про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5405/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: 1) задовольнити позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та повернути хоча б суму 20968 грн; 2) виплачувати пенсію з 01.07.2025 року 4743 грн в місяць, виходячи з правильного розрахунку; 3) визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії та в майбутньому послідовно збільшувати мій показник середньої зарплати в Україні, згідно Закону Україні «Про обов'язкове державне пенсійне страхування» частина друга статті 42.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України, відповідно до яких в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Водночас, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 №990/150/23 наголосила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Тобто, зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Як вбачається з позовних вимог позивач, зокрема, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому позивач не вказує з якого часу її пенсія підлягала перерахунку, який розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, слід застосувати при перерахунку її пенсії та з якого саме періоду.
Також позивач просить згідно позовних вимог виплачувати пенсію з 01.07.2025 року 4743 грн в місяць, виходячи з правильного розрахунку, при цьому не уточнює правильний, на її думку, розрахунок пенсії.
Суд вважає, що обов'язок визначення способу захисту покладено на позивача на стадії подання позовної заяви та його не може бути поставлено в залежність від встановлених під час судового розгляду обставин.
Таким чином, позивачу необхідно надати позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам пунктів статті 160 КАС України щодо чіткого формулювання змісту позовних вимог.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Крім того, згідно позовних вимог позивач просить задовольнити позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та повернути хоча б суму 20968 грн, разом з цим у матеріалах справи відсутні будь-які докази стягнення з позивача суми 20968 грн, яку б слід повернути на її рахунки. Отже, позивачу необхідно надати докази стягнення з позивача суми коштів 20968 грн або уточнити прохальну частину позовної заяви.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
У відповідності до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви видно, що позивач об'єднала в позові кілька позовних вимог як майнового, так і немайнового характеру, а саме:
- щодо повернення коштів у сумі 20968 грн (вимога майнового характеру);
- щодо визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу (вимога немайнового характеру);
- щодо виплати пенсії в розмірі 4743 грн (вимога немайнового характеру);
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі 3633,60 грн за дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Позивачем подано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору лише у сумі 1211,20 грн., в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сума недоплаченого судового збору складає 2422,40 грн.
Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн
Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не вказано в позові: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти відповідача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- позовну заяву в новій редакції, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС України із зазначенням в ній чіткого формулювання змісту позовних вимог, зазначивши в такій ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- докази сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя М.М. Луцович