07 липня 2025 року Справа № 280/5603/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
30 червня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ Військова частина НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 14.10.2023 року № 729-ОС (зі змінами відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 17.05.2024 року № 668-ОС) в частині продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану з 01.09.2023 року сержанту ОСОБА_1 ;
визнати протиправними дії НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу») у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;
зобов'язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загон Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) задовольнити рапорт ОСОБА_1 від 02.03.2025 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту «ж» пункту 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу») у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану та звільнити його з військової служби.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строків пропущеного строку, в якій зазначено, що позивачем були втрачені примірники укладеного контракту з Державною прикордонною службою України про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу від 22.09.2022 року та від 29.12.2022 року та копії спірного Наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 14.10.2023 року № 729-ОС (зі змінами відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 17.05.2024 року № 668- ОС) про продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану з 01.09.2023 року сержанту ОСОБА_1 (про існування яких військовослужбовцю не було взагалі відомо), представником ОСОБА_1 23.04.2025 року було подано запит в його інтересах до в/ч НОМЕР_2 . Керівництвом військової частини НОМЕР_2 листом від 28.04.2025 року було відмовлено надати необхідні документи на адвокатський запит адвоката Богданової Ю.В. від 23.04.2025 року на підставі того, що запитувана інформація є конференційною та не підлягає розголошенню. Тільки 19.06.2025 року сержант ОСОБА_1 при особистому відвідуванні відділу кадрів НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) отримав копії необхідних документів, а саме: копії контрактів, які він укладав з Державною прикордонною службою України про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу від 22.09.2022 року та від 29.12.2022 року; копію Наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 14.10.2023 року № 729-ОС ( зі змінами відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 17.05.2024 року № 668-ОС) про продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану з 01.09.2023 року та інші необхідні дання суду в якості доказів документи. (про що є необхідна відмітка завізована старшим офіцером відділення проходження служби особовим складом відділу кадрів НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону в/ч НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 ). Крім того вказує, що проходження військової служби особою, призваною до Збройних сил України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних з особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби. Просить поновити строк звернення до адміністративного суду за адміністративним позовом.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про поновлення строків пропущеного строку, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, КАС України передбачено можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Цією нормою встановлені скорочені строки звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які, у свою чергу, не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача.
Як установив суд, позивачем оскаржується, зокрема, наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 14.10.2023 року № 729-ОС (зі змінами відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 17.05.2024 року № 668-ОС) в частині продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану з 01.09.2023.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної, а спори, які виникають з приводу проходження військової служби є публічно-правовими і відповідно належать до юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином суд доходить висновку, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо оскарження рішень стосовно призову на військову службу по мобілізації та направлення на військову службу, зарахування до списків особового складу військової частини охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 р. № 340/1019/19). Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 420/1782/23, де зазначено, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду, та оцінювати їх в сукупності.
Як було зазначено вище, позивачем оскаржується, зокрема, наказ начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 14.10.2023 року № 729-ОС (зі змінами відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ від 17.05.2024 року № 668-ОС) в частині продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану з 01.09.2023.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 30.06.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України.
За змістом заяви про поновлення строку звернення, як на підставу поновлення строку звернення до суду позивач вказує на ту обставину, що про існування спірних наказів йому не було відомо.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 по справі № 806/2321/16.
Водночас, як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 04.07.2023 у справі № 620/4707/22, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Зі змісту позовної заяви не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.
Суд зазначає, що продовжуючи проходження військової служби поза межами строку дії контракту, позивач мав усвідомлювати, що його права могли бути порушені. Отримання позивачем листа від відповідача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, дослідивши обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає зазначену позивачем підставу не поважною та надає час на обґрунтування інших причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних доказів.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 мобільного прикордонного загону ДПСУ Військова частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Чернова