07 липня 2025 рокуСправа №160/14893/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть спору: 22.05.2025 Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни ВП №73497066 від 06 травня 2025 року про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області штрафу в сумі 5100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.05.2025 у ВП №73497066 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду є протиправною, оскільки при її винесенні державним виконавцем не було належним чином перевірено факт виконання судового рішення Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області (далі також - ТУ ССО у Дніпропетровській області). Позивач вказує, що у правовідносинах щодо виділення коштів для виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 існують певні етапи, які необхідно здійснити для вирішення цього питання та які не входять до компетенції ТУ ССО у Дніпропетровській області. Позивач зазначає, що виконання цього судового рішення потребує певного часу та виконання дій, які не залежать безпосередньо від ТУ ССО у Дніпропетровській області. У межах своєї компетенції ТУ ССО у Дніпропетровській області вжило вичерпних заходів для виконання рішення суду у справі №160/13408/22. Наразі склалися об'єктивно обґрунтовані обставини, які не залежать від волі ТУ ССО у Дніпропетровській області, але ускладнюють виконання позивачем рішення суду. З огляду на вказані обставини позивач вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11 червня 2025 року від відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що станом на 06.05.2025 нараховані грошові кошти у розмірі 168 000,00 грн. ОСОБА_1 не виплачено, як передбачено резолютивною частиною виконавчого документа. З урахуванням викладеного, боржником рішення суду в цілому не виконано, виплати нарахованих коштів не здійснено, що вбачається з повідомлення боржника від 04.04.2025 вих. № 35.06-181, наданого до відділу на вимогу виконавця.
Постановою від 06.05.2025 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання. Копію постанови про накладення штрафу із супровідним листом №14445 від 06.05.2025 направлено на адреси сторін виконавчого провадження поштовим зв'язком. Виконання за виконавчим листом у виконавчому провадженні №73497066 триває. З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) до правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності відповідно до зазначеного Закону. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не передбачено. З цих підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотань будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №160/13408/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року по 30 червня 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, у розмірі 30 000 грн на місяць за період з 01 березня 2022 року по 30 червня 2022 року.
На підставі вказаного рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист.
21 грудня 2023 року на адресу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (надалі - Управління) надійшла постанова заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни від 05 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, яка зареєстрована у службі документального забезпечення та контролю Управління за вх. №765.
Також, 05.12.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження.
З метою виконання вимог виконавчого документа №160/13408/22 та реалізації рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/13408/22 від 19 жовтня 2023 року, для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 120 000,00 грн., нарахування та виплати компенсації ПДФО - 21 600,00 грн., нарахування та сплати єдиного соціального внеску - 26 400,00 грн., Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області 03 листопада 2023 року за вихідним №35.07-335/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, направлено лист про виділення додаткових кошторисних призначень за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», КЕКВ 2800 - на суму 168 000,00 грн.
21 грудня 2023 року за вихідним №35.07-511/ССО в доповнення до листа ТУ ССО у Дніпропетровській області від 03 листопада 2023 року №35.07-335/ССО, на виконання вимог державного виконавця до Центрального органу управління Служби судової охорони направлено запит на виділення додаткових кошторисних призначень за КЕКВ 2800 у сумі 26 869,00 грн.
Відповідна інформація з додатками була надіслана 25.12.2023 листами № 35.06-1187, від 03.04.2024 №35.06-259 та від 04.04.2025 №35.06-181 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
07 березня 2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу позивача надіслано вимогу, в якій зазначено:
Територіальному управлінню Служби судової охорони у Дніпропетровській області протягом п'яти днів з моменту отримання цієї вимоги виконати вимоги виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/13408/22, про що письмово повідомити Відділ примусового виконання рішень з наданням документів, що підтверджують виконання цього рішення суду в повному обсязі.
Керівнику Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області або особі, яка його заміщує чи виконує функціональні обов'язки, покладені на нього в частині виконання зазначеного рішення суду, у разі невиконання рішення суду в повному обсязі та зазначеної вимоги, у строк до п'яти днів з моменту отримання цієї вимоги, особисто з'явитися до державного виконавця за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, 3-й поверх, кабінет 311, для надання пояснень.
У разі ненадання відповіді та невиконання рішення державним виконавцем буде винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
03 квітня 2024 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області надано відповідь на вимогу виконавця, в якій зазначено, що вживаються відповідні заходи з метою виконання рішення суду, однак вищим розпорядником бюджетних коштів не було виділено бюджетних асигнувань на погашення заборгованості за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №160/13408/22.
18 березня 2025 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу позивача надіслано вимогу, в якій зазначено:
Територіальному управлінню Служби судової охорони у Дніпропетровській області протягом п'яти днів з моменту отримання цієї вимоги виконати вимоги виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №160/13408/22, про що письмово повідомити Відділ примусового виконання рішень з наданням документів, що підтверджують виконання цього рішення суду в повному обсязі.
Керівнику Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області або особі, яка його заміщує чи виконує функціональні обов'язки, покладені на нього в частині виконання зазначеного рішення суду, у разі невиконання рішення суду в повному обсязі та зазначеної вимоги, у строк до п'яти днів з моменту отримання цієї вимоги, особисто з'явитися до державного виконавця за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, 3-й поверх, кабінет 311, для надання пояснень.
04 квітня 2025 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області надано відповідь на вимогу виконавця, в якій зазначено, що вживаються відповідні заходи з метою виконання рішення суду, однак вищим розпорядником бюджетних коштів не було виділено бюджетних асигнувань на погашення заборгованості за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №160/13408/22.
20 травня 2025 року на адресу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшла постанова заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни ВП №73497066 від 06 травня 2025 року, якою за невиконання вимог виконавчого документа на Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області накладено штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи постанову від 06.05.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд врахував такі обставини та норми права.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин, та звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Так, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 цього Закону).
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Приписами статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З системного аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VIII випливає, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) до правоохоронних органів для притягнення боржника до відповідальності відповідно до цього Закону.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і спрямоване на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Надаючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення, необхідно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об'єктивно перешкодило виконати судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі №812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для виконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише за відсутності поважних причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі №420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.
Зматеріалів справи встановлено, що підставою накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн. є невиконання боржником - Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №160/13408/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 з 01.03.2022 до 30.06.2022.
Позивач у позові та надісланих на адресу відповідача листах зазначає, що ним вжито всіх залежних від нього дій для повного виконання зазначеного рішення суду, однак виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника ТУ Служби, тому вимагати від нього вчинення дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
За приписами статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Згідно з частиною 5 статті 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, нецільове використання бюджетних коштів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 3 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» головним розпорядником бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони є Державна судова адміністрація України.
При цьому, розпорядником бюджетних коштів другого рівня є Центральний орган управління Служби судової охорони, а ТУ ССО у Дніпропетровській області є розпорядником бюджетних коштів третього рівня.
Отже, фактичне та повне виконання судового рішення ТУ ССО у Дніпропетровській області можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі.
Судом встановлено, що боржник з метою виконання рішення суду звертався до Служби судової охорони із листом від 03.11.2023 №35.07-335/ССО, у якому просив з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №160/13408/22 виділити додаткові кошторисні призначення за КЕКВ 2800 у сумі 168 000,00 грн., у т. ч.: на нарахування та виплату додаткової винагороди - 120 000,00 грн; нарахування єдиного соціального внеску - 26 400,00 грн; нарахування та виплату ПДФО - 21 600,00 грн.
Також, лист аналогічного змісту було надіслано 21.12.2023.
Із листа Служби судової охорони від 21.11.2023 № 01.30-02.2-2232 вбачається, що відповідно до внесених змін до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333 «Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» (наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 400), виконання судових рішень (як у безспірному, так і в добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду здійснюються за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються також за цим кодом. Видатки на вищезазначену виплату за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у кошторисі Служби на 2023 рік не передбачено. Зокрема, з метою вирішення питання проведення нарахувань виплат позивачам Службою ведеться відповідна робота. Неодноразово інформація щодо потреби додаткових асигнувань для забезпечення виконання рішень судів надавалася до Державної судової адміністрації України.
Також, листом Державної судової адміністрації України від 06.03.2025 №11-4566/25 було звернено до Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з проханням розглянути питання щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1 503,6 млн гривень.
Окрім того, як видно з листа Служби судової охорони №01.30-02.2-76/вв від 10.01.2025, відповідно до розпорядження Служби судової охорони від 05.01.2024 №5/ОД «Про виплату коштів за судовими рішеннями», з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби коштів за судовими рішеннями в Службі запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду. Видатки на виконання судових рішень у Службі здійснюються за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя». Службі затверджено кошторис на 2025 рік за КПКВ 0501150 у сумі 6720,8 тис. грн.
При розгляді справи суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 13.08.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі №360/4705/20, згідно з яким невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
За таких обставин суд доходить до висновку, що Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області вжило всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду, а невиплата ОСОБА_1 нарахованої додаткової винагороди у розмірі 120 000,00 грн. станом на дату винесення оскаржуваної постанови органу ДВС зумовлена відсутністю відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на ці цілі, що не може вважатися ухиленням від виконання рішення суду. При цьому накладення штрафу у такому випадку жодним чином не сприяє захисту права особи на отримання цих коштів.
З наведеного суд доходить висновку, що державний виконавець передчасно прийняв постанову про накладення штрафу від 06.05.2025 у виконавчому провадженні №73497066 щодо примусового виконання виконавчого листа№ 160/13408/22, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30.11.2023, не переконавшись у причинах невиконання Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області рішення суду.
Суд враховує, що визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для виконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що невиконання боржником рішення суду лише за відсутності поважних причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20, від 31.05.2022 у справі №360/940/20 та відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Отже, на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, щодо якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому, обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, але не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Крім цього, встановлення таких обставин, як невиконання судового рішення та наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов'язок з'ясування цих обставин покладено на державного виконавця.
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для виконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19 суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, необхідно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об'єктивно перешкодило виконати судове рішення.
Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, останню винесено лише у зв'язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з'ясування і оцінки причин цього невиконання.
Будь-яких заходів щодо з'ясування та оцінки причин невиконання рішення суду відповідачем не вжито.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області штрафу за невиконання судового рішення.
При цьому суд зазначає, що вказане не виключає принципу обов'язковості виконання судового рішення.
За таких підстав суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 243- 246, 250, 255, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 43238738, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 57) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ідентифікаційний код: 43315529, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни ВП №73497066 від 06 травня 2025 року про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області штрафу в сумі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 43238738, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 57) судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ідентифікаційний код: 43315529, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон