про залишення частини позовних вимог без розгляду
08 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2359/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., вирішуючи питання про наявність підстав для визнання пропущеного строку на звернення до суду поважним в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка виражається у не проведенні ОСОБА_1 належного перерахунку пенсії. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні. 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії по момент фактичного перерахунку пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 червня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до заяви, прохальна частина позовної заяви уточнена у наступній редакції: « 1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка заключається у непроведенні мені належного перерахунку пенсії, протиправною. 2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, здійснити індексацію та перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі збільшення коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні. 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити мені невиплачену суму пенсії по момент фактичного перерахунку пенсії з 2015р. по травень 2025 рік. 4. Судовий збір стягнути з відповідача на користь позивача. 5. Моральний ущерб 2 тисячі гривнів.».
23 червня 2025 року позивачем до суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою, позивач виклала прохальну частину у наступній редакції:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка виражається у непроведенні ОСОБА_1 належного перерахунку пенсії, протиправною.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі збільшеного коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні з січня 2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії по момент фактичного перерахунку пенсії з січня 2019 року.
01 липня 2025 року ухвалою суду було залишено даний позов без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.
Представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказує, що що про невідповідність розміру пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів, зокрема щодо не здійснення індексації та перерахунку пенсії на підставі збільшеного коефіцієнта середньої заробітної плати по Україні з січня 2019 року, позивач, в силу похилого віку та відсутності правової освіти, не знав. Позивач не міг передбачити, що орган держави, в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, який покликаний захищати права та законні інтереси громадян у сфері пенсійного та соціального забезпечення, може ці права порушувати. Також зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду виходить з такого.
Ч.1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у соціальних спорах було предметом розгляду Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №240/12017/19, в якій відступаючи від висновків про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у соціальних спорах слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період, Верховний Суд зазначив таке.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд зазначає, що перерахунок пенсії позивач просить здійснити з січня 2019 року, однак до суду з позовом звернулася 31.03.2025 року, тобто з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення в суд.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог, заявлених поза 6-місячним строком звернення в суд, тобто за період з січня 2019 року до 29 вересня 2024 року.
Разом з тим, позовні вимоги з 30.09.2024 року заявлені в межах шестимісячного строку звернення в суд.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві та відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку звернення до суду з даним позовом в частині вимог за період з січня 2019 по 29 вересня 2024.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з січня 2019 по 29 вересня 2024.
Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, що заявлені з 30.09.2024 року - продовжити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяЯ. М. Калинич