08 липня 2025 рокуСправа №160/17097/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гудкова Андрія Євгенійовича про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовною заявою Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" в особі представника Харитонова Єгора Борисовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-
11.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 10.06.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" в особі представника Харитонова Єгора Борисовича до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ДПП «КПВП» засноване на державній власності, належить до сфери управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації та створено з метою отримання відповідного прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності із забезпечення перекидання води у маловодні регіони каналами та водогонами. Підприємство входить до переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року №524. У Криворізькому регіоні підприємство позивача єдине, що має матеріально-технічну базу та персонал, які задіяні в експлуатації обладнання та устаткування, що забезпечує збір та перекидання води з одного джерела до іншого у маловодні регіони. Однак, 06.06.2023 року російські окупаційні війська підірвали греблю Каховської ГЕС, внаслідок чого підприємство позивача зупинило свій основний вид діяльності з перекидання технічної напірної води, яке виконує згідно п. 2.1 Статуту та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 524 «Про затвердження переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів». Внаслідок означених дій агресора, органом досудового розслідування відкрито кримінальне провадження № 22023230000000307 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1, 2 ст. 438, ст. 441 КК України та визнано підприємство позивача потерпілою юридичною особою. Підприємство постійно змушене шукати альтернативні джерела фінансових надходжень з метою покриття незахищених статей витрат, в першу чергу погашення заборгованості із заробітної плати. Про ці обставини непереборної сили, які виникли та мають по своїй природі причинно-наслідковий зв'язок, оскільки до руйнування Каховської ГЕС, підприємство було прибуткове, стабільно здійснювало свою господарську діяльність, було наголошено контролюючому органу шляхом направлення скарги на податкове повідомлення-рішення №0198060415 від 15.04.2025 року. Щодо зміни фінансового стану підприємства до руйнування Каховської ГЕС внаслідок обстрілів військ російської федерації з розрізом прибутковості та в подальшому збитковості, виникнення податкової заборгованості за періоди нормального функціонування господарської діяльності підприємства та після 06.06.2023 року, надаємо на підтвердження вищезазначеної інформації бухгалтерську довідку за певні періоди. Таким чином, дійсно на теперішній час підприємство переживає тяжкі часи, що у свою чергу не звільняє від податкових зобов'язань, у тому числі реєстрації податкових накладних, однак при цьому посадова особа контролюючого органу взагалі не зважила на ці безумовно важливі обставини непереборної сили, які виникли, не дослідила проблематику та обставини господарської діяльності підприємства, при цьому обмежилася одним лише мотивуванням в оскаржуваному рішенні, дослівно «встановлено можливість виконання ДПП “Кривбаспромводопостачання свого податкового обов'язку». Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. Як вбачається із фабули оскаржуваного рішення від 20.03.2025 року, контролюючим органом притягнуто скаржника до відповідальності за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних за лютий, липень, серпень, вересень 2024 року. При цьому оскаржуване рішення від 20.03.2025 року, визначає відповідальність та розмір штрафних санкцій у розмірі 593 412,26 грн., яким піддано сторону скаржника. Як вбачається з матеріалів, які долучені до даного позову, а саме за податковими повідомленнями-рішеннями №0022470415 від 14.01.2025 року, №0150490415 від 20.03.2024 року та № 0198060415 від 15.04.2025 року контролюючим органом вже було притягнуто скаржника до відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних за період, який також охоплюється і в оскаржуваному рішенні від 20.03.2025 року. Тобто, як встановлено та беззаперечно підтверджується матеріалами скарги, контролюючий орган оскаржуваним рішенням від 20.03.2025 року тричі притягнув скаржника до відповідальності за одне й теж саме порушення податкових зобов'язань, які охоплюють періоди та визначають суму штрафних санкцій за які підприємство вже було притягнуто до відповідальності. Дані суттєві обставини, суперечать положенням ст. 61 Конституції України, у зв'язку із чим вбачається достатні правові підстави для скасування протиправного оскаржуваного рішення №0150490415 від 20.03.2025 року. Представник позивача вважає за доцільне наголосити, що після скасування даного оскаржуваного рішення від 20.03.2025 року, контролюючий орган, у межах своїх повноважень, має право скласти нове податкове повідомлення-рішення, із зменшеним розміром штрафних санкцій та без врахування тих періодів, які охоплюються попередньо винесеними податковими повідомленнями-рішеннями №0022470415 від 14.01.2025 року, №0150490415 від 20.03.2024 року та №0198060415 від 15.04.2025 року. Контролюючим органом було прийнято податкову вимогу №319-50 від 04.06.2020 року про сплату податкового боргу у розмірі - 5 680 047,11 грн. Однак, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 року. Так, 14.01.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9281/20 задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправною та скасовано податкову вимогу контролюючого органу №319-50 від 04.06.2020 року. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року без змін. Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 року у справі №160/9281/20 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року у справі №160/9281/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги у розмірі 5 316 613,45 грн. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року у справі №160/9281/20 залишено без змін. Під час судового розгляду справи №160/9281/20 Верховним Судом встановлено, що податковий орган неправомірно нарахував ДПП «Кривбаспромводопостачання» пеню у розмірі 363 433,66 грн., що свідчить про протиправність податкової вимоги в цій частині. Таким чином, кінцевим результатом розгляду справи №160/9281/20 про скасування податкової вимоги №319-50 від 04.06.2020 року, стало зменшення суми податкового боргу, визначеного у ній із 5 680 047,11 грн. до 5 316 613,45 грн. З метою приведення у відповідність податкового боргу позивач вже звернувся із позовом до адміністративного суду. Наразі справа знаходиться на розгляді у Третьому апеляційному адміністративному суді (справа №160/14215/24). Таким чином, на момент прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена у ньому не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 року у справі №160/9281/20. При оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Оскаржуване рішення про застосування до ДПП “КПВП» фінансових санкцій прийнято контролюючим органом 20.03.2025 року на підставі акта перевірки, яка проводилася 10.02.2025 року, тобто з пропуском строку встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України на прийняття такого рішення. Рішення про застосування фінансових санкцій контролюючий орган мав прийняти протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки. Однак таке рішення прийняте більш як через місяць, тобто 20.03.2025 року. Як убачається із оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року, то як оскаржуване рішення так і розрахунок штрафних санкцій долучений до нього, не містять чітких, конкретних та визначених граничних строків реєстрації податкових накладних, що не є опискою та має істотне значення щодо дотримання вимог Закону. Отже, ці вимоги, посадовою особою контролюючого органу також не були дотримані. До того ж, на підприємстві утворилася складна фінансова ситуація щодо сплати обов'язкових фінансових платежів, що витікає з інтегрованої картки платнику податків. Не зважаючи на складний фінансовий стан підприємства, реєстрація податкових накладних все таки здійснюються, хоча іноді із запізненням. Таким чином, враховуючи об'єктивні та непереборні обставини, які виникли внаслідок агресивних військових дій російської федерації, у підприємства досить тривалий час продовжує накопичуватися заборгованість за податковими зобов'язаннями, але попри фінансовий та кадровий дефіцит, ДПП «КПВП» продовжує здійснювати свою господарську діяльність, незважаючи на складність умов функціонування, постійні обстріли об'єктів нашого підприємства, у тому числі насосних станцій, які забезпечують водою населення м. Кривого Рогу, Криворізького, Нікопольського, П'ятихатського, Апостолівського, Софіївського районів. Відтак, представник позивача вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення №0150490415 від 20.03.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформоване із грубим порушенням норм Податкового кодексу України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.06.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 16.06.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
23.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.
07.07.2025 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гудкова Андрія Євгенійовича до суду надійшов відзив, в якому заявлено клопотання про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи дане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тож, відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд не вбачає необхідності надання пояснень представниками сторін у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гудкова Андрія Євгенійовича про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гудкова Андрія Євгенійовича про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя С. В. Прудник