08 липня 2025 рокуСправа №160/11149/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рябчук О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року по справі № 160/11149/25, -
07.07.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернуласт ОСОБА_1 з заявою про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року по справі № 160/11149/25.
Заяву зареєстровано в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до розгляду судді Рябчук О.С.
Згідно ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року по справі № 160/11149/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 18.10.2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Судом встановлено, що дійсно в тексті рішення суду допущено технічну описку та зазначено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, замість вірного періоду за 2018 - 2020 роки.
Водночас викладене клопотання про виправлення описки містить зауваження щодо відображення не всіх коефіцієнтів збільшення показників середньої заробітної плати, що враховуються при перерахунку пенсії.
Цю ж позовну вимогу було викладено позивачем при зверненні до суду та рішення містить надану вмотивовану оцінку та як наслідок, часткове задоволення позовних вимог.
Заява про виправлення описки в резолютивній частині тексту рішення має на меті зміну його тексту, що за завданнями адміністративного судочинства є неприпустим.
Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених частиною третьою статті 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. До основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок оцінки доказів в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина четверта статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому заява про виправлення описки в рішенні суду фактично не має на меті виправлення технічних помилок або описок в рішенні суду, а виражає думку заявника щодо незгоди з висновками суду, що викладені в рішенні. Не згода відповідача з висновками суду не вказує на наявність описки в судовому рішенні.
За таких обставин заява ОСОБА_1 про виправлення описки підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 253, 374, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року по справі № 160/11149/25 - задовольнити частково.
Виправити допущену в тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року по справі № 160/11149/25 описку зазначивши вірний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за «2018- 2020 роки».
В решті вимог заяви - відмовити.
Ухвала набуває законної сили у відповідності до положень ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук