Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2025 року Справа №200/4091/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) звернувся через підсистему “Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) щодо не застосування з 29.01.2020 по 28.05.2020 при обчисленні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29.01.2020 по 28.05.2020, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; зобов'язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, за період з 29.01.2020 по 28.05.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», визнання протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не застосування з 28.05.2020 по 01.04.2024 при обчисленні грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період застосування з 28.05.2020 по 01.04.2024, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року; зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, за період застосування з 28.05.2020 по 01.04.2024 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зобов'язання НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати; зобов'язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 28.05.2020 по день фактичної виплати.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26 червня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, надано строк для усунення недоліків у спосіб подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду в якому повідомлено, що позивачем не одержано повідомлення про розрахунок грошового забезпечення прив'язаного до прожиткового мінімуму. При цьому підстави для сумніву у належному нарахуванні грошового забезпечення були відсутні. Зазначив, що проходить військову службу та виконує спеціальні бойові завдання, у зв'язку з чим не завжди був зв'язок і необхідна комунікація. Про ймовірне порушення дізнався із джерел масової інформації. Просив поновити строк звернення до суду.
Визначаючись із питанням про дотримання строків звернення в частині позовних вимог, що стосуються періоду 19.07.2022 - 01.04.2024, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними.
Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас суд звертає увагу на те, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Суд зауважує, що докази звільнення позивача зі служби в матеріалах справи відсутні, при цьому спірним є питання нарахування НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щомісячного грошового забезпечення та інших додаткових видів із застосуванням відповідного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за період 19.07.2022 - 01.04.2024, отже позивач може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір його складових та порядок обчислення.
Щодо поданого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, із посиланням на проходження військової служби і виконання бойових завдань, які не дали змогу звернутися своєчасно, суд вважає такі доводи недостатніми, оскільки жодних доказів на підтвердження участі у бойових діях чи інших заходах, пов'язаних безпосередньо із дією воєнного стану, періоду в якому відбувалися такі обставини суду надано не було.
Крім того, із наданих до суду довідок про виплату грошового забезпечення не вбачається можливим визначити, що позивачу здійснювалися виплати за безпосередню участь у бойових діях у 2023 - 2024 роках.
З вказаних підстав суд вважає, що позивачем не наведено належних обґрунтувань поважності пропущення строку звернення до суду із даним позовом, в частині вимог за період з 19.07.2022 по 01.04.2024.
Відповідно до частини 15 статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, враховуючи те, що із позовом про належне нарахування сум грошового забезпечення та інших виплат за період з 19.07.2022 по 01.04.2024 позивач звернувся до суду лише 02.06.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду, при цьому судом не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд дійшов висновку щодо залишення позову в частині вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 01.04.2024 без розгляду.
Керуючись статтями 171, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 01.04.2024 залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Кошкош