(в порядку судового контролю за виконанням судового рішення)
07 липня 2025 року м. Житомир Справа № 240/8508/23
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву представника позивача щодо судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 04.09.2023, яке набрало законної сили, позов задоволено частково.
12.06.2025 до суду надійшла заява представника позивача подана в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Вказав, що на даний час рішення суду виконане не у повному обсязі. Вважає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року по справі №240/8508/23 має бути виплачена додаткова грошова винагорода у розмірі 185 913,00 грн, зокрема:
- з 03.06.2022 по 13.06.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні/11 днів (2333,30 грн день х 11 днів = 25 666,70 грн)
- з 22.07.2022 по 31.07.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні/10 днів (2258,00 грн день х 10 днів = 22 580,60 грн)
- з 01.08.2022 по 31.08.2022 - перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці (31 день = 70 000,00 грн).
- з 01.09.2022 по 10.09.2022 - відпустка ВЛК / 10 днів + стаціонарне лікування / 19 днів (2333,3 х 29 днів = 67 665,7 грн).
Однак, така виплата виплачена у розмірі 117 419,36 грн, що є протиправним.
Заперечення на подану заяву від представника Військової частини НОМЕР_1 до суду не надійшли.
Розгляд заяви судом відкладався у зв'язку із перебуванням у період з 06.06.2025 по 23.06.2025 судді Єфіменко О.В. у відпустці.
Вирішуючи у письмовому провадженні, подану позивачем заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Абзацем 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Як унормовано частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина 3 статті 382 КАС України).
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зауважив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
В іншому рішенні у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Як слідує із поданих представником позивача доказів, відповідачем здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 спірної додаткової винагороди за прийняття останнім безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 30.05.2022 по 09.11.2022 в розрахунку до 30 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На підтвердження вказаного обрахунку, до заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду представником позивача долучено лист Військової частини НОМЕР_1 №133/4172 від 15.05.2024 та розрахунок суми коштів необхідних для виконання рішення суду, за якими підтверджується факт нарахування позивачу спірної виплати з розрахунку 30 000 грн, у той час, як судовим рішенням зобов'язано Військову частину здійснити такий обрахунок додаткової винагороди за спірний період з розрахунку 100 000 грн.
Під час розгляду поданої заяви, суд враховує, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Враховуючи відсутність доказів виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 прийнятого у даній справі, зокрема нарахування позивачу спірної виплати у належному розмірі, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю з метою забезпечення повного та швидкого виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим заява представника позивача про встановлення судового контролю підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) протягом тридцяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до Житомирського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2023 по справі №240/8508/23.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко