07 липня 2025 рокуСправа №160/8779/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про надання відстрочки від 05.03.2025 року відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зобов'язання останнього розглянути цю заяву разом із доданими документами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем засобами поштового зв'язку надіслав відповідачу заяву про відстрочку від призову на службу під час мобілізації разом з відповідними доказами, яка до теперішнього часу не розглянута. Позивач вважає, що надіславши особисто поштовим зв'язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого подання (направлення), а тому відповідачем протиправно не розглянуто подану заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість, зважаючи, що позивачем не дотримано вимог щодо особистого звернення із порушених питань.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що в момент подачі заяви, відповідачем порушень процедури подачі заяви зафіксовано не було, заява та додані до неї документи були прийняті, що тільки підтверджує законність процедури подачі заяви та доданих до неї документів.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 05.03.2025 року (зареєстрована 10.03.2025 року) позивач засобами поштового зв'язку направив до відповідача заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої додав відповідні документи.
Повідомленням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.03.2025 року №4/1000 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви, протоколом від 27.03.2025 року №13 відмовлено у наданні відстрочки. Причина відмови - перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
У контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Судом встановлено, що попри наведені відповідачем у відзиві мотиви, Повідомленням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.03.2025 року №4/1000 позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяви, протоколом від 27.03.2025 року №13 відмовлено у наданні відстрочки. Причина відмови - перебування на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний.
Таким чином, заява позивача від 05.03.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" розглянута та вирішена по суті.
При цьому, суд не надає оцінку підставам та мотивам такої відмови, адже це виходить за межі предмета спору.
Зважаючи, що предметом позову позивачем визначено протиправна бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача, що спростовано наданими відповідачем доказами, судом не встановлено порушення прав позивача, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна