Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2025 року Справа№640/30989/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач) про зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивачу з 22.06.2015 з застосуванням коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи 0,26500;
Стягнути з відповідача суму не виплаченої пенсії по інвалідності у розмірі 68691,15 гривень (шістдесят вісім тисяч шістьсот дев'яносто одна гривня 15 коп.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до п.2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою суду від 21.04.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху.
Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
В окремому клопотанні про залучення до матеріалів справи від 23.04.2025 представник позивача просить прийняти пояснення щодо розрахунку строку звернення із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва. Вказує, що відповідач відмовив у перегляді коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, а відповідно у перерахунку пенсії у серпні 2021 року. Саме з цього періоду позивач розрахував шестимісячний строк звернення із позовом.
У заяві про зміну предмету позову від 24.04.2025 представник позивача змінив нематеріальну вимогу, викладеної у прохальній частині позовної заяви, а саме, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 22.06.2015 з застосуванням коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи 0,26500 на нову редакцію зазначеної нематеріальної вимоги, а саме:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно коригування показника коефіцієнту стажу протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 22.06.2015 з застосуванням коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи 0,26500.
Ухвалою суду від 30.04.2025 продовжено розгляд справи №640/30989/21. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Щодо питання дотримання строку звернення до суду в ухвалі зазначено, що відповідно до ч.1,6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач звернулась за захистом свого порушеного права після отримання листа відповідача від 18.08.2021, яким було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви позивача. Позивачем порушено питання перед відповідачем щодо перегляду коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи з моменту призначення пенсії на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 по справі № 640/12240/19. Зазначеним рішенням було встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у зарахуванні трудового стажу позивача. При цьому відповідач відмовив у перегляді коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, а відповідно у перерахунку пенсії у серпні 2021 року. Разом з тим, позивач з позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся в жовтні 2021 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки строк звернення з позовом до суду позивачем не пропущений, то підстави для його поновлення відсутні.
Відповідач направив відзив на позовну заяву та заперечення, в яких позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що позивач перебуває на обліку у позивача та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю третьої групи, загального захворювання, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до Управління із письмовим зверненням, яке зареєстроване 21.07.2021 № 21347/К-2600-21, щодо перерахунку пенсії.
Листом Управління від 18.08.2021 вих. № 21697-21347/К-02/8-2600/21 Позивачу надано роз'яснення, в якому зазначено, що відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 №1- пр/1999 встановлено, що надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі № 640/12240/19 Управлінням проведено перерахунок пенсії та до страхового стажу при визначені розміру пенсії зараховано періоди роботи з 15.07.1976 по 28.09.1978 та з 01.10.1989 по 01.11.1991.
Вказівки з якої дати провадити даний перерахунок не зазначено, тому пенсію перераховано з моменту набрання законної сили Шостого апеляційного адміністративного суду, тобто з 12.10.2020.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ст.26 цього Закону.
Страховий стаж Позивача склав 26 років 6 місяців 20 днів порахованого по 30.04.2017, із них додатковий стаж становить 4 роки 5 місяців 17 днів, який до перерахунку становив 23 роки 2 місяці 16 днів порахованого по 30.04.2017, із них додатковий стаж становить 4 роки 5 місяців 17 днів, при цьому збільшився коефіцієнт страхового стажу з 0,23167 до 0,26500 відповідно до ст. 25 даного Закону, що призвело по збільшення розміру пенсії з 3676,69 грн. до 4211,45 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
22.07.2015, у зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи (довідка АВ №0435031), позивач звернулася до відповідача із заявою та відповідними документами за призначенням пенсії по інвалідності.
З 22.06.2015 відповідачем призначено пенсію по інвалідності, враховано: середній заробіток 11339, 87 гривень, загальний стаж роботи: страховий стаж з 01.07.2000 - 08 років 1 місяць, загальний стаж (після 2004 року) - 08 років 1 місяць, загальний стаж (повний) 18 років 1 місяць 29 днів, стаж додатковий 5 років 17 днів, коефіцієнт стажу 0,023167, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,31275, що підтверджується розпорядженням за №198127 від 27.12.2016.
При призначенні позивачу пенсії відповідач не врахував стаж роботи позивача за період з 15.07.1976 по 28.09.1978 у Донецькому обласному спеціалізованому будинку дитини та у період з 01.10.1989 по 01.11.1991 у Редакційно-видавничому відділі Донецького облполіграфіздата, у зв'язку із чим, позивач звернулась до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою від 15.02.2019 щодо здійснення перерахунку пенсії, зарахувавши до страхового стажу вказані вище періоди роботи.
Рішенням Головного управління ПФУ в м. Києві від 18.03.2019 відмовлено в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до п. 2.1 постанови Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, оскільки відсутні підстави для його здійснення.
Крім того, відповідач листом від 29.03.2019 №65579/03 повідомив позивача, що записи про періоди роботи у Донецькому обласному спеціалізованому будинку дитини з 15.07.1976 по 28.09.1978 та у Редакційно-видавничому відділі Донецького облполіграфіздата з 01.10.1989 по 01.11.1991 завірені печатками, які не відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301, тому не можуть бути зараховані до страхового стажу для обчислення пенсії. Уточнюючі довідки про підтвердження зазначених періодів стажу у матеріалах пенсійної справи відсутні.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивачем подано скаргу до Пенсійного фонду України.
Листом від 28.05.2019 №12365/К-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача, що періоди роботи в будинку дитини з 15.07.1976 по 28.09.1978 та в редакційно-видавничому відділі з 01.10.1989 по 01.11.1991 не враховано до страхового стажу, оскільки дублікат трудової книжки оформлено не у відповідності з вимогами Інструкції №58.
Також повідомлено, що документи, в тому числі уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.
Вважаючи протиправним рішення відповідача від 18.03.2019 та у зв'язку із цим про зобов'язання вчинити певні дії, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням суду від 01.06.2020 № 640/12240/19 Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.03.2019 про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу до трудового стажу період роботи з 15.07.1976 по 28.09.1978 в Донецькому обласному спеціалізованому будинку дитини та період роботи з 01.10.1989 по 01.11.1991 у Редакційно-видавничому відділі Донецького облполіграфіздата.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зараховано період роботи до страхового стажу на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 640/12240/19 від 01.06.2020.
Станом на 29.10.2020, зазначено коефіцієнт стажу з урахуванням кратності - 0.26500. Пенсію по інвалідності, розраховану з урахуванням зазначеного коефіцієнту страхового стажу, у розмірі 4211,45 грн. позивач почала одержувати з 04.12.2020, що підтверджується випискою по рахунку.
Позивач вказує, що значення цього коефіцієнту не було застосовано для перерахунку розміру пенсії починаючи з дати її призначення, тобто з 22.06.2015.
Для з'ясування причини залишення коефіцієнту страхового стажу без змін з 22.06.2015 позивач звернулася з заявою про перерахунок пенсії до відповідача.
Відповідно до змісту листа відповідача від 18.08.2021 № 21697-21347/К-02/8-2600/21 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви. Відмова відповідача мотивована тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 640/12240/19 не визначено з якої дати провадити перерахунок. Тому розмір пенсії перераховано з дати набрання чинності щойно вказаним рішенням суду, тобто з 12.10.2020.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю позивачем подано даний адміністративний позов.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч.1 ст.45 даного Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України за №22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплат раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Як встановив суд, відповідач при призначенні позивачу пенсії з 22.06.2015 не зарахував період її роботи з 15.07.1976 по 28.09.1978 та з 01.10.1989 по 01.11.1991.
Рішенням суду від 01.06.2020 № 640/12240/19 Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18.03.2019 про відмову в перерахунку пенсії по інвалідності та зобов'язав відповідача зарахувати позивачу до трудового стажу період роботи з 15.07.1976 по 28.09.1978 в Донецькому обласному спеціалізованому будинку дитини та період роботи з 01.10.1989 по 01.11.1991 у Редакційно-видавничому відділі Донецького облполіграфіздата.
А тому, фактично при зверненні позивача за нарахуванням їй пенсії з 22.06.2015 позивачем було підтверджено належними доказами факти трудового стажу період роботи з 15.07.1976 по 28.09.1978 в Донецькому обласному спеціалізованому будинку дитини та період роботи з 01.10.1989 по 01.11.1991 у Редакційно-видавничому відділі Донецького облполіграфіздата, про що зазначив суд у своєму рішенні.
Відповідно до п. 1 ст. 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого ст.32 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону № 1058 Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.27 і 28 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається з врахуванням заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях та коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст.25 цього Закону.
Згідно з ч.1 ст.40 даного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз.3 ч.1 ст.24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п.8, 13 і 14 ст.11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Відповідно до п.1 ст.41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
Відповідно до ст.1 Закону № 1058 коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки, визначені Законом підстави включення періодів роботи до страхового стажу наявні у позивача на підставі, зокрема, рішенням суду від 10.06.2020 №640/12240/19. Відсутність у тексті резолютивної частини рішенні суду від 10.06.2020 №640/12240/19 дати з якої треба проводити перерахунок не можуть слугувати самостійною підставою для відмови у проведенні перерахунку пенсії з дати її призначення.
Таким чином, є протиправним неврахування відповідачем, при призначенні позивачу пенсії, до стажу роботи період її роботи з 15.07.1976 по 28.09.1978 та з 01.10.1989 по 01.11.1991.
Враховуючи встановлені судом обставини та аналіз вказаних норм права, суд встановив, що на момент призначення позивачу пенсії, у неї був наявний стаж роботи загальний стаж роботи: страховий стаж з 01.07.2000 - 08 років 1 місяць, загальний стаж (після 2004 року) - 08 років 1 місяць, загальний стаж (повний) 18 років 1 місяць 29 днів, стаж додатковий 5 років 17 днів, коефіцієнт стажу 0,023167 + врахування стажу роботи за період з 15.07.1976 по 28.09.1978 та з 01.10.1989 по 01.11.1991, за який позивач сплачувала страхові внески.
Отже на момент призначення пенсії, позивачу, з врахуванням стажу роботи за період з 15.07.1976 по 28.09.1978 та з 01.10.1989 по 01.11.1991, вірним коефіцієнтом стажу з урахуванням кратності є - 0.26500, про що свідчить протокол перерахунку пенсії позивача від 29.10.2020.
Разом з тим, значення цього коефіцієнту протиправно не було застосовано для перерахунку розміру пенсії починаючи з дати її призначення, тобто з 22.06.2015. Як наслідок така бездіяльність є протиправною, а порушені права позивача підлягають судовому захисту та відновленню.
При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок конкретної суми пенсії за період з 01.10.2015 по 12.10.2020 належить до компетенції відповідача, а тому наданий представником позивача розрахунок суми індексації не може бути прийнятий до уваги.
Крім того, позовні вимоги в частині «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суму не виплаченої пенсії по інвалідності у розмірі 68691,15 гривень» не підлягають задоволенню, оскільки станом на час розгляду справи суми пенсії за спірний період не є такими, що нараховані.
Суд звертає увагу, що судовому захисту підлягають лише реально порушені права. Захист непорушених прав не узгоджується із завданням та принципами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач підтвердив сплату судового збору в загальному розмірі 1816,00 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 гривень, як за одну задоволену позовну вимогу.
Керуючись ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправно бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності з 22.06.2015 з врахуванням коригування показника коефіцієнту стажу в розмірі 0,26500.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 22.06.2015 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи 0,26500, з врахуванням виплачених сум.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Судове рішення складено і підписано 07.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова