09 червня 2025 рокуСправа №160/9369/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
31.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 до бюджету у сумі 5260,20 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що внаслідок несплати відповідачем у встановлені Податковим кодексом України строки сум грошових зобов'язань із єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 5260,20 грн (п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 20 копійок), у останнього утворився податковий борг. Вказана заборгованість виникла в результаті несплати платником податків сум податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №9960/10 від 14 грудня 2017 року, а саме: на 20 березня 2022 року - в сумі 1240,20 грн, на 20 січня 2023 року - в сумі 1340,00 грн, на 20 лютого 2023 року - в сумі 1340,00 грн, та на 20 березня 2023 року - в сумі 1340,00 грн. У зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу контролюючим органом на підставі ст.59 Податкового кодексу України сформована податкова вимога форми “Ф» №0010461-1310-0436 від 17.05.2023р., яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була отримана останнім, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги №0010461-1310-0436 від 17.05.2023р. в адміністративному чи судовому порядку суду не надано. Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість відповідача у розмірі 5260,20грн. залишається не погашеною та не списаною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2025р. прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9369/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.05.2025р. за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 докази погашення податкового боргу.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року направлена на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку, проте, на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
При цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою, яка вказана у позовній заяві, а також, яка зазначена у відповіді, що надійшла з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Поряд з цим, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2023р. повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №804/575/18.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, станом на час розгляду справи відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 09.12.2024 р. документи, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником єдиного податку 2 групи.
Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Приписами п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 5260,20 грн, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №9960/10 від 14.12.2017, на загальну суму 5260,20 грн по термінах сплати:
1) 20.03.2022 на суму 1240,20 грн;
2) 20.01.2023 на суму 1340,00 грн;
3) 20.02.2023 на суму 1340,00 грн;
4) 20.03.2023 на суму 1340,00 грн.
Водночас, відповідачем у встановлені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України строки сплата узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця не здійснювалася, внаслідок чого у останнього утворився податковий борг на суму 5260,20 грн.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що вищевказана сума податкових зобов'язань відповідача з єдиного податку у загальному розмірі 5260,20 грн є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у відповідача станом на час розгляду справи судом податкового боргу, що підлягає стягненню у розмірі 5260,20 грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми “Ф» №0010461-1310-0436 від 17.05.2023 про сплату відповідачем наявного у нього на той час (16.05.2023 р.) податкового боргу у сумі 33 585,11 грн, яка надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та була отримана останнім 05.06.2023 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення: 5380204253124).
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми “Ф» №0010461-1310-0436 від 17.05.2023 р., ані в адміністративному, ані в судовому порядку суду не надано.
Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми “Ф» №0010461-1310-0436 від 17.05.2023р., податковий борг останнього погашено у повному обсязі не було, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.
На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням у загальному розмірі 5260,20грн, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, отже позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 5260,20грн (п'ять тисяч двісті шістдесят гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова