08 липня 2025 рокуСправа №160/16433/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ІНВЕСТ ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ІНВЕСТ ЮКРЕЙН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12139581/43231926 від 03.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 11.12.2023;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 11.12.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ІНВЕСТ ЮКРЕЙН», датою подання її на реєстрацію;
-визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12139582/43231926 від 03.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 29.12.2023;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 29.12.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛ ІНВЕСТ ЮКРЕЙН», датою подання її на реєстрацію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07 липня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про перехід із спрощеного в загальне провадження. В разі відмови в задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному провадженні представник відповідача просить суд здійснювати розгляд справи із викликом сторін.
Вказане клопотання мотивоване значимістю даної справи для відповідача, суспільним інтересом та тим, що у контролюючого органу буде відсутня можливість оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції, якщо справа буде розглядатися в спрощеному провадженні.
Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною 1 статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також при вирішенні поданого представником відповідача клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.
Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесених відповідачем рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12139581/43231926 від 03.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 11.12.2023 та №12139582/43231926 від 03.12.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №31 від 29.12.2023.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження, а також потребують розгляду справи з викликом сторін.
Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов'язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.
Разом з тим, задоволення заяви представника відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.
Отже, суд в даному випадку відмовляє у задоволенні клопотанні про перехід зі спрощеного у загальне провадження.
Керуючись положеннями статей 243, 248,257,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
2.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон