08 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/8683/24
категорія 109000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" про визнання дій протиправними, скасування держаної реєстрації.,
встановив:
Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України ТОВ "Пісок Полісся" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об'єкта РДГВН №У-18-301/1;
- визнати протиправним та скасувати протокол №4558 від 25.10.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6604 виданий 31.12.2021 ТОВ "Пісок Полісся" з метою видобування піску Анастасіївського родовища.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 позовну заяву заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишено без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 02.01.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №240/8683/24 за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні 14.01.2025 встановлено особу представника позивача, заслухано її позицію, засідання відкладено на 27.01.2025.
Судове засідання 27.01.2025 відкладено у зв'язку з перебуванням судді Романченка Є.Ю. у відпустці.
28.01.2025 від представника ТОВ "Пісок Полісся" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з порушенням строків звернення до суду.
В обґрунтування клопотання вказано, що прокурор дізнався про наявність підстав для звернення з позовом ще 17.02.2022, коли Держгеонадра надали до Житомирської окружної прокуратури копії ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 04.02.2019 та протоколу обшуку від 12.02.2019.
Навіть після цього, Житомирська окружна прокуратура у період з лютого 2022 до березня 2024 року із заявами до уповноважених органів про надання інформації та відповідних копій документів щодо підстав користування ТОВ "Пісок Полісся» надрами Анастасіївського родовища не зверталась.
Вказане, на думку представника третьої особи, свідчить про наявність факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом.
Судове засідання 04.02.2025 відкладено на 07.02.2025 за клопотанням представника третьої особи.
В судовому засіданні 07.02.2025 суд перейшов в письмове провадження для подальшого розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Предметом спірних правовідносин є протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.10.2018 №4558 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.12.2021 №6604, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся".
Як встановлено судом, Державна служба геології та надр України у 2021 році копії документів щодо реєстрації форми 3-гр. та оспорюваного протоколу ДКЗ до Житомирської окружної прокуратури не надала. Лише 17.04.2024 на адресу прокуратури направлені матеріали стосовно підстав отримання ТОВ "Пісок Полісся" спеціального дозволу на користування надрами.
Також позивач зауважує, що після опрацювання інформації отриманої з Офісу Генерального прокурора 19.03.2024 за №7857-24 щодо розгляду звернення ОСОБА_1 , позивачем встановлено факт отримання ТОВ "Пісок Полісся" спеціального дозволу на користування надрами на підставі рішення у справі №240/22046/20. Тому звернувшись до суду 30.04.2024, вважає трьохмісячний строк звернення до суду не пропущеним.
Так, у постанові від 09.12.2024 у справі №420/14551/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у аналогічних правовідносинах дійшов висновку про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що прокурор повинен був дізнатися про порушення законодавства при видачі спеціального дозволу з часу оприлюднення відповідної інформації на сайті Держгеонадра у 2016 році, оскільки ніщо не вказує на те, що прокурор повинен був стежити за сайтом, перевіряти відповідні реєстри та проводити перевірку.
Посилання судів на те, що оскаржувані протокол, наказ та дозвіл у свій час оприлюднювалися на офіційних сайтах та в реєстрах суб'єктів владних повноважень не є доказом обізнаності прокурора про їх наявність, не свідчить про те, що з цього дня виникли підстави, що дають прокурору право на пред'явлення позову, та саме по собі не може бути днем відліку строку звернення до суду.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 (введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування теж не може вважатися днем відліку строку чи підставою звернення до суду, оскільки воно не містить відомостей про правопорушення, осіб, що їх вчинили. Це рішення є лише приводом для організації роботи прокуратури у відповідному напрямку.
Верховний Суд зауважив, що саме проаналізувавши надані на запити відповіді, прокурор встановив ознаки порушення закону та інтересів держави і, відповідно, підстави для звернення до суду з позовом.
У наявних правовідносинах, учасники справи не довели, а суд не встановив обставини, які б свідчили про те, що прокурор знав про вказані вище порушення раніше, ніж 19.03.2024.
Відтак, тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з 19.03.2024.
Зважаючи на те, що прокурор звернувся до суду 30.04.2024, тримісячний строк звернення до суду дотримано.
З огляду на відсутність у суду підстав вважати строк звернення до суду пропущеним, висновки представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" щодо залишення позову без розгляду визнаються помилковими.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання представника третьої особи слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України
ухвалив:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Пісок Полісся" про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Є.Ю. Романченко