Рішення від 07.07.2025 по справі 160/9273/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 рокуСправа №160/9273/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» до Дніпровської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: (№UA110130/2024/000424/1 від 26.12.2024, №UA110130/2024/000430/1 від 28.12.2024, №UA110130/2024/000432/1 від 30.12.2024, №UA110130/2025/000012/1 від 08.01.2025, №UA110130/2025/000005/1 від 04.01.2025, №UA110130/2025/000014/1 від 09.01.2025, №UA110130/2025/000020/1 від 14.01.2025, №UA110130/2025/000035/1 від 27.02.2025);

-визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2024/000901 від 26.12.2024; №UA110130/2024/000910 від 28.12.2024; №UA110130/2024/000912 від 30.12.2024; №UA110130/2025/000015 від 08.01.2025; №UA110130/2025/000007 від 04.01.2025; №UA110130/2025/000018 від 09.01.2025; №UA110130/2025/000031 від 14.01.2025; №UA110130/2025/000105 від 27.02.2025, винесені Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «КДВ ПЛЮС» на підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митні декларації з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Відповідач витребував у позивача додаткові документи. Також, на переконання ТОВ «КДВ ПЛЮС», відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржувані рішення, відповідно до яких загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, а також відмовлено у прийнятті вказаних митних декларацій шляхом оформлення карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митних деклараціях митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірних рішеннях зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеними ним рішеннями, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виникли сумніви у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, які стали підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, однак, такі документи декларантом надані не були, у зв'язку із чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару, а також відповідні картки відмови в прийняті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, у зв'язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовими особами Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» зареєстровано юридичною особою 22.22.2020, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - номер запису: 1 002 241 0200 00096422, перебуває на обліку як платник податків та зборів в ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

1) Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - покупець та Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERi GIDA TURIZM INSAAT SANAYI TICARET LIMITED SiRKETi (Туреччина) - продавець, укладено Контракт № 03/24 -U від 11.01.2024, відповідно до якого продавець зобов?язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов?язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід?ємною частиною даного контракту. Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах - розділ 1.

Згідно п. 3.1 Контракту, товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід?ємною частиною цього контракту.

Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця. (п. 3.2 Контракту).

Оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою, п. 4.1 Контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США (п. 4.2 Контракту).

На виконання контракту №03/24-U від 11.01.2024, на підставі рахунку - проформи (інвойсу) № 90 від 19.11.2024 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000102 від 21.12.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 20.12.2024.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу подало 26.12.2024 до Дніпровської митниці до митного оформлення митну декларацію №24UA110130029945U4 (UA110130/2024/029945) від 26.12.2024, в якій заявлено митну вартість товару томатів, вагою в кількості 20 000 кг, загальною вартістю 16 000 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) та рахунку-проформи (інвойсу) у розмірі 0,80 USD та умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.

До митної декларації № 24UA110130029945U4 (UA110130/2024/029945) від 26.12.2024 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт № 03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода № 1 від 14.03.2024 до Контракту № 03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) № 90 від 19.12.2024;

-рахунок е - FATURA № EFA 202400000000102 від 21.12.2024;

-платіжна інструкція № б/н від 20.12.2024;

-митна декларація країни відправлення №24070900EX00002879 від 21.12.2024;

-вантажна митна декларація №24TR 070900000240М3 від 21.12.2024;

-міжнародна автомобільна накладна від 21.12.2024;

-сертифікат якості №B1680270 від 21.12.2024;

-сертифікат ЕС/TR А 5311856 від 21.12.2024.

Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв'язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 20.12.2024 Nєб/н на суму 16 000,00 дол. США. В графі «Відправник» платіжного документу зазначено АТ «Полтава-банк», у графі «Отримувач» Банк Південний, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. У розділі 13 зовнішньоекономічного договору банком покупця зазначено АТ «УКРСИББАНК». Даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні.

2. Інвойс (е-фактура) від 21.12.2024 №EFA2024000000102, проформа інвойс від 19.12.2024 №90, CMR №б/н від 21.12.2024 (графа 14), митна декларація країни експорту від 21.12.2024 №24070900EX00002879 (графа 20) містять умови поставки «CPT UKRAINE» (без зазначення конкретного міста доставки в країні призначення), проте відомості щодо умов поставки, які зазначено у графі 20 ЕМД №24UA110130029945U4 (UA110130/2024/029945) від 26.12.2024 - «CPT UA Дніпро», містять інформацію стосовно конкретного пункту доставки на митній території України.

3. У наданому до митного оформлення інвойсі (е-фактурі) від 21.12.2024 №EFA2024000000102 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір, згідно з яким постачається оцінювана партія товару.

4. Надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення містить посилання на рахунок-фактуру, який не надавався декларантом до митного оформлення.

З огляду на викладене, а також з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини 2-3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 26.12.2024 №26/12-1 «Повідомлення від декларанта» декларантом повідомлено, щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД №24UA1101300299454 (UA110130/2024/029945) від 26.12.2024.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000424/1 від 26.12.2024, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

Так у рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення наступних товарів: Товар «ОВОЧІ СВІЖІ ІСТІВНІ: ПОМІДОРИ (ТОМАТИ)» за МД від 09.12.2024 №24UA100190071570U0 (UA100190/2024/071570) товар №1, Країна виробництва - Туреччина, співставного з оцінюваним товаром, у співставних обсягах постачання, на комерційних умовах СРТ, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, Торговельна марка: ZEYDEN. Виробник: ZEYDEN TURIZM DIS TICARET VE SANAYI LTD.STI. Країна виробництва: TR (Туреччина), за контрактом з виробником, із заявленою декларантом митною вартістю (за ціною договору (контракту)) та визнаною митним органом на рівні 1,21 дол. США/кг з урахуванням всіх складових. До товару №1 ЕМД №24UA110130029945U4 (UA110130/2024/029945) від 26.12.2024 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод згідно з положеннями ст.64 МКУ та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару «ОВОЧІ СВІЖІ ІСТІВНІ: ПОМІДОРИ (ТОМАТИ)» імпортованого на умовах поставки СРТ, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: товар №1 за ЕМД від 09.12.2024 №24UA100190071570U0 (UA100190/2024/071570) - на рівні 1,21 дол. США/кг.

В подальшому, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000901 від 26.12.2024.

2) На виконання контракту №03/24 - U від 11.01.2024, на підставі рахунку - проформи (інвойс) № 91 від 19.12.2024 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000103 від 23.12.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Це підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 23.12.2024.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 28.12.2024 до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24 UA110130030127U4 від 28.12.2024, в якій заявлено митну вартість товару томатів, вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм.

Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойсу) у розмірі 0,80 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.

До митної декларації №24UA110130030127U4 від 28.12.2024, декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт № 03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода № 1 від 14.03.2024 до Контракту № 03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) №91 від 19.12.2024;

-рахунок е - FATURA № EFA 2024000000103 від 23.12.2024;

-платіжна інструкція №б/н від 23.12.2024;

-митна декларація країни відправлення №24070900X00002898 від 23.12.2024;

-вантажна митна декларація №24TR 070900000262L2 від 23.12.2024;

-міжнародна автомобільна накладна від 23.12.2024;

-сертифікат якості №В1680751 від 23.12.2024;

-фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 5311871 від 23.12.2024.

Підтвердженням сплати рахунку-проформи (інвойс) та е - FATURA є платіжн інструкція № б/п від 23.12.2024.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 23.12.2024 Nєб/н на суму 16 000,00 дол. США. В графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ «Полтава-банк», у графі «Отримувач» Банк Південний, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. Даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відомості шодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні.

2. Інвойс (е-фактура) від 23.12.2024 №EFA2024000000103 та митна декларація країни експорту від 23.12.2024 №24070900EX00002898 містять умови поставки «СРТ UKRAINE» (без зазначення конкретного міста доставки в країні призначення), проте відомості щодо умов поставки, які зазначено у графі 20 ЕМД №24UA11013003012704 (UA110130/2024/ 030127) від 28.12.2024 - «СРТ UA Дніпро», містять інформацію стосовно конкретного пункту доставки на митній території України.

3. У наданих товаросупровідних документах зазначено різну інформацію про оцінюваний товар, зокрема: у сертифікаті якості від 23.12.2024 Nєб/н зазначено «FRESH TOMATOES», у Е-фактурі(рахунок) від 23.12.2024 №EFA2024000000103 зазначено «FRESH TOMATOES», у сертифікаті походження товару від 23.12.2024 №В1680751 - «FRESH TOMATOES», у фітосанітарному сертифікаті від 23.12.2024 №EC/TR А 5311871 зазначено - «FRESH TOMATO /SOLANUM LYCOPERSICUM L.», митна декларація країни експорту від 23.12.2024 №24070900EX00002898 - «Taze Domates», транзитній декларації типу Т1 від 23.12.2024 №24TR070900000262L2 «DOMATES». Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару. Враховуючи відсутність перекладів зазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально.

4. У наданому до митного оформлення інвойсі (е-фактурі) від 23.12.2024 №EFA2024000000103 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір, згідно з яким постачається оцінювана партія товару.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000430/1 від 28.12.2024, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

Так у рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення наступних товарів: Товар «Помідори свіжі» за МД від 08.12.2024 №24UA408020060334U2 (UA408020/2024/060334) товар №1, Країна виробництва Туреччина, співставного з оцінюваним товаром, у співставних обсягах постачання, на комерційних умовах СРТ, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, Торговельна марка: немає даних. Виробник: SAD TARIM SANAYI VE TICARET LTD. STI. Країна виробництва: TR (Туреччина), за контрактом з виробником, оформлений за основним методом визначення митної вартості та визнаною митним органом на рівні 1,21 дол. США/кг з урахуванням всіх складових. До товару №1 ЕМД №24UA110130030127U4 (UA110130/2024/ 030127) від 28.12.2024 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод згідно з положеннями ст.64 МКУ та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

3) На виконання контракту № 03/24 -U від 11.01.2024 на підставі рахунку - фактури (інвойс) № 93 від 24.12.2024 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000104 від 25.12.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 17 000,00 USD за ціною 0,85 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №б/н від 27.12.2024.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 30.12.2024 до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №24 UA110130030136U0 від 30.12.2024, в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 17 000,00 USD за ціною 0,85 USD за один кілограм.

Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (швойсу) у розмірі 0,85 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.

До митної декларації № 24 UA110130030136U0 від 30.12.2024 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт № 03/24 - U від 11.01.2024 ;

-додаткова угода № 1 від 14.03.2024 до Контракту № 03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) № 93 від 24.12.2024;

-рахунок е - FATURA № EFA 2024000000104 від 25.12.2024;

-платіжна інструкція №б/н від 27.12.2024;

-митна декларація країни відправлення №24070900X00002918 від 25.12.2024;

-вантажна митна декларація №24TR 070900000274L5 від 25.12.2024;

-міжнародна автомобільна накладна від 25.12.2024;

-сертифікат якості №B1680752 від 25.12.2024;

-фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5311888 від 25.12.2024.

Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція № б/н від 27.12.2024.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 27.12.2024 Nєб/н на суму 33 000,00 дол. США. В графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ «Полтава-банк», у графі «Отримувач» Банк Південний, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. Даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні.

2. Інвойс (е-фактура) від 25.12.2024 №EFA2024000000104 та митна декларація країни експорту від 25.12.2024 №24070900EX00002918 містять умови поставки «СРТ UKRAINE» (без зазначення конкретного міста доставки в країні призначення), проте відомості щодо умов поставки, які зазначено у графі 20 ЕМД №UA110130/2024/030136 (24UA110130030136U0) від 30.12.2024 - «CPT UA Дніпро», містять інформацію стосовно конкретного пункту доставки на митній території України.

3. У наданому до митного оформлення інвойсі (е-фактурі) від 25.12.2024 №EFA2024000000104 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір згідно з яким постачається оцінювана партія товару.

Листом від 30.12.2024 №30/12-1 «Повідомлення від декларанта» декларантом повідомлено, щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД №UA110130/2024/030136 (24UA110130030136U0) від 30.12.2024.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000432/1 від 30.12.2024, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

Так у рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення наступних товарів: Товар «Помідори свіжі» за МД від 08.12.2024 №24UA408020060334U2 (UA408020/2024/060334) товар №1, Країна виробництва - Туреччина, код згідно УКТЗЕД - 0702000000 співставного з оцінюваним товаром, у співставних обсягах постачання, на комерційних умовах СРТ, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, горговельна марка: немає даних. Виробник: SAD TARIM SANAYI VE TICARET LD. S11. Крана вирооництва: TR(Туреччина), за контрактом з виробником, оформлений за основним методом визначення митної вартості та визнаною митним органом на рівні 1,21 дол.США/кг з урахуванням всіх складових. До товару Nє1 ЕМД №UA110130/2024/030136 (24UA110130030136U0) від 30.12.2024 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод згідно з положеннями ст.64 МКУ та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

4) На виконання контракту №03/24 -U від 11.01.2024, на підставі рахунку - проформи (інвойсу) № 01 від 02.01.2025 та рахунку е - FATURA № EFA 2025000000001 від 02.01.2025, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що аідтверджується платіжною інструкцією № б/н від 07.01.2025.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №25UA110130000244U0 від 08.01.2025 в якій заявлено митну вартість товару «томати», в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) та рахунку-проформи (інвойс) у розмірі 0,80 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.

До митної декларації №25UA110130000244U0 від 08.01.2025 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт № 03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода №1 від 14.03.2024 до Контракту № 03/24 - U від 11.01.2024 ;

-рахунок - проформа (інвойс) №01 від 02.01.2025;

-рахунок е - FATURA № EFA 2025000000001 від 02.01.2025;

-платіжна інструкція № б/н від 07.01.2025;

-митна декларація країни відправлення №25070900EX00000003 від 02.01.2025;

-вантажна митна декларація №25TR070900000000L4 від 02.01.2025;

-ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 02.01.2025;

-сертифікат якості №В1680758 від 02.01.2025;

-фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5311955 від 02.01.2025.

Підтвердженням сплати рахунку - фактури (інвойс) та е - FATURA є платіжна інструкція № б/н від 07.01.2025.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 07.01.2025 №б/н на суму 16 000,00 дол. США. У графі 70 Призначення платежу (оплати) зазначено інвойс від 02.01.2025 №01. У графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ «Полтава-банк», у графі «Отримувач» - Кредо Банк, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. У розділі 13 зовнішньоекономічного договору банком покупця зазначено АТ «УКРСИББАНК». Даний документ засвідчено печаткою АТ «ПОЛТАВА-БАНК», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні.

2. Товаросупровідні документи не містять відомості про торгівельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «торгівельна марка» зазначено - немає даних. Згідно контракту компанія «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» є продавцем товару. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Проте, зазначені документи надані не були.

3. Декларантом до митного оформлення наданий сертифікат якості товару б/н від 02.01.2025, який не містить підписів та печаток підприємства, що видало зазначений сертифікат.

4. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: комерційному інвойсі від 02.01.2025 №EFA2025000000001 та МД країни відправлення №25070900EX00000003 від 02.01.2025 зазначено умови поставки СРТ Україна без зазначеного конкретного пункту поставки, проте у митній декларації. поданої до митного оформлення декларантом зазначено умови поставки СРТ UA Дніпро.

5. Відповідно до інформації митної декларації експорту від 02.01.2025 №25070900X00000003 митна вартість товару зазначена 16000 дол. США, статистична - 12000 дол. США. Таким чином, різниця в сумі 4000,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - MUGLA (Туреччина) до місця призначення в Україні.

6. У наданому до митного оформлення транзитному документі від 02.01.2025 №25TR070900000000L4 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № НОМЕР_1 / ВН5922Х перевезено через наступні країни - Туреччина, Болгарія, Румунія, Україна. Разом з тим, імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставку товару, а також те, що оплату транспортних витрат покладено на відправника.

7. У наданій копії декларації країни відправлення №25070900EX00000003 від 02.01.2025 зазначена Е-фактура від 02.01.2025 №2524316011088039873618/1, яка до митного оформлення не надавалась.

Листом від 08.01.2025 №08/01-1 «Повідомлення від декларанта» декларантом повідомлено, щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД №25UA110130000244U0 (UA110130/2025/000244) від 08.01.2025.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000012/1 від 08.01.2025, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

Так у рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення наступних товарів: «Помідори свіжі» за МД від 02.01.2025 №25UA209170000080U7 (UA209170/2025/000080), Країна виробництва - Туреччина, співставного з оцінюваним товаром за обсягами постачання, на однакових комерційних умовах СРТ, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, країна виробник - Туреччина, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні 1,21 дол. США/кг з урахуванням всіх складових.

Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2025/000015 від 08.01.2025.

5) На виконання контракту №03/24 -U від 11.01.2024, на підставі рахунку - фактури (інвойс) № 95 від 28.12.2024 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000106 від 28.12.2024, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця. Дана обставина підтверджується платіжною інструкцією № б/и від 02.01.2025.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 04.01.2025 до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №25 UA110130000939 від 04.01.2025, в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм.

До митної декларації №25UA110130000093U9 від 04.01.2025 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт №03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода №1 від 14.03.2024 до Контракту №03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) №95 від 28.12.2024;

-рахунок е - FATURA №EFA2024000000106 від 28.12.2024;

-платіжна інструкція №б/н від 02.01.2025;

-митна декларація країни відправлення №24070900X00002951 від 28.12.2024;

-вантажна митна декларація №24TR 070900000299L0 від 28.12.2024;

-міжнародна автомобільна накладна від 28.12.2024;

-сертифікат якості № B 1680757 від 28.12.2024;

-фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5311922 від 28.12.2024.

Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція № б/н від 02.01.2025.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. Надане до митного контролю платіжне доручення від 02.01.2025 б/н містить суму 31 000 дол. США, та відповідно до гр.70 містить посилання на інвойси від 26.12.2024 Nє94 та від 28.12.2024 №95. Інвойс від 26.12.2024 №94 до митного контролю не надано, що унеможливлює обчислення сплаченої суми.

2. Інвойс (е-фактура) від 28.12.2024 №EFA2024000000106 та митна декларація країни експорту від 28.12.2024 №24070900EX00002951 містять умови поставки «СРТ UKRAINE» (без зазначення конкретного міста доставки в країні призначення), проте відомості щодо умов поставки, які зазначено у графі 20 ЕМД №25UA110130000093U9 (UA110130/2025/000093) від 04.01.2025 - «СР UA Дніпро», містять інформацію стосовно конкретного пункту доставки на митній території України.

3. У наданому до митного оформлення інвойсі (е-фактурі) від 28.12.2024 №EFA2024000000106 відсутнє посилання на зовнішньоекономічній договір, згідно з яким постачається оцінювана партія товару.

4. Копія митної декларації країни експорту від 28.12.2024 №24070900EX00002951 (графа 44) містить інформацію про інвойс яку надав експортер митним органам Туреччини про використання при здійснення відправки товару - від 28.12.2024 №24243160110886039835324/1, який до митного оформлення товару митним органам України не надавалась, це може свідчити, що наявний інший інвойс який підлягає оплаті за заявлений товар.

5. Контракт не містить відомостей щодо включення до ціни товару вартості пакування, маркування, транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України тощо. Саме по собі зазначення у інвойсі умов поставки СРТ Дніпро не може свідчити про застосування саме цих умов поставки. Декларантом не надано документів на підтвердження виконання обов?язку продавця укласти або забезпечити укладання договору перевезення товару від поіменованого пункту поставки до поіменованого місця призначення, як зазначено у правилах Інкотермс.

Листом від 04.01.2025 №04/01-1 «Повідомлення від декларанта» декларантом повідомлено, щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи підтвердження митної вартості до ЕМД Nє25UA110130000093U9 (UA110130/2025/000093) від 04.01.2025.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000005/1 від 04.01.2025, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

Так у рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення наступних товарів: Товар «Помідори свіжі» з МД від 08.12.2024 №24UA4080200603342 (UA408020/2024/060334) товар №1, Країна виробництва - Туреччина, співставного з оцінюваним товаром, у співставних обсягах постачання, на комерційних умовах СРТ, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, Торговельна марка: немає даних. Виробник: SAD TARIM SANAYI VE TICARET LTD. STI. Країна виробництва: TR(Туреччина), за контрактом з виробником, оформлений за основним методом визначення митної вартості та визнаною митним органом на рівні 1,21 дол. США/кг з урахуванням всіх складових.

6) На виконання контракту №03/24 -U від 11.01.2024, на підставі рахунку - фактури (інвойс) №02 від 04.01.2025 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000002 від 04.01.2025, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 15 000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 06.01.2025.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №25UA110130000315U2 від 09.01.2025, в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 15 000,00 USD за ціною 0,75 USD за один кілограм.

Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойсу) у розмірі 0,75 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.

До митної декларації №25UA110130000315U2 від 09.01.2025 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт №03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода №1 від 14.03.2024 до Контракту №03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) №02 від 04.01.2025;

-рахунок е - FATURA №EFA20240000000002 від 04.01.2025;

-платіжна інструкція №б/н від 06.01.2025;

-митна декларація країни відправлення №25070900X00000045 від 04.01.2025;

-вантажна митна декларація № 25TR 070900000032L6 від 04.01.2025;

-міжнародна автомобільна накладна від 04.01.2025;

-сертифікат якості № B 1680759 від 04.01.2025;

-фітосанітарний сертифікат № EC/TR А 5311976 від 04.01.2025.

Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція № б/н від 06.01.2025.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 06.01.2025 №б/н на суму 15 000,00 дол. США. Проте відвантаження товару відбулось 04.01.2025. У графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ «Полтава-банк», у графі «Отримувач» - Кредо Банк, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

2. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. Декларантом до митного оформлення наданий сертифікат якості товару б/н від 04.01.2025, який не містить підписів та печаток підприємства, що видало зазначений сертифікат.

3. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: комерційному інвойсі від 04.01.2025 №EFA2025000000002 та МД країни відправлення №25070900EX00000045 від 04.01.2025 зазначено умови поставки СРТ Україна без зазначеного конкретного пункту поставки, проте у митній декларації, поданої до митного оформлення декларантом, зазначено умови поставки СРТ UA Дніпро. Документи, що підтверджують договірні відносини між перевізником та продавцем, не надано.

4. У наданому до митного оформлення транзитному документі від 04.01.2025 №25TR070900000032L6 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № НОМЕР_2 / BH1109XF перевезено через наступні країни - Туреччина, Болгарія, Румунія, Україна. Разом з тим, імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставку товару, а також те, що оплату транспортних витрат покладено на відправника.

5. У наданій копії декларації країни відправлення №25070900EX00000045 від 04.01.2025 зазначена Е-фактура від 04.01.2025 №25243160110886039906064/1, яка до митного оформлення не надавалась.

Листом від 09.01.2025 №09/01-1 «Повідомлення від декларанта» декларантом повідомлено щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД №25UA110130000305U8 (UA110130/2025/000305) від 09.01.2025.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000014/1 від 09.01.2025, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

7) На виконання контракту №03/24 -U від 11.01.2024, на підставі рахунку - фактури (інвойс) № 03 від 07.01.2025 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000003 від 07.01.2025, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 09.01.2025.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 14.01.2025 до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №25UA110130000565U0 від 14.01.2025, в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 16 000,00 USD за ціною 0,80 USD за один кілограм.

До митної декларації №25UA110130000565U0 від 14.01.2025 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт №03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода №1 від 14.03.2024 до Контракту №03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) №03 від 07.01.2025;

-рахунок е - FATURA № EFA 20240000000003 від 07.01.2025;

-платіжна інструкція № б/н від 09.01.2025;

-митна декларація країни відправлення №25070900EX00000082 від 07.01.2025;

-вантажна митна декларація №25TR 070900000074L2 від 07.01.2025;

-міжнародна автомобільна накладна від 07.01.2025;

-сертифікат якості № B 1680760 від 07.01.2025;

-фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5660503 від 07.01.2025.

Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція № б/н від 09.01.2025.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. В інвойсі від 07.01.2025 №EFA2025000000003 умови оплати відсутні. До митного оформлення надано інвойс від 07.01.2025 №03, в якому зазначено 100% передплата. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 09.01.2025 №б/н на суму 16 000,00 дол. США. Проте відвантаження товару відбулось 07.01.2025. У графі 70 Призначення платежу (оплати) зазначено інвойс від 07.01.2025 №03. У графі «Відправник» цього платіжного документу зазначено АТ «Полтава-банк», у графі «Отримувач» - Кредо Банк, що не відповідає відомостям, зазначеним в розділі 13 зовнішньоекономічного договору від 11.01.2024 №03/24-U. У розділі 13 зовнішньоекономічного договору банком покупця зазначено АТ «УКРСИББАНК». Даний документ засвідчено печаткою АТ «ПОЛТАВА-БАНК», в якій відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні.

2. Декларантом до митного оформлення наданий сертифікат якості товару б/н від 07.01.2025, який не містить підписів та печаток підприємства, що видало зазначений сертифікат.

3. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: комерційному інвойсі від 07.01.2025 №EFA2025000000003 та МД країни відправлення №25070900EX00000082 від 07.01.2025 зазначено умови поставки СРТ Україна, без зазначеного конкретного пункту поставки, проте у митній декларації, поданої до митного оформлення декларантом зазначено умови поставки СРТ UA Дніпро.

4. Відповідно до інформації митної декларації експорту від 07.01.2025 №25070900EX00000082 митна вартість товару зазначена 16000 дол. США, статистична - 12000 дол. США. Таким чином різниця в сумі 4000,00 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - MUGLA (Туреччина) до місця призначення в Україні.

5. У наданому до митного оформлення транзитному документі від 07.01.2025 №25TR070900000074L2 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № НОМЕР_3 / НОМЕР_4 перевезено через наступні країни - Туреччина, Болгарія, Румунія, Україна. Разом з тим, імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставк товару, а також те, що оплату транспортних витрат покладено на відправника.

Листом від 14.01.2025 №14/01-1 «Повідомлення від декларанта» декларантом повідомлено, щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД Nє 25UA110130000565U0 (UA110130/2025/000565) від 14.01.2025.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000020/1 від 14.01.2025, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

8) На виконання контракту №03/24 -U від 11.01.2024, на підставі рахунку - фактури (інвойс) № 22 від 20.02.2025 та рахунку е - FATURA № EFA 2024000000022 від 20.02.2025, позивач придбав та ввіз на митну територію України томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 17 000,00 USD за ціною 0,85 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією №б/н від 25.02.2025.

ТОВ «КДВ ПЛЮС», через уповноважену на митне декларування особу ОСОБА_1 , подало 27.02.2025 до Дніпровської митниці, до митного оформлення митну декларацію №25UA110130004107U6 від 27.02.2025, в якій заявлено митну вартість товару «томати», вагою в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 17 000,00 USD за ціною 0,85 USD за один кілограм.

Митна вартість, визначена декларантом за основним методом « 1» ціною договору (контракту) та рахунку - проформи (інвойсу) у розмірі 0,85 USD, умови постачання зазначено СРТ - м. Дніпро/Україна.

До митної декларації №25UA110130004107U6 від 27.02.2025 декларант додав наступні документи на підтвердження митної вартості товарів:

-зовнішньоекономічний контракт №03/24 - U від 11.01.2024;

-додаткова угода № 1 від 14.03.2024 до Контракту № 03/24 - U від 11.01.2024;

-рахунок - проформа (інвойс) № 22 від 20.02.2025;

-рахунок е - FATURA № EFA 20240000000022 від 20.02.2025;

-платіжна інструкція №б/н від 25.02.2025;

-митна декларація країни відправлення № 25070900EX00000927 від 20.02.2025;

-вантажна митна декларація №25TR 0709000000783L9 від 20.02.2025;

-міжнародна автомобільна накладна від 20.02.2025;

-сертифікат якості №B1680794 від 20.02.2025;

-фітосанітарний сертифікат №EC/TR А 5631486 від 20.02.2025.

Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та e-FATURA є платіжна інструкція № б/н від 25.02.2025.

Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

1. Згідно п. 4.1 контракту умови оплати товару - 100% передплата за товар, якщо інше не визначається інвойсом. До митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 25.02.2025 №б/н на суму 34 000,00 дол. США, в графі 70 Призначення платежу (оплати) зазначено інвойси від 18.02.2025 №21, від 20.02.2025 №22 та контракт від 11.01.2024 №03/24-U; даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні; інвойс від 18.02.2025 №21 разом з ЕМ не надано; інвойс від 20.02.2025 №22 складено на суму 17 000 дол.США.

2. Інвойс (е-фактура) від 20.02.2025 №EFA2025000000022, інвойс (проформа) від 20.02.2025 №22, декларація країни експорту від 20.02.2025 №25070900EX00000927 (графа 20) містять умови поставки «СРТ UKRAINE» (без зазначення конкретного міста доставки в країні призначення), проте відомості щодо умов поставки, зазначено у графі 20 ЕМД №25UA110130004107U6 (UA110130/2025/004107) від 27.02.2025 - «СРТ UA Дніпро», містять інформацію стосовно конкретного пункту доставки на митній території України.

3. Відповідно до інформації митної декларації країни експорту від 20.02.2025 №25070900X00000927 митна вартість товару зазначена на рівні 17 000,00 дол. США, статистична - 13 000,00 дол. США. Таким чином, різниця в сумі - 4000,00 дол. США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - FETHIYE-MUGLA-TYRKIYE до місця призначення - Україна (інформація товаросупровідного документа - CMR від 20.02.2025 №б/н (графа 4, 13) та митної декларації країни експорту від 20.02.2025 №25070900X00000927 (графа 20)), тобто можливе фактичне застосування умов поставки «FCA UA Дніпро». Разом з тим, імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставку товару, та документи, що підтверджують договірні відносини між продавцем та перевізником, не надано.

4. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД Документального підтвердження що компанія «MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI VE TICARET LTD SIRKETI» (Туреччина) є виробником товару не надано.

Листом декларанта від 27.02.2025 №27/02-1 «Повідомлення від декларанта» проінформовано про відмову від подання будь-яких інших документів, прохання визнати заявлену митну вартість на підставі наданих документів та завершити митне оформлення.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000035/1 від 27.02.2025, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.

Так у рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення наступних товарів: за кодом згідно УКТЗЕД 0702000000 (товар №1 за ЕМД) «ОВОЧІ СВІЖІ ІСТІВНІ: ПОМІДОРИ (ТОМАТИ) (Lycopersicon escul.) НЕ МІСТИТЬ ЛЬОДУ ТА ЄМНОСТЕЙ (ПЛЯШОК) З ОХОЛОДЖУВАЛЬНОЮ РІДИНОЮ 20000 КГ, Торговельна марка ZEYDEN ZEYDEN TURIZM DIS TICARET VE SANAYI LTD.STI.Країна виробництва TR». Виробник: ZEYDEN TURIZM DIS TICARET VE SANAYI LTD.STI. Країна виробництва: TR, країна походження та відправлення - Туреччина, у обсягах - 20000 кг, імпортовано на умовах «СРТ» за прямим контрактом з виробником, митне оформлення якого здійснено за основним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 09.12.2024 Nє24UA100190071570U0 (UA100190/2024/071570), товар №1, за ціною - 1,21 дол.США/кг. З урахуванням зазначеного митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опису товару, призначення, умов поставки, товару №1 ЕМД від 09.12.2024 №24UA100190071570U0 (UA100190/2024/071570), митна вартість оцінюваного товару №1 ЕМД №25UA110130004107U6 (UA110130/2025/004107) від 27.02.2025, визначається на рівні 1,21 дол. США/кг з урахуванням всіх складових.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішень про коригування митної вартості товарів (№UA110130/2024/000424/1 від 26.12.2024, №UA110130/2024/000430/1 від 28.12.2024, №UA110130/2024/000432/1 від 30.12.2024, №UA110130/2025/000012/1 від 08.01.2025, №UA110130/2025/000005/1 від 04.01.2025, №UA110130/2025/000014/1 від 09.01.2025, №UA110130/2025/000020/1 від 14.01.2025, №UA110130/2025/000035/1 від 27.02.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000901 від 26.12.2024; №UA110130/2024/000910 від 28.12.2024; №UA110130/2024/000912 від 30.12.2024; №UA110130/2025/000015 від 08.01.2025; №UA110130/2025/000007 від 04.01.2025; №UA110130/2025/000018 від 09.01.2025; №UA110130/2025/000031 від 14.01.2025; №UA110130/2025/000105 від 27.02.2025.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин 1, 2 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про відсутність інформації про виробника.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо тверджень відповідача відносно ненадання платіжних документів, що надані позивачем, суд зазначає наступне.

Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.

Крім того, суд вказує на те, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Узагальнене визначення інвойсу - це документ, на підставі якого здійснюється оплата за товар та формується звітність.

Згідно із загальносвітовою практикою інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість рахунку; валюту оплати.

Також, в інвойсі можуть зазначатись: реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка; реквізити відвантажувального документа; платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в інвойсі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок, тощо.

На підставі викладеного суд вважає, що надані до митного оформлення інвойси дозволяють ідентифікувати поставку товару та містять відомості про вартість товару.

Щодо доводів відповідача про те, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), суд зазначає наступне.

Згідно з документами митного оформлення, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ- Дніпро.

До кожної декларації було подано вантажні митні декларації (CMR, вантажна накладна) та міжнародна автомобільна накладна. Міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі за текстом Конвенція).

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів», Україна ратифікувала дану конвенцію у 2006 році. Згідно ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказомукладаннядоговору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

В вантажній митній декларації та міжнародній автомобільній накладній містяться дані про умови поставки товару, вартість товару та вагу імпортованого товару.

Митним органом зазначено, що документально підтверджені відомості про виконання зобов'язань з оплати витрат перевезення товару до місця призначення саме продавцем (Туреччина) відсутні з документами митного оформлення.

Разом з тим, з документів, поданих до митного оформлення вбачається, що згідно інвойсів, поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки CPT UA Дніпро.

Відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (Інкотермс) за терміном СРТ продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та понести витрати по доставці товару до узгодженого місця призначення.

Згідно відомостей CMR перевезення партій товару здійснювали українські перевізники.

Відповідно до умов контракту продавець повинен передати разом з товаром: інвойс, накладну, фітосертифікат (п. 5.2 контракту). Передача інших документів покупцю контрактом не передбачено.

Не зважаючи на те, що перевізником є українська компанія, згідно з правилами Інкотермс, продавець несе витрати по перевезенню товару, тому у нього знаходяться документи, що підтверджують вартість перевезення. З огляду на це, позивач повідомив відповідача про відсутність у нього таких документів.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару Товариство не понесло.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.

Отже, такі витрати не підлягають підтвердженню позивачем, а зазначення цього митним органом як підстави виникнення розбіжностей в документах є необґрунтованим, так як таким чином фактично вимагається калькуляція на товар у позивача без законних на це підстав, оскільки калькуляція може вимагатися тільки у випадку, коли продавець та покупець є пов'язаними особами (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України).

Також слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, постачальник не вимагав у покупця обов'язку відшкодування витрат по застосованим сторонами умовам поставки (зокрема, транспортних витрат тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником у ціні товару.

Суд доходить висновку, що відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ та інших доказів, що свідчили б про те, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Крім того, суд окремо зауважує, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо зауважень відповідача про те, що у поданих до митного контролю ЕМД не зазначено торгову марку та виробника товару, який імпортується, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, торгова марка (ТМ) - це будь-яке зареєстроване позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для того, щоб споживач зміг відрізняти товари (послуги), які вироблені (надаються) однією особою, від товарів (послуг), вироблених (надаються) іншими особами.

Реєстрація торгової марки це право суб'єкта господарювання, а не обов'язок.

Крім того, відсутність у постачальника зареєстрованої торгової марки на імпортований товар ніяким чином не впливає на заявлену позивачем митну вартість.

Також, відповідач в обґрунтування прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості посилався на те, що позивачем не надано документів, які б вказували на виробника імпортованого товару.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Митний орган в оскаржуваних рішеннях не зазначив про те, яким чином відсутність інформації про виробника впливає на заявлену митну вартість продукції, яка імпортувалася.

Крім того, стаття 53 Митного кодексу України не містить в переліку основних документів на підтвердження митної вартості ліцензії на виробництво товару, нормативно-технічної документації на виготовлення товару, сертифікату на систему якості продукції, свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN, тощо.

Відтак, ненадання зазначених документів не може бути підставою для коригування митної вартості товарів, а вимоги про надання таких документів не грунтуються на чинному законодавстві.

Зазначені відповідачем у відзиві доводи про те, що достовірність декларування виробника товарів прямо впливає на числове значення митної вартості, оскільки виробник товарів є однією з ознак ідентичності товарів, відхиляються судом, з огляду на таке.

Ідентичність товарів враховується при застосуванні 2-го методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Натомість, позивачем митна вартість визначалася за першим методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). В свою чергу, митним органом використано шостий метод резервний, який застосовується у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів.

Відтак, в спірних правовідносинах інформація щодо конкретного виробника не мав впливу на числові значення складових митної вартості.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 Митного кодексу України переклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Однак, у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтував необхідність здійснення такого перекладу.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 Митного кодексу України видно, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.

При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо тверджень відповідача відносно відомостей у копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.

Суд звертає увагу на те, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Поряд з цим, суд зазначає, що обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа №815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваному рішенні обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

Згідно з частинами 1, 2 статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З аналізу цих норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини 3 статті 53 МК України, вбачається, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.

Суд доходить висновку, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК Україниі не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Суд зауважує, що по суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

З наданих документів видно, що товариство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації щодо складових митної вартості товару.

Також у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка були взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Проте в даному випадку вказаних відомостей митницею не наведено.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Щодо аналізу цінової інформації, яка міститься в базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, суд звертає увагу на те, що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів в базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України згідно вказаного в рішенні не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару.

У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Поряд із тим, текст спірних рішень про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту, за висновком суду першої інстанції, не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації як на джерело цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020.

Таким чином, використані позивачем відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні та/або всі складові митної вартості, необхідні для її обчислення, присутні, а інформація в базах АСМО Інспектор та ЄАІС не свідчить та не може свідчити про заниження митної вартості товарів позивачем, що є підставою для відхилення аргументів іідповідача і в цій частині.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, твердження відповідача щодо не підтвердження декларантом документально відомостей, зазначених в митних деклараціях, не відповідаєь дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

У постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16 Верховний Суд зазначає: «митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України(у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, де зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Таким чином, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем спірних карток відмови у митному оформленні, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У оскаржуваних картках відмови зазначено такі ж причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів, як і у прийнятих рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Оскільки судом скасовано оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягають скасуванню.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі в 13030,92 грн. підлягає стягеннню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 77-78, 90, 241-246, 250, 257 - 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» до Дніпровської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000424/1 від 26.12.2024, №UA110130/2024/000430/1 від 28.12.2024, №UA110130/2024/000432/1 від 30.12.2024, №UA110130/2025/000012/1 від 08.01.2025, №UA110130/2025/000005/1 від 04.01.2025, №UA110130/2025/000014/1 від 09.01.2025, №UA110130/2025/000020/1 від 14.01.2025, №UA110130/2025/000035/1 від 27.02.2025.

Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000901 від 26.12.2024; №UA110130/2024/000910 від 28.12.2024; №UA110130/2024/000912 від 30.12.2024; №UA110130/2025/000015 від 08.01.2025; №UA110130/2025/000007 від 04.01.2025; №UA110130/2025/000018 від 09.01.2025; №UA110130/2025/000031 від 14.01.2025; №UA110130/2025/000105 від 27.02.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13 030,92 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська

Попередній документ

128699407

Наступний документ

128699409

Інформація про рішення:

№ рішення:	128699408
№ справи:	160/9273/25
Дата рішення:	07.07.2025
Дата публікації:	10.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (03.11.2025)
Дата надходження:	31.03.2025
Предмет позову:	визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії