про накладення штрафу
07 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1869/24
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Дору Ю.Ю. розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), у якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії позивача у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.07.2021 відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року пенсію без обмеження її максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року за №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.07.2021 року, з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) максимальним розміром пенсії з 01.08.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсії з 01.08.2021 року без обмеження максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Вказане рішення набрало законної сили 31.05.2024.
06 травня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом винесено додаткове судове рішення у даній справі, яким вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений згідно квитанції № 9К1В-Н4М3-40НЕ-НАН8 від 20.03.2024 року судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 по адміністративній справі №260/1869/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним і зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 01 травня 2024 року по адміністративній справі №260/1869/24 до 28 березня 2025 року.
За результатами розгляду поданого звіту, судом було встановлено, що поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про часткове виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі №260/1869/24 та ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали.
24 червня 2025 року від Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 260/1869/24, з якого вбачається, що Головним управлінням 07 червня 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» починаючи з 01.07.2021 року, з урахуванням проведених виплат (встановленої до пенсії, обрахованої з грошового забезпечення станом на 05.03.2019) Розмір пенсії з 01.07.2021 склав 14632,08 грн.
Також здійснено перерахунок пенсії з 01.08.2021 року без обмеження максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (з оновленого грошовою забезпечення, визначеного станом на 17 липня 2021 року) Розмір пенсії з 01.08.2021 склав 25568,03 гри, (копію перерахунку долучаємо).
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вказує, що після проведеного перерахунку пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у розмірі 25568,03 гри. починаючи з 01.07.2024, а сума різниці в пенсії за період 01.07.2021 - 30.06.2024 у сумі 177601,05 гри. облікована в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України разом із сумою, облікованою раніше на виконання судового рішення.
Також у поданому звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/1869/24 від 01.05.2024 року Головним управлінням здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021 року без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, станом на дату, з якої судом зобов'язано провести такий перерахунок (01.08.2021). Розмір пенсії встановлено 25 568,03 грн.
При виконанні рішення суду враховано норми Закону України від 08.07.2011 року №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якими визначено, що розмір пенсії, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, не переглядається до того часу, коли він відповідатиме максимальному розміру пенсії встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, Індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон) з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 2361,00 грн.
При цьому пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, з 01.07.2024 року пенсія виплачується стягувачу з дотриманням частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 25568,03 гри.
27 червня 2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на звіт про виконання рішення суду, у якому позивач просить суд відмовити у прийнятті звіту відповідача, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не виконує рішення суду.
Зокрема, у поданому відзиві вказує, що як видно з протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 07.06.2024 року, з 1 липня 2021 року до пенсії було нараховано щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., передбачену постановою КМУ від 14.07.2021 р. № 713. Однак, вже з 1 серпня 2021 року вказану надбавку пенсійним органом було безпідставно знову скасовано, що підтверджується іншим протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 07.06.2024 року.
Також пенсійний орган продовжує безпідставно та неправомірно обмежувати максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімуми. Як видно з іншого протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_1 (в додатку до звіту) від 07.06.2024 року, розмір пенсії повинен становити 28821,53 грн. (до цієї суми протиправно не включено доплату в розмірі 2000 грн.), тоді як до виплати пенсія обмежується сумою 25568,03 грн.
Вважає, що відповідач безпідставно не виконує рішення суду по справі № 260/1869/24, яке набуло законної сили та не має обмежень у часі.
Дослідивши поданий відповідачем звіт, та заяву позивача, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 3811 частиною 1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За правилами статті 382-2 частини 1 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Із змісту звіту, поданого до Закарпатського окружного адміністративного суду вбачається, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 260/1869/24, Головним управлінням з 01 липня 2021 року було нараховано позивачу щомісячну доплату в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713, з урахуванням раніше проведених виплат, на підтвердження чого надана копія перерахунку пенсії позивача від 07.06.2024 про перерахунок з 01.07.2021 здійснений на виконання рішення суду. Також відповідачем надано суду копію перерахунку пенсії позивача здійсненого 07.06.2024 з 01.08.2021, теж на виконання рішення суду, відповідно до якого встановлено, що відсутня доплата в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713 та підсумок пенсії (з надбавками) складає 25568,03 грн з урахуванням максимального розміру пенсії - 25568,00, тобто без обмеження максимальним розміром.
Окрім цього, відповідачем долучено копію перерахунку пенсії позивача від 07.06.2024 відповідно до якого позивачу здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення суду з 01 липня 2024 року. Згідно вказаного перерахунку встановлено, що доплата в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713 відсутня у складових пенсійної виплати позивача, окрім цього, з вказаного перерахунку встановлено, що відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії позивача, а саме: підсумок пенсії позивача відповідно до проведеного перерахунку складає 28821,53 грн, проте такий обмежено максимальним розміром - 25568,03 грн.
Отже, з поданого звіту та долучених доказів судом встановлено, що відповідачем проведено 07.06.2024 року три перерахунки пенсії позивача на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 260/1869/24, з яких слідує, що відповідачем на виконання вказаного рішення суду здійснено виплату доплати в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713 з 01.07.2021 по 01.08.2021, а виплата пенсії без обмеження максимальним розміром проведена з 01.08.2021 по 01.07.2024 року. Відповідач вказує, що сума різниці в пенсії за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 у сумі 177601,05 облікована в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України разом із сумою, облікованою раніше на виконання судового рішення.
Тобто, відповідач фактично виконав рішення суду з 01.07.2021 та з 01.08.2021 по дату здійснення перерахунку на виконання рішення суду - 07.06.2024, фактично сформувавши тільки заборгованість для виплат у межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України, проте відповідач не здійснює виплату пенсії на виконання рішення суду.
Зокрема, як вбачається з перерахунку пенсії позивача від 01.07.2024 року такий здійснено на виконання рішення суду, проте, як було встановлено судом у складових пенсійного грошового забезпечення у вказаному перерахунку відсутня доплата в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року №713 визначена рішенням суду від 01.05.2024 по справі №260/1869/24, а також розмір пенсії позивача обмежено максимальним розміром - 25568,03 грн. всупереч рішення суду від 01.05.2024 по справі №260/1869/24.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем знову здійснено обмеження пенсії позивача на підставі ч.7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто норми закону, яка визнана не конституційною, про що, зокрема було вказано у рішенні суду від 01.05.2024 по справі №260/1869/24.
Таким чином, судом встановлено, що на виконання рішення по справі № 260/1869/24 позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2024 з обмеженням максимальним розміром та без урахування доплати в розмірі 2000 грн. Отже рішення суду від 01.05.2024 по справі №260/1869/24 відповідачем повністю не виконано.
Відповідно до статті 382-3 частини 1 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно із статтею 382-3 частиною 2 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За правилами статті 382-3 частини 11 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу
З огляду на докази, що містяться в матеріалах справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області продовжує виплачувати позивачу пенсію позивачу з обмеженням максимального розміру на підставі норми закону яка визнана не конституційною та без урахування доплати у 2000 грн, що підтверджується розрахунками пенсії станом на 01 липня 2024 року, що свідчить про невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі №260/1869/24 в повному обсязі.
Суд зауважує, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалене у даній справі є обов'язковим до виконання на всій території України та не вичерпує свою дію, а відтак зменшення відповідачем розміру грошового забезпечення свідчить про не виконання рішення суду у від 01 травня 2024 року по справі №260/1869/24.
А відтак, поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про часткове виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 01 травня 2024 року по справі №260/1869/24
У даному випадку висновки суду у справі щодо перерахунку пенсії є обов'язковими для відповідача не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням позивача, включаючи подальші перерахунки пенсії.
Зважаючи на це, пенсійний орган не мав права повторно обмежувати виплату пенсії максимальним розміром, тобто, знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 01 травня 2024 року по справі №260/1869/24, яке набрало законної сили, тобто знову вчиняти ті ж самі дії (обмежувати розмір пенсії на тих самих підставах - на підставі неконституційної норми закону), які вже були визнані судом протиправними.
Суд зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії має враховуватись судове рішення, прийняте у справі, що стосується такої пенсії (в тому числі щодо безпідставності застосування обмеження пенсії максимальним розміром), у разі, якщо чинне на момент проведення такого перерахунку пенсії законодавство не зазнало відповідних змін.
З часу прийняття судового рішення у справі №260/1869/24 пенсійне законодавство в частині, що стосується обмеження виплати пенсії максимальним розміром та виплати доплати у розмірі 2000 грн, змін не зазнавало.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24 червня 2025 року, не свідчить про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі № 260/1869/24, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, тобто завдання адміністративного судочинства не реалізовано.
Окрім того, у поданому звіті відповідач вказує, що різниця в пенсії за період 01.07.2021 - 30.06.2024 у сумі 177601,05 грн. облікована в електронній пенсійній справі та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України разом із сумою, облікованою раніше на виконання судового рішення. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (далі - програма 2506080). Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області є бюджетною установою і в праві здійснювати бюджетні платежі тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України».
На підтвердження вказаних обставин та вжиття відповідачем заходів щодо здійснення виплати позивачу заборгованості за рішенням від 01 травня 2024 року по справі № 260/1869/24, відповідачем не подано жодних доказів.
Таким чином, звіт про виконання судового рішення від 24 червня 2025 року не є звітом суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду в розумінні статті 382 КАС України, а тому не підлягає прийняттю.
Відповідно до статті 3823 частин 1, 2 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відповідно до статті 382-3 частин 3, 4 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до статті 382-3 частини 7 КАС України ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 149 частиною 5 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Вирішуючи питання щодо накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу відповідно до статті 382-3 КАС України суд враховує, що відповідачем свідомо ігнорується виконання рішення у справі № 260/1869/24.
Протиправні дії щодо невиконання рішення суду зумовлені умисним недотриманням приписів суду, які полягають виплаті позивачу пенсії з обмеженням максимальним розміром на підставі ч.7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та без урахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн згідно Постанови КМУ №713. Відповідачем не доведено того, що після постановлення рішення у даній справі у законодавстві України відбулися зміни, які б нівелювали висновки суду сформовані у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі № 260/1869/24 щодо обов'язку відповідача здійснювати позивачу виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням доплати 2000 грн..
Викладене свідчить, що не застосування штрафу передбаченого статтею 382-3 КАС України призведе до подальшого невиконання відповідачем судового рішення та знецінюватиме мету інституту судового контролю.
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно із статтею 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні за змістом положення містяться у статті 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також суд враховує, що у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання остаточного судового рішення є складовою права на справедливий суд. Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд». Так, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» Судом наголошено на тому, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не надано жодних доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або про неможливість його виконання.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання ухвали, звіт про виконання у повному обсязі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі №260/1869/24, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання., однак рішення у повному обсязі відповідачем не виконано, причин, які б перешкоджали виконанню рішення судом не встановлено та їх існування відповідачем не доведено, а тому суд вважає за необхідне накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідно до статті 382-3 КАС України у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Таким чином, сума штрафу, накладеного на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області становить 60560 грн (20 х 3028 грн).
Керуючись статтями 245, 248, 256, 293-297, 3822, 3823 КАС України, суд, -
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання судового рішення по справі №260/1869/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) штраф у розмірі 60560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят грн), що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Половину суми штрафу у розмірі 30280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн) стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Половину суми штрафу у розмірі 30280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн) стягнути на користь Державного бюджету України.
Роз'яснити, що з наступного дня після набрання даною ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання відповідно до статті 12 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох місяців.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ - 26255795);
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Пентек Анастасія Юріївна (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.Ю.Дору