07 липня 2025 року Справа № 640/39759/21 провадження №ЗП/280/868/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою
Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)
до Західного офісу Держаудитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801)
про визнання протиправним та скасування висновку,
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач, АТ "Укргазвидобування") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач, Офіс) в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-25-008381-b від 17.12.2021.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-05-25-008381-b, за результатами якого оприлюднено висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-25-008381-b від 17.12.2021 (далі також Висновок), у якому відповідач зазначає про порушення позивачем вимог частини 5 статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII) та, з огляду на відсутність механізму їх усунення, зобов'язує позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення. Позивач вважає, що викладені у Висновку помилкові, необґрунтовані твердження та протиправні зобов'язання порушують принципи добросовісної конкуренції, недискримінації, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, порушують Конституцію України, оскільки зобов'язують позивача вчиняти дії, що суперечать вимогам законодавства України, порушують права позивача. Вказує, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі відповідач оприлюднив в електронній системі закупівель запит по надання інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, у відповідь на який позивачем своєчасно оприлюднено в електронній системі закупівель відповідні пояснення. Отже, запитувана відповідачем інформація надана позивачем у встановлений відповідачем строк, тому порушення своєчасності надання інформації допущено не було. Крім того, зазначає, що предметом моніторингу може бути виключно дотримання тих вимог, які передбачені Законом № 922-VIII та іншими нормативно-правовими актами у сфері публічних закупівель. Оскільки останні не визначають обов'язку замовника обґрунтувати та визначити порядок розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі для юридичних осіб та/або суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, зазначене питання не може бути предметом дослідження в рамках моніторингу. Крім того, вважає, що в порушення вимог закону відповідач у Висновку не визначив конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Бояринцева М.А.) від 21.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін; встановлено строки подання заяв по суті справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва надіслано дану справу до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом передано справу №640/39759/21 Запорізькому окружному адміністративному суду.
03.04.2025 справа №640/39759/21 зареєстрована в Запорізькому окружному адміністративному суді, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15.04.2025 до суду надійшли додаткові письмові пояснення від позивача, в яких підтримує раніше поданий позов та викладені в ньому аргументи, додатково зазначає, що зафіксоване відповідачем порушення позивачем вимог ч.5 статті 8 Закону № 922-VIII виходить за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосується аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії. При цьому, позивачем була виконана вимога відповідача щодо надання пояснень на запит останнього, що свідчить про дотримання вимог ч.5 ст.8 Закону № 922-VIII щодо надання пояснень у встановлений Законом строк. Наголошує, що затверджена наказом міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 Примірна методика визначення очікуваної вартості має рекомендаційний характер. Отже, АТ «Укргазвидобування» не зобов'язано надавати таку інформацію та документи на запит відповідача в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів в цій частині, а тому ненадання такої інформації не може розглядатись як порушення законодавства, оскільки законодавством такий обов'язок не передбачено. Також посилається на те, що оскаржуваний Висновок підписаний неналежним цифровим підписом.
16.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристики. За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922-VIII, установлено, що на порушення вимог частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII Замовник не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість. Інших порушень у ході проведення моніторингу закупівлі не встановлено. Замовником на запит посадової особи органу державного фінансового контролю від, протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту не надано документи, які вимагались та наявність яких підтверджено Замовником у наданих поясненнях, цим самим не виконано законну вимогу органу державного фінансового контролю. Крім того, Замовнику було надано ще один запит на пояснення, на які Позивачем у строки визначені Законом № 922-VIII надано обґрунтовані відповіді, в тому числі із долученням підтверджуючих документів. Крім того, вказує, що відповідач при визначенні зобов'язання у Висновку, чітко дотримувався чинних нормативно-правових актів, врахував відсутність інших дієвих способів усунення виявлених порушень, окрім як надання застереження щодо недопущення таких порушень в подальшому. Такий спосіб усунення порушень, спрямований на неухильне дотримання законодавства про публічні закупівлі при їх проведенні, є пропорційним та має легітимну мету. Зазначає, що висновок моніторингу закупівлі, як акт індивідуальної дії - не встановлює нових обов'язків для позивача, не скасовує чи звужує його прав, що потребують захисту, а лише вказує на необхідність в подальшому дотримання законодавства, що регулює проведення публічних закупівель, а тому не порушує права позивача. Просить в задоволенні позову відмовити.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
На підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 29.11.2021 № 746, на виконання доручення Держаудитслужби від 15.11.2021 № 003100-18/14497-2021, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проведено моніторинг процедури закупівлі АТ «Укргазвидобування» предмету «21Т-111_24950000-8 - Спеціалізована хімічна продукція (Домішка антиприхватна для бурових розчинів) 21Т-111_24950000-8 - Specialised chemical products (Stuck-pipe additive for drilling mud) (ДК 021:2015:24950000-8 - Спеціалізована хімічна продукція)», очікуваною вартістю 9 823 320,00 грн.
Предметом аналізу процедури закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору по закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
За результатами моніторингу процедури закупівлі складено Висновок, за змістом якого встановлено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області 14.12.2021 звернулось через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами». Однак, Замовник на порушення вимог частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, установлено порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922-VIII. Інших порушень у ході проведення моніторингу закупівлі не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону № 922-VIII Держаудитслужба зобов'язує позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з Висновком та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні на момент виникнення спірних правовідносин було регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон № 2939-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За змістом підпункту 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: моніторингу закупівель.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення №43).
Відповідно до частин 1 та 4 статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон №922-VIII (у редакції, чинній на час проведення моніторингу процедури закупівлі).
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
За змістом Висновку, встановлено, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області 14.12.2021 звернулось через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).
До матеріалів справи долучено відповідь на вказаний запит, яка оприлюднена позивачем 16.12.2021, за змістом якої позивач пояснив, що АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки та не використовує кошти Державного бюджету України, з огляду на що вимоги Постанови КМУ №710 на позивача не поширюються, а дотримання позивачем вказаних вимог не може бути предметом моніторингу.
Відповідач вважає, що в даному випадку позивач допустив порушення вимог частини 5 статті 8 Закону № 922-VIII, оскільки не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Водночас, проаналізувавши норми Закону № 922-VIII та зміст оскаржуваного Висновку, суд вважає, що зафіксовані відповідачем порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922-VIII виходять за межі моніторингу процедури закупівлі, оскільки не стосуються аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії.
Крім того, Висновок не містить посилання на порушення Замовником Постанови № 710, проте, відповідач запросив у позивача посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою.
Разом із тим, відповідачем не доведено наявність у позивача обов'язку розміщувати вказану інформацію.
Водночас контролюючим органом не зазначено, що визначення очікуваної вартості закупівлі відбулося із порушенням законодавства, та через це мало свої негативні юридичні наслідки, тому останнє не може вважатися порушенням, встановленим за результатами процедури закупівлі, а тому висновок в цій частині не відповідає цілям моніторингу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.02.2025 у справі №640/19571/22.
Щодо зобов'язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі.
Як встановлено вище, відповідач зобов'язав позивача «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форми висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форма висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку).
Системний аналіз приписів Закону № 922-VIII та розділу III Порядку № 552, а також встановлених обставин справи дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Разом з тим, Висновок за своїм змістом є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов'язання для виконання.
При цьому зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19.
Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки містить певні вимоги зобов'язального характеру, зокрема, недопущення в подальшому порушень законодавства та оприлюднення через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття заходів.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «здійснення заходів із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії.
Відповідач, приймаючи акт індивідуальної дії зобов'язального характеру про необхідність усунення правопорушення, повинен визначити імперативний обов'язковий спосіб його усунення.
Однак, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач та не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Розглядуване зобов'язання висновку контролюючого органу не містить конкретних заходів до виконання, тобто є неконкретизованим, в цій частині висновку не встановлено спосіб його виконання: він не містить визначення переліку дій, які саме необхідні вчинити позивачу, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а також таке формулювання виключає можливість відстежити виконання визначеного зобов'язання.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність порушень позивачем Закону № 922-VIII при проведенні закупівлі UA-2021-05-25-008381-b, а також зважаючи на необгрунтованість Висновку, суд вважає, що оскаржуваний Висновок не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо інших аргументів, які були викладені представником позивача у додаткових письмових поясненнях від 16.04.2025 (про накладення кваліфікованого електронного підпису), суд не надає таким аргументам оцінку, оскільки з урахуванням положень статей 47 та 160 КАС України позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування у позовній заяві, або у спосіб подання заяви про зміну підстав позову, яка подається до початку судового розгляду. Розширення підстав позову у спосіб викладення додаткових письмових суперечить нормам чинного процесуального законодавства та порушує принцип рівності всіх учасників справи та змагальності сторін, оскільки інші учасники справи позбавлені процесуальної можливості висловити свою позицію щодо таких аргументів у спосіб, передбачений процесуальним законом.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 2 270,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інших судових витрат не заявлено.
Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-05-25-008381-b від 17 грудня 2021 року.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування", місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775.
Відповідач - Західний офіс Держаудитслужби, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801.
Повне судове рішення складено 07.07.2025.
Суддя М.О. Семененко