08 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/6281/25
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20100 гривень в розрахунку на місяць за період 12.08.2024 по 10.03.2025;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 20100 гривень в розрахунку на місяць за період 12.08.2024 по 10.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 07.04.2022. Наказом від 25.12.2023 № 363 його зараховано у розпорядження командира частини. Згідно з довідкою ВЛК № 824 від 12.08.2024, його визнано обмежено придатним до військової служби через поранення, отримані 22.07.2023 та 23.12.2023 під час захисту Батьківщини. Позивач стверджує, що після спливу двох місяців перебування у розпорядженні, з 12.08.2024, він має право на додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень щомісяця. Відповідач не нараховував і не виплачував цю винагороду за період з 12.08.2024 по 10.03.2025. Позивач надіслав адвокатський запит 13.11.2024, але отримана відповідь від 31.12.2024 № 813/33958 не містить підстав для відмови у виплаті. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки виконані всі умови для нарахування винагороди, та посилається на довідки про обставини травми від 25.01.2024 № 153 та від 01.09.2023 № 4635, які підтверджують зв'язок поранень із захистом Батьківщини.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 02.04.2025, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 був зарахований у розпорядження командира частини наказом від 25.12.2023 № 332-РС. Згідно з довідкою ВЛК від 12.08.2024 № 824, його визнано непридатним до служби в Десантно-штурмових військах, але придатним до служби в інших підрозділах. Відповідач стверджує, що статус «непридатний до служби в Десантно-штурмових військах» не є підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень, тому позивач не відповідає умовам для отримання винагороди. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки жодних інших документів, що підтверджують нарахування чи виплату винагороди, не надано.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 07.04.2022 по теперішній час, що підтверджується відомостями з його військового квитка.
23.12.2023 ОСОБА_1 отримав поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок, включаючи відкриті вогнепальні переломи шиловидного виростка правої ліктьової кістки, п'ясткових кісток, фаланг пальців, травматичну ампутацію IV та V пальців правої кисті, а також множинні сліпі поранення м'яких тканин обличчя, передплічь, стегон із наявністю сторонніх тіл, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 25.01.2024 № 153.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2023 № 363 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира частини.
12.08.2024 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, за результатами якого видано довідку ВЛК № 824, що встановила діагноз наслідків поєднаного вогнепального осколкового поранення від 22.07.2023 та 23.12.2023 із посттравматичною нейропатією, контрактурою правої кисті та помірними порушеннями функцій, визнавши його непридатним до служби в Десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони.
13.11.2024 представником ОСОБА_1 направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 з вимогами надати інформацію та документи щодо періоду проходження служби, зарахування у розпорядження, нарахування та виплати грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, а також підстави ненарахування такої винагороди.
31.12.2024 військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на адвокатський запит за № 813/33958, в якій зазначено про відсутність підстав для нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень.
Також військова частина НОМЕР_1 видала довідку від 31.12.2024 № 133/11037, в якій зазначено, що за період з 12.08.2024 по 31.12.2024 додаткова винагорода в розмірі 20100 гривень ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
Вважаючи бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень за період з 12.08.2024 по 10.03.2025 протиправною, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2-3 статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260).
Згідно з п. 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 5 розділу XXVIII Порядку № 260 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.
Таким чином, військовослужбовцю Збройних Сил України, який перебуває у розпорядженні понад два місяці, виплачується грошове забезпечення в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на час вирішення справи судом.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 доповнено Постанову № 168, зокрема, абзацом сьомим пункту 1-1 в такій редакції: «Військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень».
Відповідно до пункту 2 постанови від 09.08.2023 № 836, вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023.
15.09.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1001, якою абзац 7 пункту 1-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень».
Відповідно до пункту 2 постанови від 15.09.2023 № 1001, вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023.
Разом із цим, абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28.06.2023 № 3161-IX (далі Закон № 3161-ІХ) установлено, що в період дії воєнного стану в Україні військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, пункту 2 цього розділу, який набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього Закону, та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з першого числа місяця, в якому опублікований цей Закон.
Закон № 3161-ІХ опубліковано 30.06.2023. Отже, абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ набрав чинності 31.07.2023.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що грошове забезпечення військовослужбовця, який у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, визнаний ВЛК обмежено придатним або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та перебуває у розпорядженні відповідних командирів понад два місяці, грошове забезпечення виплачується:
- до 31.05.2023 в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;
- з 01.06.2023 по 30.07.2023 відповідно до положень постанови № 168 у розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень;
- з 31.07.2023 (день набрання чинності абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ) у розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 01.06.2023 військовослужбовцям, які отримали поранення та зараховані у розпорядження командира протягом двох місяців з дня зарахування виплачується грошове забезпечення, а у разі перебування у розпорядженні понад два місяці, щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 грн за таких умов:
1) у зв'язку з пораненням, пов'язаних із захистом Батьківщини;
2) визнання ВЛК такого військовослужбовця обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
3) зарахування його у розпорядження відповідного командира та після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні.
Судом встановлено, що з моменту видання наказу від 25.12.2023 № 363 період перебування позивача у розпорядженні командира перевищив два місяці.
Також травма ОСОБА_1 визнана такою, що пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 25.01.2024 № 153.
Проте за результатами медичного огляду ВЛК від 12.08.2024 № 824 ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в Десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, підрозділах логістики, зв'язку, охорони.
Отже позивач не був визнаний ВЛК ані обмежено придатним, ані непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, що є обов'язковою умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн відповідно до абз. 5 п. 2 розділу ІІ Закону № 3161-ІХ та п. 1 постанови № 168.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу зазначеної додаткової винагороди у розмірі 20100 грн.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову питання про вирішення розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 08 липня 2025 р.
08.07.25