08 липня 2025 року м. Житомир справа № 120/12251/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 20.09.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.02.2023 по 20.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що за період служби у Військовій частини НОМЕР_1 з 01.02.2023 по 20.09.2023 відповідачем не виплачено належне йому грошове забезпечення. Позивач вважає, що невиплата таких виплат в належному розмірі свідчить про протиправні дії відповідача, що й спонукало його звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позону заяву, в якому представник відповідача зазначив, що не визнає заявлені позовні вимоги та вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати грошового забезпечення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Суд встановив, що позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 №174 (по стройовій частині) позивач з 20.09.2023 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно вказаного наказу Військова частина НОМЕР_1 зобов'язувалась виплатити оклад за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу з 01 вересня 2023 року по 20 вересня 2023 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260.
Грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, не виплачена.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 2023 рік, відповідно до інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, не виплачена.
Щорічна основна відпустка за 2022 рік не надавалась.
Щорічна основна відпустка за 2023 рік не надавалась.
Позивач зазначив, що перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 включно по 20.09.2023, однак грошове забезпечення у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2022 року та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, в період з 01 лютого 2023 року по 20 вересня 2023 року не отримав.
Вважаючи дії Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати у передбаченому чинним законодавством розмірі грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-ХII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХII).
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльност придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов?язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військово служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовці та членів їх сімей визначає Закон України від 20.12.1991 №2011-ХII «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сфера сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизн та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону №2011-ХII соціальний захист військовослужбовців - ц діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод задоволення матеріальних і духовних потреб війсчленів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих особливостей, встановлених цим та іншими прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням військової законами. У зв'язку з особливим військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатне матеріальне, грошове та інші види забезпечення в відповідає військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої відповідно до їх компетенції розробляють кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять встановленому військовослужбовців. порядку пропозиції щодо грошового у забезпечення.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини третьої статі 9 Закону N? 2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до закоодження військово служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки з залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов?язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового зарезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних строкової військової служби). (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
За приписами абзаців 1, 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення, військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
З огляду на те, що позивач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 по 20.09.2023 року (наказ №174 від 20.09.2023 року), однак грошове забезпечення у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2022 року та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, в період з 01 лютого 2023 року по 20 вересня 2023 року не отримав, суд дійшов висновку, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати у передбаченому чинним законодавством розмірі грошового забезпечення є протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 20.09.2023;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.02.2023 по 20.09.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 липня 2025 року.
Суддя Р.М.Шимонович