07 липня 2025 рокуСправа №160/1885/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.01.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради, яка які полягали у ненаданні реєстраційного номера заяви від 21.01.2025;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради належним чином зареєструвати мою заяву від 21.01.2025;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради падати мені інформацію про реєстраційний номер моєї заяви від 21.01.2025.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 21.01.2025 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради із заявою про надання доступу до публічної інформації. Вказує, що у своєму зверненні він також просив: 1. Зареєструвати заяву належним чином. 2. Повідомити реєстраційний номер заяви. Того ж дня, 21.01.2025, позивач отримав повідомлення від УСЗН НМР, однак, зазначає, що у цьому повідомленні не було зазначено реєстраційного номеру його заяви, що є порушенням законодавства. Позивач вказує, що досі, на дату подання цієї заяви, не отримав повідомлення у якому зазначено реєстраційного номеру його заяви, що є порушенням законодавства. Вважає, що дії УСЗН НМР є протиправними, оскільки порушують частину 3 статті 42 Закону України Про адміністративну процедуру, яка встановлює обов'язок реєстрації заяви з наданням відповідного реєстраційного номера.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 відкрито провадження у справі №160/1885/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.02.2025 від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що 21.01.2025 року до управління соціального захисту населення Самарівської міської ради громадянином ОСОБА_1 з використанням мережі Інтернет, а саме засобами електронного зв'язку (надіслане на електронну адресу Відповідача) надійшов електронний лист, автоматично на вхідне повідомлення була надіслана автовідповідь з текстом у повідомленні про отримання вхідного листа. Електронний лист мав тему, містив вкладення, а саме тіло листа, звернення громадянина ОСОБА_1 до керівника управління про надання інформації на підставі, зокрема, Закону України «Про доступ до публічної інформації». З використанням програмного забезпечення “ДОК ПРОФ» реєстратором було створено реєстраційно-моніторингова картка, внесено облікові дані про документ за встановленою формою, проскановано примірники та визначенно Виконавця, після чого було здійснено автоматичне нанесення штрих-коду та/або QR-коду на його першу сторінку. Таким чином, звернення Позивача було зареєстровано вчасно, згідно вимог законодавства України. Разом з тим, у зверненні Позивач просив надіслати відповідь у строки згідно Закону в електронному вигляді на вказану адресу електронної пошти. В свою чергу, Відповідачем були виконані всі вимоги заявлені Позивачем:- надана відповідь на запитувану інформацію, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації»;- відповідь надана у строки визначені законодавством України;- відповідь надіслана на адресу електронної пошти, вказану Позивачем.
13.02.2025 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2025 до Управління соціального захисту населення Самарівської міської ради громадянином ОСОБА_1 з використанням мережі Інтернет, а саме засобами електронного зв'язку (надіслане на електронну адресу відповідача) надійшов електронний лист.
Слід вказати про те, що позивач звертаючись до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради із заявою про надання доступу до публічної інформації, у тому числі просив зареєструвати заяву належним чином та повідомити реєстраційний номер заяви.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначає про те, шо 21.01.2025 він отримав повідомлення від УСЗН НМР, однак у цьому повідомленні не було зазначено реєстраційного номеру його заяви, що є порушенням законодавства та відповідно порушенням його прав, що і стало підставою для звернення до суду із цією позовною заявою.
Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.
Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Згідно із п.1 ч.3 ст.10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Положеннями статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частина 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що закон зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У силу ч.1 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Частиною 6 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із частиною 7 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;
4) строк, у який буде задоволено запит;
5) підпис.
Згідно з ч.1 ст. 15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 42 Закону України «Про адміністративну процедуру» встановлені вимоги до реєстрації заяви, зокрема, заява реєструється адміністративним органом в день її надходження, відмова в реєстрації заяви не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
Також, слід вказати, що Інструкція з діловодства в управлінні соціального захисту населення Новомосковської міської ради, затвердженої наказом управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради від 15.01.2023р. № 38-ОД (далі - Інструкція) встановлює вимоги щодо документування управлінської діяльності та організації роботи з документами незалежно від способу фіксації та відтворення інформації в управлінні соціального захисту населення Новомосковської міської ради (далі - Управління), його структурних підрозділах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.
Відповідно до п.127 Інструкції доставка документів до Управління здійснюється, як правило, з використанням засобів поштового зв'язку та електронною поштою, а також кур'єрською службою.
Відповідно до п.142 Інструкції реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації і полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою в Управлінні реєстраційно-контрольною карткою, якою фіксується факт створення, відправлення або одержання документа, шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних реквізитів про документ.
Відповідно до п.147 Інструкції реєстрація документів в Управлінні здійснюється у СЕДО ДОК ПРОФ, за допомогою якої формується єдина централізована база реєстраційних даних Управління, що забезпечує посадових осіб інформацією про всі документи Управління та їх місцезнаходження.
Реєстрація звернень громадян, запитів на інформацію, тощо ведеться окремо тією ж єдиною централізованою базою реєстраційних даних Управління СЕДО ДОК ПРОФ. Допускається ведення реєстрації запитів на інформацію у журналах.
Отже, встановлено, що розгляд звернень громадян в Управлінні соціального захисту населення Самарівської міської ради здійснюється у тому числі, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Інструкції з діловодства в управлінні соціального захисту населення Новомосковської міської ради, затвердженої наказом управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради від 15.01.2023р. №38-ОД (далі - Інструкція).
Так, 21.01.2025 до управління соціального захисту населення Самарівської міської ради громадянином ОСОБА_1 з використанням мережі Інтернет, а саме засобами електронного зв'язку (надіслане на електронну адресу відповідача) надійшов електронний лист, автоматично на вхідне повідомлення була надіслана автовідповідь з текстом у повідомленні про отримання вхідного листа.
Електронний лист мав тему, містив вкладення, а саме тіло листа, звернення громадянина ОСОБА_1 до керівника управління про надання інформації на підставі, зокрема, Закону України «Про доступ до публічної інформації».
З використанням програмного забезпечення ДОК ГІРОФ реєстратором було створено реєстраційно-моніторингова картка, внесено облікові дані про документ за встановленою формою, проскановано примірники та визначено Виконавця, після чого було здійснено автоматичне нанесення штрих-коду та/або QR-коду на його першу сторінку.
Таким чином, встановлено, що звернення позивача було зареєстровано вчасно, згідно вимог законодавства України.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Доказів зворотнього матеріали справи не містять.
Так, згідно матеріалів справи, у своєму зверненні позивач просив надіслати відповідь у строки згідно Закону в електронному вигляді на вказану адресу електронної пошти.
Відповідачем були виконані вимоги заявлені Позивачем:
надана відповідь на запитувану інформацію, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
відповідь надана у строки визначені законодавством України;
відповідь надіслана на адресу електронної пошти, вказану позивачем.
Отже, звернення позивача містило вимогу щодо надсилання відповіді у строки згідно Закону в електронному вигляді на вказану адресу електронної пошти, що і було виконано відповідачем в межах компетенції та згідно норм чинного законодавства України.
Враховуючи наведене, не встановлено порушення прав позивача у вказаній частині.
Слід також вказати про те, що при отриманні управлінням соціального захисту населення Самарівської міської ради 21.01.2025 засобами електронного зв'язку (надіслане на електронну адресу відповідача) електронного листа, автоматично на вхідне повідомлення була надіслана автовідповідь, з текстом у повідомленні, про отримання вхідного листа.
Встановлено про те, що вказане звернення позивача було у передбаченому Законом порядку, відповідачем автоматично зареєстровано, та відповіло якому присвоєно номер №17/0/23-25 від 21.01.2025 року, про що відповідачем було надано відповідні докази, які долучено до матеріалів справи, а отже посилання позивача на порушення його прав в цій частинні не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Також, слід вказати про те, що згідно із наданої позивачем копії знімка екрана монітора комп'ютера - відкритого повідомлення електронної пошти позивача, супроводжуючий текст містить прохання: «зареєструвати належним чином та повідомити реєстраційний номер», проте неможливо визначити до чого відноситься прохання, оскільки супроводжуючий текст до повідомлення не підлягає реєстрації.
Отже, слід вказати про те, що звернення позивача містило вимогу щодо надсилання відповіді у строки згідно Закону в електронному вигляді на вказану адресу електронної пошти, що і було виконано відповідачем в межах компетенції та згідно норм чинного законодавства України.
Положеннями статті 42 Закону України «Про адміністративну процедуру» визначено, що реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням, що також було дотримано та виконано відповідачем, оскільки позивач отримав автоматично повідомлення про отримання управлінням соціального захисту населення Самарівської міської ради вхідного листа.
Інших доказів на спростування наведеного матеріали справи не містять.
Отже, доказів на порушення прав позивача в оскаржуваній частині судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко