпідставними.
Аналогічне застосування норм права здійснено, наприклад, Першим апеляційним адміністративним судом у постанові від 21.04.2020 у справі №360/4026/19.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене вище, позовна заява позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивачем не надано до суду доказів понесення судових витрат по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул.Фортечна, буд.65, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 38625593) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2024-2025 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2024-2025 роки пропорційно прослуженому часу, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 08.07.2025.
Суддя О.О. Прасов