Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 липня 2025 року Справа №640/7736/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення
Адвокат Плаз Олег Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (вх.від 23.05.2022) до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Архітектора Городецького, 13), Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м.Київ, вул.Городецького, 13), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, 01001, м.Київ, пров.Музейний, 2-Д) про визнання протиправними дій Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) щодо внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 09.07.2021 за №3330/6.4-21 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 20.12.2010 №8318 на ім'я ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування рішення від 25.10.2021 №3 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України, яким вирішено анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 20.12.2010 №8318 на ім'я ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 02.11.2021 №3912/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 20.10.20210 за №8318 на ім'я ОСОБА_1 »
12 липня 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош Олену Олександрівну.
Ухвалою від 09 червня 2025 року суд прийняв до провадження адміністративну справу. Розгляд справи вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Адвокатом Плаз Олегом Миколайовичем (представник позивача) подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. В обґрунтування зазначено, що при розгляді справи в Окружному адміністративному суді міста Києва призначено підготовче засідання. Зауважено, що відповідачем до матеріалів справи долучено документи на понад 1400 аркушах, і позивач має право розраховувати на встановлення судом розумного строку для підготовки своїх пояснень, міркувань та аргументів. Просив здійснити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Вирішуючи клопотання по суті, суд зазначає таке.
Згідно із ч.14 ст. 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме справи щодо:
оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З цими положеннями співвідносяться (частково) норми частини першої статті 263 КАС України, яка визначає особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію).
Згідно із частиною п'ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів позивача, суд вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний законне містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
Суд враховує, що спір між сторонами виник у зв'язку із анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю за результатом проведеної перевірки. Оцінивши повідомлені у клопотанні обставини, суд не вбачає підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження та проведення судового засідання.
Також суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Наразі воєнний стан на території України триває.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 № 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Отже, для забезпечення безпеки учасників процесу, суд не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Крім цього, суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не призводить до порушення принципу справедливості, оскільки задля його досягнення процесуальне законодавство наділяє сторін рівними правами, використання яких у спрощеному позовному провадженні ніяким чином не обмежено. Усі свої доводи та міркування сторони мають право викладати у письмових заявах чи клопотаннях.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що підставою для продовження розгляду справи у підготовчому засіданні є призначення розгляду справи в загальному позовному провадженні ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, та зазначає, що для розгляду адміністративної справи №640/7736/22 змінено склад суд, при цьому в силу вимог ч.14 ст. 31 КАС України розгляд справи починається спочатку.
Враховуючи те, що під час розгляду клопотання судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні та для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Відтак, у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Кошкош