07 липня 2025 рокуСправа №160/6116/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «АГ 23» до Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24.02.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «АГ 23» до Павлоградської міської ради з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення 57 сесії VIII скликання Павлоградської міської ради № 1814-57/VIII від 12.11.2024 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання земельних ділянок у користування», яким знято на доопрацювання на підставі голосування депутатів на сесії Павлоградської міської ради питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання земельних ділянок у користування: Приватному підприємству «АГ 23» загальною площею 1,1870 га, на вул. Дніпровська, 49, кадастровий номер 1212400000:02:001:0107, код виду цільового призначення - 11.02 - (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком);
- визнати протиправною бездіяльність Павлоградської міської ради щодо нерозгляду по суті заяви Приватного підприємства «АГ 23» від 14.10.2024 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу/об'єднання земельної ділянки та надання земельної ділянки у користування Приватному підприємству «АГ 23» (земельна ділянка з кадастровим номером 1212400000:02:001:0046, площею 0,9290га, та земельна ділянка з кадастровим номером 1212400000:02:001:0047, площею 0,2580га) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в оренду на 25 років
- зобов'язати Павлоградську міську раду на черговому засіданні сесії міської ради повторно розглянути заяву Приватного підприємства «АГ 23» від 14.10.2024 та прийняти рішення, яким затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу/об'єднання земельної ділянки та надання земельної ділянки у користування Приватному підприємству «АГ 23» (земельна ділянка з кадастровим номером 1212400000:02:001:0046, площею 0,9290га, та земельна ділянка з кадастровим номером 1212400000:02:001:0047, площею 0,2580га) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в оренду на 25 років, відповідно до заяви Приватного підприємства «АГ 23» від 14.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:001:0107 на підставі договору оренди, укладеного з Павлоградською міською радою від 09.07.2014. Рішенням 51 сесії VІІІ скликання Павлоградської міської ради №1584-51/VIII від 28.05.2024 позивачу надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки на дві окремі ділянки. На виконання цього рішення було розроблено технічну документацію, утворено нові земельні ділянки з кадастровими номерами 1212400000:02:001:0046 та 1212400000:02:001:0047, та внесено відомості до Державного земельного кадастру. З метою затвердження технічної документації із землеустрою позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою від 14.10.2024. Однак, рішенням 57 сесії VIII скликання Павлоградської міської ради №1814-57/VIII від 12.11.2024 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання земельних ділянок у користування» питання затвердження технічної документації було знято на доопрацювання на підставі голосування депутатів. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки чинне земельне законодавство України, зокрема стаття 186 Земельного кодексу України, не передбачає можливості зняття питання на доопрацювання під час розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою. Відповідач зобов'язаний був прийняти одне з двох рішень: затвердити документацію або надати мотивовану відмову з чітким посиланням на законодавчі підстави. На думку позивача, оскаржуване рішення відповідача є невмотивованим, необґрунтованим, не містить посилання на норми права, які надають повноваження на його прийняття, та ставить позивача у стан правової невизначеності.
Тому, з метою зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 25.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
Судом встановлено, що між Павлоградською міською радою та ПП «АГ 23» 09.07.2014 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:001:0107. Рішенням 51 сесії VІІІ скликання Павлоградської міської ради №1584-51/VIII від 28.05.2024 позивачу надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки. 02.09.2024 ПП «АГ 23» уклало договір № 09/02-03 з ТОВ «Дніпроленд» для розробки відповідної технічної документації.
На виконання зазначеного рішення була складена технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, в результаті чого утворено нові земельні ділянки з кадастровими номерами 1212400000:02:001:0046 та 1212400000:02:001:0047, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 186 ЗК України, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності затверджується органом місцевого самоврядування, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
З метою затвердження зазначеної технічної документації Позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.10.2024.
Частина 8 статті 186 ЗК України чітко встановлює, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Важливо зазначити, що згідно з частиною 9 статті 186 ЗК України, органам місцевого самоврядування при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України «Про землеустрій», а також вимагати погодження документації будь-якими іншими органами, якщо таке погодження не передбачено законом, чи проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, за результатом розгляду заяви позивача мав ухвалити одне з двох управлінських рішень: про затвердження або про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою. Відмова повинна бути мотивованою та ґрунтуватися виключно на підставах, передбачених частиною 8 статті 186 ЗК України.
Судом встановлено, що рішенням 57 сесії VIII скликання Павлоградської міської ради №1814-57/VIII від 12.11.2024 у пункті 12 питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання земельних ділянок у користування ПП «АГ 23» було знято на доопрацювання на підставі голосування депутатів.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Статтею 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами "а", "б" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).
Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до частин 9, 10 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Частиною 8 статті 186 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
При цьому, положеннями частини 10 статті 186 ЗК України визначено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмовляє у його затвердженні.
При цьому, у випадку відмови у затвердженні проекту землеустрою, таке рішення має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Із аналізу наведених норм видно, що саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин.
За наслідком розгляду клопотання про затвердження розробленої документації із землеустрою, обов'язковим є прийняття саме рішення про його затвердження чи/або про відмову у його затвердженні.
При цьому, суд зазначає, що неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у його затвердженні, оскільки положення ст. 186 ЗК України зобов'язує уповноважений орган у такому рішенні навести вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Положення ЗК України не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення.
Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 23.11.2021 у справі №580/704/21.
Також, Верховний Суд у цій постанові дійшов висновку про те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.
Цей проект разом із заявою позивач подав на затвердження до органу місцевого самоврядування. Проте, Павлоградська міська рада рішення з приводу затвердження поділу земельної ділянки або вмотивованої відмови не прийняла, що є протиправною бездіяльністю.
Отже, в спірній ситуації відповідач за наслідками розгляду заяви позивача не прийняв жодного рішення - ні про затвердження проекту землеустрою, ні про відмову в його затвердженні, з наведенням відповідних мотивів.
Відповідачем жодних дій щодо належного розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо поділу земельної ділянки вчинено не було.
Відтак суд вважає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", Законом України "Про місцеве самоврядування", без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду клопотання позивача.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Як вже встановлено судом відповідачем не прийнято по суті поданої позивачем заяви жодного з рішень. В той же час, рішення про затвердження проекту землеустрою є адміністративним актом, прийняттю його повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.
Зобов'язання у затвердженні проекту землеустрою без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Отже, не досягнення реалізації усіх необхідних умов для затвердження проекту землеустрою унеможливлює прийняття судом рішення про зобов'язання затвердити такий.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, встановивши протиправну бездіяльність Павлоградської міської ради щодо неналежного розгляду заяви позивача, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки та прийняти рішення із урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства «АГ 23» до Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення 57 сесії VIII скликання Павлоградської міської ради №1814-57/VIII від 12.11.2024 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання земельних ділянок у користування».
Визнати протиправною бездіяльність Павлоградської міської ради щодо нерозгляду по суті заяви Приватного підприємства «АГ 23» від 14.10.2024 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу/об'єднання земельної ділянки та надання земельної ділянки у користування Приватному підприємству «АГ 23».
Зобов'язати Павлоградську міську раду повторно розглянути заяву Приватного підприємства «АГ 23» від 14.10.2024 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 1,1870 га, на вул. Дніпровська, 49, кадастровий номер 1212400000:02:001:0107, та прийняти рішення із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Приватного підприємства «АГ 23» за рахунок бюджетних асигнувань Павлоградської міської ради сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез